Ботанічний сад потребує любові

 28 березня 2016 року студенти першого курсу групи СП-1501 (куратор Т. І. Ковальчук) працювали у Ботанічному саду НУБіП України. Зелена толока – справа із нелегких. Тут і гімнастика, і присідання, і у заповільненому стані старти, і до фінішу довгий шлях…

Були і витівки, жарти, дотепи, а вечором спини боліли… Та й не тільки спини…

Проте скільки радості на обличчях, коли бачиш як з’являється з-під сухого листя маленька гортензія! Тут уже не тільки віники, граблі і лопати потрібні, а наша любов. Дівчата бережно відкривали руками маленькі пагінці – і любувалися новим життям. Як тут не хотіти стати ботаніком, щоб знати геть усе про рослини, першоцвіти садові, які біло-синьо-бузково вітали нас своїми голівками. Більше ніж рук потребував сад любові. Напевно, такої любові він потребує щодня від тих, хто тут працює, просто проходить чи

як ми – влаштовує Зелені толоки… Дуже потрібна справа для Ботанічного

саду, природи, а найбільше для нас.

Бо настав час для очищення не тільки природи…

Якось тепло стає на душі. У природі людина змінюється.

І змінюється у кращу сторону… І хочеться знову сюди прийти… Щоб відчути себе єдиним цілим з цим райським куточком… Правда поки що куточком, що потребує наших рук… і безмежної любові.

Юлія Леончук,
староста групи СП-1501
гуманітарно-педагогічного факультету