Callback зі студентами встановлено

29 березня 2020 року
     Починалася весна, весняне сонечко починало нас гріти своїми теплими промінчиками і я мріяв у Києві про час, коли зможу вільно гуляти, не боячись при цьому змерзнути. Якось я сиджу в телефоні і бачу багато новин про якийсь невідомий досі людству вірус. Він мав назву "Коронавірус". Одразу все було добре, ніхто цьому не придавав великого значення.

     Ось на вихідні я поїхав додому привітав своїх жінок з прекрасним святом весни. Ці вихідні були насичені і швидко пролетіли. Після вихідних, приїхавши в гуртожиток, починаю розбирати сумку і готуватись до пар. Прийшовши з пар, куратор мене попереджає про те, що з завтрашнього, на той момент, карантин. Одразу ми з моїм другом купляємо білети і ввечері їдемо назад додому. Приїхали до своїє домівки і ще все було спокійно. Спочатку я гуляв, насолоджувався "канікулами" з друзями. Але ось коронавірус вже в Україні все масово почало зачинятись і "Україну" попросили не виходити з дому: настали дні, коли людям вже було безпечніше в домі ніж надворі. Спочатку я просто сидів вдома, нікуди не виходив, не бачився ні з ким - просто відпочивав. Одразу все було дуже добре. Проходив перший день, другий, третій і ставало нудніше. І мене повідомляють про дистанційне навчання. Викладачі почали повідомляти про те, як ми будемо проводити пари, які завдання нашій групі потрібно буде робити на ельорні.

     Я, як староста, все проконтролював і одразу повідомив нашу групу про початок дистанційного навчання. Дехто із одногрупників, із певних причин, був відсутній: спали "бідолахи", а дехто був в селі і не мав інтернету, щоб приєднатися до пар. Перші дні нам було складно, але з часом все краще і краще почали сприймати матеріал через інтернет.
     На мою думку, карантин - це в першу чергу час коли можеш насолоджуватися тим, що в тебе є. Наприклад, за допомогою карантину ми зможемо більше проводити часу зі своїми рідними. Карантин - це час, коли удосконалюєш свої навички, на які завжди не вистачало часу. Наприклад, я займають удосконаленням своєї англійської мови. Багато людей розвиває свій кругозір дивлячись фільми. Звичайно, коронавірус - це хвороба, яка забирає життя багатьох людей і через нього в нас відбувся карантин, але завжди потрібно шукати у всьому плюси.
     Хочу побажати всім, щоб коронавірус не дістався до вас і вашої сім'ї, щоб він повністю зник з нашого життя. Найголовніше - не марнуйте цей час, адже ви можете приносити користь: як собі - удосконалення, так і своїм рідним - проводячи час з ними. Тож, нехай моя ненька Україна виліковується від цього вірусу і цвіте прекрасним весняним цвітом.

     Я, Гарбут Марина, студентка економічного факультету 2 курсу 2 групи спеціальність «Економіка». На період карантину я знаходжусь вдома, в Києві. Чесно кажучи, було не важко адаптуватись до дистанційного режиму навчання, але завдань, які потрібно опрацювати самостійно, дуже багато. Маю побажання для викладачів приділяти більшу увагу дистанційному навчанню, а саме: викладання нового матеріалу в онлайн-форматі та пояснення завдань практичних робіт.
     На самостійне навчання в день витрачаю близько 4 годин, а може навіть більше. Це включає в себе самостійне опрацювання лекцій, робота з практичними завданнями, а також проходження курсів на онлайн-платформі «Прометеус». До речі, курси є абсолютно безкоштовними та цікавими, допомагають здобути нові знання та навички. Незважаючи на великий обсяг завдань, я маю вільний час. Мені цілком його вистачає для того, щоб допомогти мамі у хатній роботі, почитати книжки про саморозвиток та мотивацію, зайнятись улюбленою справою – рукоділлям, а також подивитись одну серію нового серіалу. Тож карантин не заважає поєднувати навчання з проведенням вільного часу.
     Найголовніша порада для всіх – сидіть вдома, відпочивайте, навчайтесь, проводьте час з рідними та піклуйтесь про них!

  

     Я, Лось Вероніка, студентка 2 групи, 2 курсу «Економіка підприємства». Під час карантину сподівалась залишитись в Києві в зв’язку з роботою, проте нас добровільно-примусово виселяли з гуртожитків, тому зараз знаходжусь вдома.
     В цілому, адаптація до дистанційного навчання проходила легко, навчання забирає не дуже багато часу, приблизно 2,5-3 годин на десь, якщо не відволікатись. Час залежить від об’єму робіт, які потрібно виконати, і від того, чи проводяться онлайн лекції. Можна зазначити, що більшість студентів та викладачів були не готові до такого режиму навчання, адже не всі викладачі проводять онлайн лекції, а віддають перевагу відправляти завдання повідомленням. Це викликає деякі труднощі в виконанні, нам не лише потрібно зробити завдання, але й самостійно вивчити тему.
     Вільного часу вистачає для того щоб зайнятися власними справами. Я, наприклад, почала читати книги, які давно планувала, граю на фортепіано та проводжу час з рідними, адже не завжди знаходився час приділити їм достатньо уваги. Я вважаю, що карантин – це чудова нагода переоцінити своє життя, перевірити, чи правильно розставлені пріоритети між роботою, навчанням та сім’єю, подумати над планами на майбутнє, зайнятися саморозвитком, та, звичайно, не забувати про навчання!

Бережіть себе та не хворійте!

Владислав Саковець,
1 курс, факультет аграрного менеджменту
Марина Гарбут і Лось Вероніка,
2 курс економічного факультету
Коваль О.М.,
доцент кафедри економічної теорії

 

Захисти дисертаційНабір на навчання (синій)_2015Регіональні навчальні заклади (синій)

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook