Дороги України: відзначаємо День української писемності та мови й долучаємось до написання радіодиктанту національної єдності

Мова – це доля нашого народу,
і вона залежить від того, як ревно ми всі плекатимемо її
Олесь Гончар

Слова росли із ґрунту, мов жита. Добірним зерном колосилась мова.
Вона як хліб. Вона свята. І кров’ю предків тяжко пурпурова.
Ліна Костенко

 Щороку в День української писемності та мови  в Україні та за її межами відбувається багато заходів з популяризації української мови, серед яких радіодиктант національної єдності. Тисячі українців приєднуються до написання радіодиктанту. Мета заходу – об’єднати людей навколо України в усьому світі. Ідея радіодиктанту виникла 23 роки тому, його у 2000 році започаткувала команда Українського радіо з метою об'єднати всіх українців. 

 Цьогоріч, згідно Указу Президента України Володимира Зеленського, дата святкування Дня української писемності та мови була перенесена з 9 листопада на 27 жовтня і, відповідно, радіодиктант національної єдності вперше відбувся – 27 жовтня. Свято української писемності та мови традиційно відзначається в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця (письменника-агіографа, першого історика Київської Русі, мислителя, вченого, ченця Києво-Печерського монастиря), з чиїм ім’ям пов’язують започаткування писемної української мови.
 Текст до радіодиктанту називався «Дороги України», його написала українська перекладачка і поетеса Катерина Калитко. Читав диктант актор театру і кіно Олексій Гладковський.
 Викладачі кафедри філософії та міжнародної комунікації та студенти 1 курсу спеціальності "Міжнародні відносини, суспільрні комунікації та регіональні студії" долучились до написання радіодиктанту національного єдності в НУБіП України, щоб написати його разом із тисячами людей по всьому світу – не для перевірки грамотності, а заради національного єднання. 

 Це було і хвилююче, і відповідально, і щемливо: адже усвідомлення того, що в цей час мільйони українців з усього світу згуртувались в написанні диктанту свідчить лише одне - мова має значення. Шлях розвитку української мови – це тернистий шлях боротьби. Мова - наш щит, наша броня і наша сила, мова допомагає оберігати і захищати нашу незалежність, нашу ідентичність. Спілкуючись українською, ми утверджуємося як нація вільних, сильних, непереможних. Вивчаймо, шануймо, бережімо та плекаймо українську мову "як парость виноградної лози, не лінуймось доглядать свій сад", як заповідав нам М. Рильський,  адже допоки живе мова – живе й нація.
 

Тетяна КИЧКИРУК,
доцент кафедри філософії та міжнародної комунікації,
куратор групи МВ-23002б,