Захист магістерських робіт на агробіологічному факультеті: майбутнє українського садівництва, плодоовочівництва та виноградарства

  Студенти магістратури освітньої програми «Садівництво, плодоовочівництво та виноградарство» представили свої кваліфікаційні роботи, які є результатом самостійно проведених наукових досліджень, на розгляд екзаменаційної комісії 9–11 грудня 2024 року. Вирощування садовини й городини як основного компоненту здорового харчування людини безперечно є актуальним і рентабельним напрямком агросектору України. Це особливо важливо для українців у час постійних емоційних і фізичних навантажень, пов’язаних із війною проти росії.

  Розпочав процедуру захисту, декан агробіологічного факультету Віталій Коваленко. Він привітав здобувачів із цим підсумковим етапом навчання, який дозволяє проконтролювати якість набутих у процесі навчання інтегрованих знань, умінь, навичок, компетентностей необхідних для виконання професійних обов’язків.

  Зачитавши наказ ректора університету, декан представив екзаменаційну комісію, яку очолила Світлана Каленська, завідувачка кафедри рослинництва, д.с.-г.н., професор, академік НААН України. До складу комісії ввійшли досвідчені фахівці: Борис Мазур, завідувач кафедри садівництва ім. проф. В.Л. Симиренка, к.с.-г.н., доцент; Іван Федосій, завідувач кафедри овочівництва відкритого і закритого ґрунту, к.с.-г.н., доцент; Юрій Слєпцов, к.с.-г.н., доцент кафедри овочівництва відкритого і закритого ґрунту. Секретар ЕК – Галина  Андрусик, завідувачка навчальної лабораторії садівництва кафедри садівництва ім. проф. В.Л. Симиренка.

  Впродовж трьох днів захисту, ЕК заслухала та оцінила 34 магістерські роботи найрізноманітнішої тематики. Кожна робота була ретельно підготовлена та містила результати експериментальних наукових досліджень, їх аналіз, наукову та практичну цінність. Місцем проведення експериментальних досліджень були як передові господарства (відкритого та закритого ґрунту) садівничого та овочевого напрямку, які розташовані у різних регіонах України, так і університетський «Плодоовочевий сад».

  У своїх кваліфікаційних роботах, здобувачі пропонували нові інноваційні рішення щодо удосконалення елементів технологій вирощування традиційних (яблуня, груша, смородина, помідор, огірок, кавун) та малопоширених (пепіно, батат, колоноподібна яблуня, індау посівний, виноград, актинідія) для України культур, у тому числі за умов захищеного ґрунту.

  Цікавими були дослідження присвячені вивченню адаптивності та продуктивності інтродукованих сортів; впливу різних агротехнічних факторів, таких як терміни висаджування розсади, строки сівби та схеми садіння на якість овочевої та ягідної продукції; окремі роботи розкривали проблему виробництва екологічно безпечної продукції, відповідно до правил органічного законодавства.

  Хочеться зупинитися детальніше на кількох найекзотичніших роботах.  Тарас Глінський представив роботу з вивчення сортів пепіно у плівкових теплицях, підготовлену під керівництвом доцента Іванни Гаврись.

  Вплив термінів висаджування розсади на продуктивність кавуна в Рівненській області, під керівництвом доцента Ірини Бобось, вивчав Сергій Куклевський.

  Як отримувати сталі врожаї винограду на Київщині, описано у роботі Юлії Гуляк (науковий керівник доцент Юрій Андрусик).

  Під керівництвом доцента Олександра Гаврилюка було підготовлено комплексну роботу Богданом Олійником та Анастасією Кушим, стосовно дослідження реалізації потенціалу продуктивності сортів та гібридів яблуні колоноподібного типу.

  Анастасія Чижик, під керівництвом доцента Ірини Бобось оцінювала сорти батату, їх корисні й лікувальні властивості, а Володимир Фармагей вивчав як впливать схеми садіння рослин на продуктивність кореневих бульб цієї ж культури. У роботі Карена Овсепяна (науковий керівник професор Володимир Меженський) запропоновано ідею впровадження у виробництво нішевої ягідної культури – актинідії гострої, яку ми усі знаємо під назвою ківі.

  Загалом, усі магістерські роботи демонструють високий рівень підготовки здобувачів освітнього ступеня магістр зі спеціальності 203 «Садівництво, плодоовочівництво та виноградарство» та їхню готовність до вирішення актуальних завдань під час професійної діяльності у галузі. Тому, рішенням ЕК усім здобувачам було присвоєно кваліфікацію магістр із садівництва та виноградарства.