Київ – місто, де все починається: першокурсники-гуманітарії провели перші екскурсії

4 вересня 2018 року

     Особливим днем для першокурсників гуманітарно-педагогічного факультету Національного університету біоресурсів і природокористування України стало 2-ге вересня, яке пройшло під гаслом «Свято триває!». Ще вчора всі були сповненні емоціями від «Посвяти» та «Дня знань», а вже сьогодні за ініціативи декана факультету Василя Шинкарука куратори академічних груп спеціальності «Журналістика» (Семашко Т.Ф.,Чекалюк В.В.) та спеціальності «Філологія (німецька мова)» (Монашненко А.М.) запросили своїх вихованців у цікаву подорож стежками Києва історичного – одного з найдавніших і найкрасивіших міст Європи.

     Родзинкою захопливої подорожі стало те, що гідом виступила Вероніка Чекалюк, яка почала свою розповідь із Золотих воріт – головної брами стародавнього Києва.
    Золоті ворота Києва звели зачасів князя Ярослава Мудрого. Це найстаріша киїська споруда, яка збереглась до наших днів. Золоті Ворота є вежою, що роками захищала Київ від ворожих нападів. Ворота були головним в’їздом до столиці. Ніколи і нікому із загарбників не вдавалось потрапити до міста крізь них. Золотими ворота назвали тому, що за вхід доводилось платити золотими монетами. Хоча, це лише одна з версій. Інші розповідають про оздобу із чистого золота, або символічність слова. Зараз це й архітектурний об’єкт є символом столиці.

     У золотоворітському парку студенти-першокурсники познайомились надзвичайною цікавинкою – персидським котом Пантелеймоном, бронзовий пам’ятник якому стоїть на камені в парку навпроти Золотих воріт. У первинному варіанті на постаменті поруч із котом була пташка, але після того, як її декілька разів спилювали охочі до сувенірів туристи, кота було вирішено залишити на самоті.
     Існує повір’я, якщо погладити кота, то можна загадувати бажання, яке з високою долею ймовірності збудеться. Немає відбою від охочих сфотографуватися, так що вуха й хвіст кота вже сяють золотом відполірованої міді.

     Далі екскурсанти попрямували вулицями Києва: елітарною своїми об’єктами вулицею Ярославів Вал, непримітними, але дуже важливими вулицями Лисенка, Івана Франка, Гончара, шумливими вулицями Володимирською та Богдана Хмельницького, де познайомились із напрочуд цікавими пам’ятками історії. Серед таких – розкішний старовинний дім барона Гільденбанда, відомий як Будинок Барона – одна з найпривабливіших визначних пам’яток столиці. У минулому це була прибуткова будівля; сьогодні – це власність однієї заможної сім’ї, де першокурсники подивились приватну експозицію православних святинь і долучилися до святинь Християнства.

  

     Прогулюючись далі вулицями Києва, першокурсники познайомились із будівлями, що мають архітектурну та історичну цінність – Будинком вчених; Будинком-музеєм залізниці; будинком, де розташований Малий театр та кабінет-музей В’ячеслава Чорновола; готелем Володимира Кличка; головним корпусом університету імені Карпенка-Карого; будинком Міністерства культури та багатьма іншими, які вразили екскурсантів своєю історією.
     Унікальна зустріч відбулася біля Національної опери України – найбільшого музичного театру України, зведеного ще 1901 року.
Прогулюючись територією театру, студенти познайомилися з головним директором національного симфонічного оркестру України – Олександром Горностаєм – та поспілкувались із ним.

     Вулиці історичного Києва мають дуже цікаву та старовинну історію: вони були свідками багатьох радісних і сумних подій в житті міста, по ним ходили люди різних поколінь, змінялися види транспорту, рік від року піднімалися все вище в небо дерева. По мірі зростання Києва з’явилися нові вулиці, можливо, не настільки романтичні та без особливої чарівності, але функціональні, вируючі життям, як це і повинно бути у великому сучасному місті. До речі, не можна не відзначити той факт, що вулиці Києва, особливо його центральній частини ніби навмисне проектувалися для зручності туристів. В центрі Києва практично всі вулиці можуть вивести вас на Хрещатик, крім того, по якій би із вулиць ви не пішли, ви обов’язково побачите щось цікаве – хоч яку-небудь пам’ятку та й зустрінете на своєму шляху.

     Завершилася екскурсія на Львівській площі. Саме тут знаходиться пам’ятник Анни Ярославни, яка тримає Євангеліє.

     Усі залишились дуже задоволені екскурсією, отримали море позитиву та незабутніх вражень (https://www.youtube.com/watch?v=epbnaP-P-0w&feature=youtu.be).

Тетяна Семашко,
доцент кафедри журналістики та мовної комунікації;
Мар’яна Бабчук, Анастасія Вегнер,
студентки першого курсу
гуманітарно-педагогічного факультету
спеціальності «Журналістика» 

Набір на навчання (синій)_2015Захисти дисертаційРегіональні навчальні заклади (синій)