Горять села й ліс: коли закінчиться пожежа на Житомирщині та хто в цьому винен

У Житомирській області продовжують горіти ліси. Незважаючи на те, що велика частина вогнищ уже локалізована, залишається небезпека займання через посилення вітру. Пів сотні людей залишилися без даху над головою та потребують допомоги.

Водночас вчені говорять, що подібні пожежі нас ще чекають попереду. Причина полягає як у зміні клімату, так і в бездумній діяльності людини.

Детальніше – у матеріалі OBOZREVATEL.

Не хотіли йти та сподівалися на Бога

Найбільше від вогню в області постраждали села Магдин, Личмани, Нижня та Верхня Рудня.

Велика частина жителів тут – так звані старовіри. Люди, які оселилися в занедбаних будинках недалеко від зони відчуження та ведуть усамітнений спосіб життя. “У них немає ні телебачення, ні газет, вони не знають, що відбувається в Україні. Коли потрібно було їх евакуювати – не хотіли. Щиро сподівалися, що зараз прийде Господь Бог і врятує усіх. А саме тоді полум’я вже впритул наблизилося до їхніх домівок”, – розповідає прессекретар голови Житомирської ОДА Юрій Мельник.

Все, що залишилося від сіл старовірів

Facebook Денис Казанський

Все, що залишилося від сіл старовірів

ЖЖ

Зараз 53 погорільці мешкають у Будинку культури Овруцького району. З-поміж них 25-30 осіб – це старовіри.

За словами Юрія Мельника, частина старовірів уже повернулася на згарище. “Місцем проживання це назвати не можна, але вони вернулися, щоб відродити свою діяльність. Сказали: “Дайте нам велосипеди, молотки, ручки та інше, ми самі будемо все відновлювати, більше нас не чіпайте”, – каже Мельник.

Ці люди зараз живуть у тутешній церкві в Личманах. Їм привозять одяг волонтери. Самі погорільці просять, щоб їм передали будматеріали, бензопилу – вони збираються відновлювати своє житло. Також потребують насіння картоплі, щоб посадити городи, та інструменти – граблі, сапи.

Погорільці просять допомоги

Facebook Дарія Горська

Погорільці просять допомоги

Facebook Дарія Горська

Решта поки залишається в Будинку культури. У вівторок має засідати комісія, яка повинна виділити кошти на допомогу для відновлення житла людей.

Боротися з вогнем заважає вітер

За даними на понеділок, 20 квітня, у Житомирській області з дев’яти осередків пожежі локалізовано п’ять. Чотири вогнища залишилися в Овруцькому районі, якраз біля сіл Магда, Личмани. Боротися з ними заважає сильний вітер, його пориви сягають 35-40 м/с.

До вечора сила вітру може збільшитися, а через пориви вітру – виникнути нові загоряння. У ДСНС Житомирської області запевняють, що готові до цього.

“Цього разу Укргідрометцентр фіксував сильні шквальні вітри, яких не було останні вісім років. Вітер досягав 35 м/с, що сприяло швидкому поширенню вогню”, – повідомив глава Державного агентства лісових ресурсів Андрій Заблоцький.

Попелище

ЖЖ

Зараз у районі лиха працюють три літаки, які скидують тонни води зверху. Також у гасінні беруть участь приблизно 900 рятувальників, лісників і нацгвардійців.

Поки розглядають кілька причин пожежі на Житомирщині. Одна з них – підпал трави та сміття жителями сіл. Друга – ураганний вітер, який обірвав лінії передач у деяких місцях, що теж призвело до займання. Крім того, причиною таких масштабних пожеж може бути й глобальне потепління.

Як стверджують екологи, у ґрунті вологи всього 20-25%. “Через це деревина дуже суха й надзвичайно швидко запалюється”, – підкреслюють і в Житомирській ОДА.

Що кажуть учені

Чи загрожують нам щось подібне надалі? Експерти відповідають – так, якщо ми не схаменемося, то такі пожежі в Україні будуть траплятися все частіше.

На думку біолога, голови громадської організації “Зелений лист” Владислава Балінського, подібні природні явища характерні для серпня та початку осені, але аж ніяк не для весни.

Facebook Rus Belkin

ЖЖ

“Навіть якщо йдеться по підпали, щоб вони зумовили такі серйозні наслідки, необхідно дві умови. Перша – сухість. Дерен та деревина повинні бути сухими. Друге – вітер. Без сильного вітру такої пожежі не виникло б. І в цьому разі збіглися два фактори”, – пояснює Балінський.

Біолог вказує на те, що головна причина такої ситуації – глобальне потепління та бездумне господарювання.

“Ми можемо говорити про деградацію наших лісів. Велика їхня частина створена людиною, насаджувалися певні породи. І деякі види дерев починають серйозно хворіти, що призводить до сухостою. Такі ліси стають більш займистими”, – стверджує він.

Крім цього, наші соснові ліси дуже залежать від клімату, а в періоди посухи стають пожежонебезпечними. До того ж сухий клімат просушує підстилку в лісі, яка за консистенцією фактично перетворюється на торф.

Що стосується землеробства, то фермери заради економії пального підпалюють траву та втрачають контроль над полум’ям – їм начхати, що вигорить захисна лісосмуга, яка покликана, зокрема, утримувати зволоженість ґрунту.

За словами Балінського, зараз відбулися й вітрові зміни. “Вони пов’язані зі зміною клімату. Нібито метеорологи кажуть, що полярний вітровий потік розірвався завчасно, тому ми спостерігаємо такі сильні вітри”, – підкреслює біолог.

Фактично, унаслідок кліматичних змін і такої посушливої весни навіть без підпалів можуть виникати осередки значного займання. І зупинити цей процес одними штрафами не вдасться.

Джерело: https://www.openforest.org.ua