НАУКОВА ШКОЛА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ ПАТОЛОГІЇ ТВАРИН

Наукова школа експериментальної патології тварин заснована у 1993 році як одна із гілок наукової школи професора Баженова С.В., основним науковим напрямком якої було вивчення токсикології небілкових сполук азоту і яку очолює нині професор Хмельницький Г.О.

Подальше вивчення токсичності небілкових сполук азоту в тваринному організмі виявило велику роль окремих із них у виникненні і розвитку типових загально патологічних процесів в тваринному організмі (запалення, пухлини, гіпоксія, реактивність тощо).

Засновник школи експериментальної патології тварин – Мазуркевич Анатолій Йосипович, доктор ветеринарних наук, професор, академік НААН України, Заслужений діяч науки і техніки України. Відзначений почесними нагородами: лауреат Міжнародної премії “Дружба”, Подяка Кабінету Міністрів України, Почесна Грамота Міністерства агрополітики України, медаль “1500-річчя Києва”. В рейтингу “Символ професійності” у 2005 р. відзначений в номінації “За вклад в науку” та «Внесок в підготовку фахівців ветеринарної медицини» (2010), відзнакою Американського біографічного Інституту «Золота медаль для України» (2009).

Діяльність проф. Мазуркевича А.Й. в науці розпочалась з 1968 р., коли він став аспірантом тодішньої Української сільськогосподарської академії під керівництвом проф. Баженова С.В. Дослідження, проведені ним в період з 1972 по 1993 рр., а також в подальшому його учнями – Даніловим В.Б., Карповським В.І., Солоніним П.К., Голопурою С.І., Малюком М.О. та іншими, були спрямовані на вивчення змін в організмі жуйних, які виникають під впливом продуктів трансформації сечовини та нітратів за фізіологічних умов та в умовах гострої і хронічної нітратної інтоксикації організму.

Використання комплексного підходу в дослідженнях на тваринах із застосуванням методів ізольованих органів, ангіостомії, фістульного, біопсії, а також сучасних методів лабораторних аналізів дали можливість підтвердити наявність в організмі жуйних молекулярних механізмів поетапного перетворення малотоксичного нітрату через проміжні сполуки до окису азоту (NO2, NO, N2O, NН, NН2), а також зажиттєві зміни в окремих органах цілісного організму, зокрема в шлунково-кишковому каналі, печінці, серцево-легеневому апараті, нирках, молочній залозі в умовах навантаження організму надлишком сечовини або нітратів.  

 Наукова новизна проведених експериментальних досліджень полягає у виявленні рівня реакції окремих органів та систем тваринного організму у відповідь на ушкодження.

Одержані нові дані стосуються розподілу нітратів i нітритів та їх трансформації в тканинах організму за умов надходження в організм цих сполук в підвищених кількостях. Доведено, що процеси взаємоперетворення нітратів в аміак, які відбуваються в організмі за фізіологічних умов, значно посилюються за нітратного отруєння з утворенням проміжних сполук, серед є й особливо небезпечні. Встановлена участь тканин печінки, легень, нирок i серця в регуляції рівня вказаних речовин в крові за фізіологічних умов і при отруєні; одержані прямі докази участі тканин різних органів у знешкодженні надлишку нітратів i нітритів, що надходять до неї; причому, швидкість знешкодження нітратів i нітритів в анаеробних та аеробних умовах суттєво відрізняється в залежності від виду тканини. Вперше доказано, що метгемоглобіноутворення максимально протікає в капілярах стінки травного апарату в результаті взаємодії нітритів і гемоглобіну; воно є одночасно своєрідним захистом тканин від шкідливого впливу надлишку нітриту, знижуючи його концентрацію і, як наслідок, зниження рівня активних форм кисню та гiдроперекисiв; вперше встановлено активну участь мiкросомального апарату клітин печінки великої рогатої худоби в знешкодженні нітриту, виявлена висока активність перекисного окислення та активізація ним розвитку патологічних явищ; встановлений характер зміни активності основних гормонів; вперше відмічені суттєві порушення електронномiкроскопiчної будови гепатоцитів в умовах хронічного отруєння нітритами. Розроблені нові високоефективні препарати (нітритопротектора) для профілактики нітратних отруєнь.  

Подальша наукова діяльність школи проф. А.Й.Мазуркевича спрямована на вивчення глибинних механізмів неспецифічної та імунологічної реактивності тварин з різними типами вищої нервової діяльності під впливом фізичних, хімічних та біологічних чинників; на вивчення біологічних властивостей стовбурових клітин з метою застосування їх в клітинній терапії.

А.Й.Мазуркевич - автор або співавтор більше 480 друкованих праць, тому числі 17 підручників, навчальних посібників та монографій Державного стандарту вищої освіти з напряму „Ветеринарна медицина”, ряду рекомендацій науково-методичного та науково-практичного змісту. Має 10 патентів та авторських свідоцтв, являється співавтором 3 нових лікарських препаратів, зареєстрованих в Україні.
Підготовив 9 докторів, 20 кандидатів наук та 1 доктора філософії: