НУБіП відсвяткував Міжнародний день рідної мови

      Рідна мова – це скарбниця, яка зберігає історію та культуру кожного народу, його минуле, а також нотує сьогодення, визначає його майбутнє. За своєю природою мова – це унікальне явище, своєрідна знакова система, яку неможливо відчути тактильно, адже мова – це душа кожного народу, кожної людини, яка повинна любити свою рідну мову всім серцем і душею. Кожна мова, як стверджують учені, наділена своєрідним кодом, який ми успадковуємо від батьків, який бережемо в рідній домівці, як бережуть наші воїни українську землю на східних кордонах держави від знахабнілого російського окупанта. Якось запитали відомого письменника Альберта Камю, де його батьківщина, на що той відповів: «Я маю батьківщину – французьку мову». Отож, берімо за взірець ці мудрі слова справжнього патріота Франції.

       Ніхто достеменно не знає, скільки мов існує у світі. Навіть досвідчений лінгвіст не дасть відповіді на це запитання – загалом їх налічується від 6 до 7 тисяч. Щорічно 21 лютого увесь світ відзначає Міжнародний день рідної мови. Це свято запроваджено в листопаді 1999 р. ухвалою тридцятої сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО із метою захисту різномовного та культурного багатства на нашій планеті.      Учасники та гості свята щирими оплесками зустрічали студентів НУБіП України, представників Туреччини, Йорданії, Китаю, Гани, Камеруну, Ізраїлю, які навчаються на підготовчому відділенні й вітали присутніх на університетському святі популярними гаслами-привітаннями своїх країн: «Freedom and Justice», «Paix – Travail – Patrie», «Allah, Alwattan, Almaleek», «Egemenlik kayıtsız şartsız milletindir», «Yurtta sulh, cihanda sulh», «Ас-салям аль-малакі аль-урдуні». Учасники свята у такт сучасного африканського народного танцю підтримували гостю з Гани Удораку Адаезе Франсіску та її друзів. Адже мова художнього образу за допомогою пластики тіла – це не механічно завчені рухи, а психологічно-емоційне злиття із ритмом, одна із форм спілкування між людьми, і, зрештою, неповторне чаклунське театральне дійство.

      Декламуванням поезії Катерини Капель «Дружба народів» студентка І курсу економічного факультету Веремій Яна нагадала присутнім, що кожен народ має свої традиції та віру, однак це не повинно спричинювати міжнаціональні конфлікти та войовничу агресію. Людина створена для щастя, а загалом ми зобов’язані берегти мир. Такої ж думки і Марія Штерн, студентка ННІ лісового і садово-паркового господарства, яка душевно та майстерно виконала пісню «Два крила».

     Гостя свята Олександра Клименко, учениця 8-го класу Українського гуманітарного ліцею Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка, зачарувала гостей свята артистичним виконанням пісні на слова Івана Франка, який роздумував над «вічними питаннями» життя. Усі слухачі насолоджувалися глибиною філософського змісту пісні, поетичністю українського слова, заряджалися енергетикою та бадьорим настроєм.      Горобець Вадим, студент І курсу економічного факультету, натхненно продекламував поезію «Життя іде» відомої поетки-шістдесятниці, геніальної нашої сучасниці Ліни Костенко. Устами юнака вона нагадала ще раз важливу істину, яку ми частенько забуваємо: поспішаймо жити і творити добро, кохати та пізнавати світ. Щиру любов до країни відчула зала в рядках поезії Миколи Верещаки «Моя Україна» у виконанні Аліни Бовкун. 

     Напрочуд вивершено звучала поезія Т. Шевченка у перекладах Віри Річ, яка, студіюючи давньоанглійську та давньоскандинавську мови в Оксфорді, відвідувала й курси української мови. Студенти І курсу спеціальності «Лісове господарство» Запорожець Карина, Артем’єва Марина, Ковриженко Артем та Жовнуватий Євген натхненно декламували англійською мовою поезії Шевченка, а студентки факультету аграрного менеджменту Кравчук Анна, Кравчук Наталія, Сирит Вікторія виконали Шевченкову «Думку» трьома мовами – англійською, німецькою та польською.

     Студенти гуманітарно-педагогічного факультету, підхопивши естафету своїх колег на святі Міжнародного дня рідної мови, продемонстрували блискуче володіння іноземними мовами та складали сенкани – вірші у п’ять рядочків: перший визначає тему – це іменник; другий – це опис теми, який складається з двох слів – це двійко прикметників; третій називає дію, пов’язану з темою твору, і будується з трьох слів – це дієслова; четвертий рядок є фразою з чотирьох слів і висловлює ставлення мовця до теми, його почуття на цю тему; а останній має лише одне слово – синонім до першого, у якому висловлюється сутність теми й висловлюється основна думка. 

Думка
Раптова, творча
Ожила, затріпотіла, полетіла
Зробила світ яскравим, осяйним
Мрія

      Під музичний супровід блискуче прозвучала поезія засновника сучасної німецької літератури Йоганна Вольфганга фон Гете «Harfenspiller» у виконанні студентки І курсу спеціальності «Філологія. Переклад» Петрушко Христини. Аудиторія заворожено слухала й вірш «Україні» з поетичної скарбниці Григорія Чубая у її майстерному прочитанні. Буднік Ольга уміло декламувала англійською мовою 130-ий сонет Вільяма Шекспіра. 

      Студентки ІІ курсу спеціальності «Соціальна педагогіка» Калантаєвська Альона, Виноградова Маргарита та Синьогуб Тетяна, окрилені спадщиною композитора-пісняра В. Івасюка, демонстрували вишукане виконання та власне прочитання «Водограю». Долучилася до пісенного вернісажу й Колумбет Анна із піснею «Україна-мати». 

       Слова можуть єднати та спричинювати чвари, але та сила, яка єднає, у стократ дужча. Усього-на-всього одне промовлене слово може часто кардинально змінити все. У нашого народу немає скарбу більшого, як його мова – чи то лірично-співуча, чи то жартівлива. Тому так невимушено звучав вірш «Мені сімнадцятий минало» у виконанні Дзюменко Олени, студентки економічного факультету. 

      Гостем нашого свята був також постійний учасник кафедральних заходів, учень 4-го класу спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів із поглибленим вивченням англійської мови №15 м. Києва Максим Балалаєв, який зворушливо, аж до сліз присутніх, виконав поезії «На місячній доріжці зустрілись дві душі» та «Я хочу сказати» про трагічні події нашого неспокійного сьогодення.

      Бурхливими оплесками зустрічала зала й Васильчук Тетяну, студентку І курсу спеціальності «Менеджмент» із піснею «Знаєш, як болить». Бо й справді, болить наше серце за нашу Землю – спільний дім людства. Зрештою, зміст творів, які прозвучали на святі, й були спрямовані на те, аби кожен присутній збагнув, що від нього залежить, що буде на нашій планеті завтра і чи буде з уст наступних поколінь звучати його рідна мова. Про це потрібно пам’ятати завжди.

      У контексті свята викладачі кафедри провели 1-ий етап щорічної олімпіади з української мови, залучивши до цього фактично студентів усіх факультетів, а проф. Сидір Кіраль серед студентів-першокурсників організував конкурс кращого знавця народних приказок та прислів’їв про мову та слово, кращого автора-укладача «Народного кодексу про мову та слово в житті людини», а також написання студентами творчих робіт на такі теми: «Українська мова та література в моєму житті», «Мої роздуми про чорні дати заборони та переслідування української мови».

      Висловлюємо сердечну подяку усім колегам кафедр гуманітарно-педагогічного факультету (англійської мови для технічних та агробіологічних спеціальностей – доц. О. В. Іванова, культурології – проф. І. З. Майданюк, англійської філології – доц. Н. О. Арістова), а також кафедрі глобальної економіки – доц. Н. М. Вдовенко, які долучилися до проведення свята; деканам факультетів: гуманітарно-педагогічного – проф. В. Д. Шинкаруку, економічного – проф. А. Д. Діброві, аграрного менеджменту – доц. А. Д. Остапчуку; директорові ННІ інституту лісового і садово-паркового господарства – проф. П. І. Лакиді; заступнику директора Навчально-наукового центру міжнародної діяльності В. Ю. Афанасенку; усім студентам і гостям нашої Аlma mater, а також модераторам, студентам гуманітарно-педагогічного факультету Альоні Калантаєвській та Крістіанові Волощенку за створення атмосфери невимушеного й творчого спілкування.

Колектив кафедри
української та класичних мов