Гуртківці обговорили тему прав людини
10 листопада 2021 р. відбулося чергове засідання гуртка з «Історії вчень про державу і право». Темою обговорення були "Права людини".
Спочатку зі вступним словом виступила керівник гуртка Людмила Протосавіцька. Вона наголосила, що «… найвищим досягненням у розробці методологічних проблем у правовій науці України є утвердження як світоглядних орієнтирів базових загальнолюдських цінностей – принципів демократії, правової, соціальної державності, гуманізму, поваги до людської гідності, прав і свобод людини і громадянина».
Сьогодні вчені не одностайні в питанні визначення поняття «права людини».
Розуміння прав людини в сучасній юридичній літературі зводиться до таких основних позицій: 1) права людини – це певним чином внормована її свобода; 2) права людини – це певні її потреби 6 чи інтереси; 3) права людини – це її вимоги про надання певних благ, адресовані суспільству, державі, законодавств; 4) права людини – це особливий вид (форма існування, спосіб прояву) моралі.
Як слушно зазначає П. М. Рабінович, усі ці тлумачення (крім першого), відбивають досить суттєві, проте не онтологічні «статуси» досліджуваного феномена, і тільки категорія можливості (свободи) дозволяє найбільш адекватно відбити саме онтологічну соціальну сутність прав людини.
З точки зору Д. І. Луковської, права людини – це загальна і рівна для всіх міра (норма) свободи (можливої поведінки), необхідна для задоволення потреб її існування, розвитку, самореалізації, що у тих або інших конкретно-історичних умовах визначається взаємним визнанням свободи суб’єктами правового спілкування і не залежить від її офіційної фіксації державою, хоча і має потребу в державному визнанні і гарантуванні. Л. П. Рассказов та І. В. Упоров стверджують, що права людини є її невід’ємними властивостями і належать кожній з моменту народження. О. А. Лукашова вказує, що права людини – це визначені нормативно структуровані властивості й особливості буття особистості, що виражають її волю і є невід’ємними і необхідними способами й умовами її життя, її взаємин із суспільством, державою, іншими індивідами. Продовжуючи далі відомий вчений зазначає, що права людини є невідчужуваними. Ніхто не може позбавити людину її природних природжених прав – на життя, на особисту недоторканність, вільний вибір способів своєї життєдіяльності, свободу совісті, думок, переконань, автономію в сфері приватного життя й інших прав.
Як вже зазначалося, кожна історична епоха породжувала свою методологію концепції прав і свобод людини й відповідно, незважаючи на те, що ідеї прав і свобод людини мають довге коріння, класична концепція прав і свобод людини, а також пов’язаних з ними правових засобів їхнього забезпечення, зросла із західної філософської доктрини XVII–XVIII ст. Вона, за твердженням Л. І. Глухарьової, стала результатом становлення капіталістичних відносин внаслідок переосмислення процесу індустріалізації й модернізації суспільства. У цей час наукові знання виступали суворим відображенням об’єктивної реальності, і визнавалося, що теорія прав людини адекватно втілює цю установку.
Виникнення науки Нового часу як цілісного феномену внаслідок відбруньковування від філософії проходить у своєму розвитку три основних етапи: класичний, некласичний, постнекласичний (сучасний). На кожному із цих етапів відбувається вироблення відповідних ідеалів, норм і методів наукового дослідження, формулюється своєрідний понятійний апарат, певний стиль мислення тощо. Критерієм (підставою) такої періодизації є співвідношення (протиріччя) об’єкта й суб’єкта пізнання: Класична наука (XVII–XIX ст.) прагнула при описі й теоретичному поясненні досліджуваних нею об’єктів усунути з найбільшою вірогідністю усе, що стосується суб’єкта, засобів, прийомів і операцій його діяльності. Таке усунення вважалося за необхідну умову одержання об’єктивно-щирих знань щодо світу. Тут панує об’єктний стиль мислення, прагнення пізнання самого предмету, безвідносно до умов його вивчення суб’єктом.
Класична теорія прав людини втілила ідеї Просвітительства й Французької революції 1789 р. (індивідуалізації, емансипації, раціоналізації тощо) [45, с. 6-7, 29-30]. Вона розглядає людину як сильну, вольову особистість, здатну самостійно скорити всі вершини суспільних відносин.
Поява альтернативного розуміння прав людини відбулася під впливом процесів соціалізації у XIX–XX ст. У некласичному типі раціональності на противагу класичному права й свободи людини розглядаються як можливості, які вона має завдяки зусиллям інших осіб соціальних груп, а також правовими засобами, виробленими в рамках національної правової системи. Але це аж ніяк не суперечить існуванню індивідуальних здібностей кожного. Затвердження людини в якості вільної й сильної особистості, якою вона виступала в класичний методології, вимагало переоцінки у зв’язку з реаліями, які показали, що із кризою матеріальних засобів використання своєї волі індивідом може бути паралізовано. Все це спричинило появу соціально-економічних прав як своєрідної допомоги держави людині. Ці права надавали індивідові можливість одержувати соціальні блага, необхідні для його існування й відповідну людську гідність в межах рівня матеріального благополуччя, визнаного суспільством.
Таким чином, у міру соціалізації й колективізації суспільного життя, як суспільне завдання відбувається становлення некласичної методології з її розумінням прав людини; у цей же період перелік прав людини доповнюється соціально-економічними правами. Наукове мислення того часу дійшло висновку щодо залежності результатів дослідження від ціннісної орієнтації суб’єкта пізнання і висунуло кілька пояснень щодо прав людини (теорії лібералізму, соціал-демократії, анархізму, екзистенціалізму тощо).
З розгортанням процесів глобалізації формується постнекласична концепція прав і свобод людини й правових засобів їхнього забезпечення відповідно до постнекласичної методології. Напрямок методології Нового часу можна характеризувати як «посилення взаємозв’язку і єдності різноманітних галузей знань», постійне насичення знаннями з інших галузей науки. Права й свободи людини стали розглядатися крізь призму не тільки лише однієї юриспруденції, що показує буття права в достатньо вузькому розрізі, але й політології, етики, історії та інших гуманітарних наук. Завдяки постнекласичній методології підсилюються взаємозв’язки між різними сферами знань у юридичній науці, наукове знання визнається за соціально-детерміноване явище.
Потім до дискусії долучилися члени гуртка. Їхні доповіді були на таку тематику:
Як зароджувались та розвивались права людини.
Поняття про права людини і громадянина
Характеристика прав людини в часи Великої Французької революції.
Взаємна відповідальність держави і громадянина в українському суспільстві.
Інститут захисту прав людини в Україні.
В ході засідання гуртка особливу увагу було звернено на історичні умови, за яких виникли дані вчення, а також на постаті самих вчених.
Людмила Протосавіцька,
керівниця студентського наукового гуртка
«Історія вчень про державу і право»
16.00
Normal
0
false
false
false
RU
X-NONE
X-NONE
DefSemiHidden="false" DefQFormat="false" DefPriority="99"
LatentStyleCount="371">
UnhideWhenUsed="true" QFormat="true" Name="heading 2" >
UnhideWhenUsed="true" QFormat="true" Name="heading 3" >
UnhideWhenUsed="true" QFormat="true" Name="heading 4" >
UnhideWhenUsed="true" QFormat="true" Name="heading 5" >
UnhideWhenUsed="true" QFormat="true" Name="heading 6" >
UnhideWhenUsed="true" QFormat="true" Name="heading 7" >
UnhideWhenUsed="true" QFormat="true" Name="heading 8" >
UnhideWhenUsed="true" QFormat="true" Name="heading 9" >
Name="index 1" >
Name="index 2" >
Name="index 3" >
Name="index 4" >
Name="index 5" >
Name="index 6" >
Name="index 7" >
Name="index 8" >
Name="index 9" >
UnhideWhenUsed="true" Name="toc 1" >
UnhideWhenUsed="true" Name="toc 2" >
UnhideWhenUsed="true" Name="toc 3" >
UnhideWhenUsed="true" Name="toc 4" >
UnhideWhenUsed="true" Name="toc 5" >
UnhideWhenUsed="true" Name="toc 6" >
UnhideWhenUsed="true" Name="toc 7" >
UnhideWhenUsed="true" Name="toc 8" >
UnhideWhenUsed="true" Name="toc 9" >
Name="Normal Indent" >
Name="footnote text" >
Name="annotation text" >
Name="header" >
Name="footer" >
Name="index heading" >
UnhideWhenUsed="true" QFormat="true" Name="caption" >
Name="table of figures" >
Name="envelope address" >
Name="envelope return" >
Name="footnote reference" >
Name="annotation reference" >
Name="line number" >
Name="page number" >
Name="endnote reference" >
Name="endnote text" >
Name="table of authorities" >
Name="macro" >
Name="toa heading" >
Name="List" >
Name="List Bullet" >
Name="List Number" >
Name="List 2" >
Name="List 3" >
Name="List 4" >
Name="List 5" >
Name="List Bullet 2" >
Name="List Bullet 3" >
Name="List Bullet 4" >
Name="List Bullet 5" >
Name="List Number 2" >
Name="List Number 3" >
Name="List Number 4" >
Name="List Number 5" >
Name="Closing" >
Name="Signature" >
UnhideWhenUsed="true" Name="Default Paragraph Font" >
Name="Body Text" >
Name="Body Text Indent" >
Name="List Continue" >
Name="List Continue 2" >
Name="List Continue 3" >
Name="List Continue 4" >
Name="List Continue 5" >
Name="Message Header" >
Name="Salutation" >
Name="Date" >
Name="Body Text First Indent" >
Name="Body Text First Indent 2" >
Name="Note Heading" >
Name="Body Text 2" >
Name="Body Text 3" >
Name="Body Text Indent 2" >
Name="Body Text Indent 3" >
Name="Block Text" >
Name="Hyperlink" >
Name="FollowedHyperlink" >
Name="Document Map" >
Name="Plain Text" >
Name="E-mail Signature" >
Name="HTML Top of Form" >
Name="HTML Bottom of Form" >
Name="Normal (Web)" >
Name="HTML Acronym" >
Name="HTML Address" >
Name="HTML Cite" >
Name="HTML Code" >
Name="HTML Definition" >
Name="HTML Keyboard" >
Name="HTML Preformatted" >
Name="HTML Sample" >
Name="HTML Typewriter" >
Name="HTML Variable" >
Name="Normal Table" >
Name="annotation subject" >
Name="No List" >
Name="Outline List 1" >
Name="Outline List 2" >
Name="Outline List 3" >
Name="Table Simple 1" >
Name="Table Simple 2" >
Name="Table Simple 3" >
Name="Table Classic 1" >
Name="Table Classic 2" >
Name="Table Classic 3" >
Name="Table Classic 4" >
Name="Table Colorful 1" >
Name="Table Colorful 2" >
Name="Table Colorful 3" >
Name="Table Columns 1" >
Name="Table Columns 2" >
Name="Table Columns 3" >
Name="Table Columns 4" >
Name="Table Columns 5" >
Name="Table Grid 1" >
Name="Table Grid 2" >
Name="Table Grid 3" >
Name="Table Grid 4" >
Name="Table Grid 5" >
Name="Table Grid 6" >
Name="Table Grid 7" >
Name="Table Grid 8" >
Name="Table List 1" >
Name="Table List 2" >
Name="Table List 3" >
Name="Table List 4" >
Name="Table List 5" >
Name="Table List 6" >
Name="Table List 7" >
Name="Table List 8" >
Name="Table 3D effects 1" >
Name="Table 3D effects 2" >
Name="Table 3D effects 3" >
Name="Table Contemporary" >
Name="Table Elegant" >
Name="Table Professional" >
Name="Table Subtle 1" >
Name="Table Subtle 2" >
Name="Table Web 1" >
Name="Table Web 2" >
Name="Table Web 3" >
Name="Balloon Text" >
Name="Table Theme" >
Name="List Paragraph" >
Name="Intense Quote" >
Name="Subtle Emphasis" >
Name="Intense Emphasis" >
Name="Subtle Reference" >
Name="Intense Reference" >
UnhideWhenUsed="true" Name="Bibliography" >
UnhideWhenUsed="true" QFormat="true" Name="TOC Heading" >
Name="Grid Table 1 Light Accent 1" >
Name="Grid Table 6 Colorful Accent 1" >
Name="Grid Table 7 Colorful Accent 1" >
Name="Grid Table 1 Light Accent 2" >
Name="Grid Table 6 Colorful Accent 2" >
Name="Grid Table 7 Colorful Accent 2" >
Name="Grid Table 1 Light Accent 3" >
Name="Grid Table 6 Colorful Accent 3" >
Name="Grid Table 7 Colorful Accent 3" >
Name="Grid Table 1 Light Accent 4" >
Name="Grid Table 6 Colorful Accent 4" >
Name="Grid Table 7 Colorful Accent 4" >
Name="Grid Table 1 Light Accent 5" >
Name="Grid Table 6 Colorful Accent 5" >
Name="Grid Table 7 Colorful Accent 5" >
Name="Grid Table 1 Light Accent 6" >
Name="Grid Table 6 Colorful Accent 6" >
Name="Grid Table 7 Colorful Accent 6" >
Name="List Table 1 Light Accent 1" >
Name="List Table 6 Colorful Accent 1" >
Name="List Table 7 Colorful Accent 1" >
Name="List Table 1 Light Accent 2" >
Name="List Table 6 Colorful Accent 2" >
Name="List Table 7 Colorful Accent 2" >
Name="List Table 1 Light Accent 3" >
Name="List Table 6 Colorful Accent 3" >
Name="List Table 7 Colorful Accent 3" >
Name="List Table 1 Light Accent 4" >
Name="List Table 6 Colorful Accent 4" >
Name="List Table 7 Colorful Accent 4" >
Name="List Table 1 Light Accent 5" >
Name="List Table 6 Colorful Accent 5" >
Name="List Table 7 Colorful Accent 5" >
Name="List Table 1 Light Accent 6" >
Name="List Table 6 Colorful Accent 6" >
Name="List Table 7 Colorful Accent 6" >