Про забезпечення якості освітнього процесу кафедрою геоінформатики і аерокосмічних досліджень Землі

     Осінній семестр 2021-2022 навчального року науково-педагогічні працівники та співробітники кафедри геоінформатики і аерокосмічних досліджень Землі розпочали у повній готовності лабораторної бази, а це – три спеціалізованих комп’ютерних класи з ліцензійними програмними продуктами і навчально-методичним забезпеченням дисциплін. Останніх у цьому семестрі – 12, п'ять з яких – англомовні. З якими труднощами зустрілася кафедра, в умовах змішаного навчання, і які кроки було прийнято для підвищення якості освітнього процесу, спробуємо розповісти читачам офіційного сайту НУБіП України.

     Перш за все, варто наголосити, що до початку пандемії усі лабораторні й практичні роботи виконувались виключно у комп’ютерних класах. І головною проблемою, з якою ми зіштовхнулися в умовах дистанційного навчання, стало неможливість використовувати ліцензійне програмне забезпечення, встановлене на периферійному обладнанні. Водночас, on-line навчання змусило нас шукати вихід. І замість ліцензійних ГІС-пакетів, що встановлені у "карантинних" комп’ютерних лабораторіях, науково-педагогічні працівники розпочали використовувати на заняттях безкоштовні on-line версії ГІС-пакетів і навчальних програмних платформ. З такими продуктами здобувачі мають можливість працювати поза авдиторією. Крім того, поєднання очного і дистанційного навчання дало можливість здобувачам освіти порівняти функціонал повних (desktop) та онлайн-версій програмних засобів, й опанувати програмний засіб у повному обсязі.
     По-друге, під час дистанційного навчання в освітньому процесі співробітники кафедри широко застосовують різноманітні хмарні сервіси: Cisco Webex Meetings, Google Meets, Zoom, засоби комунікації Viber, Telegram. Як у дистанційній, так і в очній формах навчання незамінним інструментом є E-learn, що допомагає у реалізації проектного підходу. Особливість цього підходу в організації лабораторних і практичних занять в тому, що усі практичні роботи пов’язані між собою, і кожна наступна робота використовує дані, розрахунки й напрацювання попередньої. Вихідні результати використовуються надалі у наступних дисциплінах до останнього семестру бакалавратури, у ряді випадків – у магістратурі.

     Проектний підхід дозволяє студентам здобути досвід роботи з великими об’ємами даних і грамотно розподіляти громіздкі задачі на етапи, не переключатись з об’єкту на об’єкт, а сконцентрувати увагу на методиках, інструментах та процедурах, використанні аналітичних підходів.
     Так, у межах фахової дисципліни «ГІС і бази даних» студенти отримують досвід створення векторних наборів геопросторових даних на модельну територію за індивідуальним варіантом та створюють відповідну базу даних. А вже в наступному семестрі здобувачі наповнюють свої проекти додатковою інформацією, на основі якої укладають цифрові карти на досліджувану територію (дисципліна «Цифрові плани і карти»).
     Крім того, студенти, які поглиблюють свої знання на кафедрі геоінформатики і аерокосмічних досліджень Землі з баз геопросторових даних, можуть робити це з використанням технології PostGIS PostgreSQL. На основі створених геопросторових даних вони вчаться розробляти прикладні WEB-ГІС з використанням картографічних сервісів на основі технологій Geoserver та Openlayer.

     З переходом до дистанційної та змішаної форм навчання поповнився перелік підходів до проведення занять для підвищення ефективності у засвоєнні матеріалу та якості освітнього процесу. Такими підходами стали:

• оn-screen демонстрація лабораторної роботи викладачем з поясненням ходу роботи, відображенням інструменту і отриманням остаточного результату (студенти в цей час виконують роботу паралельно з викладачем);
• демонстрація окремих елементів з найбільш складними операціями і самостійне виконання роботи за відповідною методикою;
• запис коротких відео за ключовими або найскладнішими етапами роботи, як доповнення до методичних вказівок до виконання роботи;
• форум-обговорення проблеми, у якому приймає участь вся академічна група (зазвичай, під час пари накопичується більше ста відповідей, які може переглядати як викладач так і всі учасники форуму). Вибір методики залежить від особливостей навчальної дисципліни та курсу.

     Постійне прагнення до вдосконалення методик та підходів до проведення занять, підвищення якості освітнього процесу, заохочує викладачів проходити різні стажування, приймати участь в онлайн-тренінгах, міжнародних онлайн та очних конференціях, воркшопах, що допомагає тримати курс на пульсі інновацій та надавати студентам найактуальніші знання.

Світлана Кохан,
завідувач кафедри геоінформатики
і аерокосмічних досліджень Землі