Випуск магістрів гуманітарно-педагогічного факультету: війна загострює сенси і почуття

 Хто добре запалився, той добре почав,
а добре почати — це наполовину завершити
Григорій Сковорода

   У переддень дня народження великого українського філософа Григорія Сковороди, 2 грудня 2022 року, на гуманітарно-педагогічному факультеті відбувся випуск магістрів, обпалений війною.

   Дипломи отримали 213 випускників факультету, освітніх програм «Міжнародні відносини», «Психологія», «Філологія (перша англійська)», «Філологія (перша німецька)», «Інформаційно-комунікаційні технології в освіті», «Педагогіка вищої школи», «Управління навчальним закладом», «Управління персоналом», «Соціальна робота» та «Соціально-психологічна реабілітація».

   Як завжди, в ошатній залі було море людей, квітів і світла, магістри в традиційних мантіях, завідувачі кафедр, викладачі, члени родин та друзі випускників, запрошені розділити радість отримання диплому. Свято відкрила декан гуманітарно-педагогічного факультету Інна Савицька, яка зазначила, що цей період був складним для всіх: наших студентів, викладачів, близьких, але найскладнішим він був для наших захисників. Випуск 2022 року назавжди залишиться особливим і незабутнім, бо він воєнний. Всі ми за те, що маємо можливість жити і продовжувати займатись своїми справами, зобов’язані щоденній мужності ЗСУ. Тепер перед випускниками відкриваються великі можливості для самореалізації в житті й професії. Інна Миколаївна висловила подяку випускникам за те, що вони обрали наш найкращий факультет, за те, що вони проявили волю і характер, здобуваючи освіту і запросила магістрів приводити навчатись на факультет уже своїх дітей, адже якість і сучасність знань тут гарантована!

   Ректор університету академік Станіслав Ніколаєнко, вітаючи магістрів, зазначив, що, викладав у багатьох із них і тому знає, яким величезним потенціалом вони володіють. На жаль, Україна зараз перебуває у стані війни і несе людські, матеріальні втрати. Але обов’язково настануть мирні часи, коли все втрачене і зруйноване треба буде відновлювати. Тому жодний магістр, який сьогодні здобуває диплом, не залишиться без роботи. Маючи великий професійний досвід і власну історію успіху, Станіслав Миколайович наголосив випускникам, що не сам документ про освіту є приводом думати про свою перевагу над людьми. Адже лише знання, які магістри застосовуватимуть на робочому місці, їх спосіб мислення, працелюбність та ставлення до справи надають переваги в очах інших. Ректор закликав всіх мріяти, вірити в себе та багато працювати заради особистих здобутків та звершень, заради нашої Перемоги та процвітання України, – і тоді визнання не забариться.

   До привітань доєднався голова Наглядової ради університету професор Микола Томенко. Він зазначив, що дата цьогорічного випуску обрана не випадково. Напередодні, 1 грудня, Україна відзначила річницю народного референдуму, коли абсолютна більшість українців проголосувала за незалежність нашої держави. А 3 грудня, виповнюється 300 років від дня народження Григорія Сковороди, який є сенсоутворювальною постаттю для українців. Отже, підсумував Микола Володимирович, магістри мають завжди дбати про українську національну ідею та бути непересічними особистостями. Сьогоднішня війна, – зазначив Микола Томенко, – є й світоглядною війною. Тому так важливо, щоб в кожному університеті вивчався гуманітарний, культурологічний блок дисциплін. Діяльність гуманітарно-педагогічного факультету й, загалом, гуманітарна політика НУБіП України, дає привід для оптимізму в цьому напрямку.

   І нарешті, довгоочікуване вручення дипломів! Першими на сцену для отримання дипломів вийшли ті, чиї особливі старання й успіхи в оволодінні знаннями увінчалися отриманням документу про здобуту освіту з відзнакою! Щасливі володарі дипломів з відзнакою отримали їх з рук ректора університету Станіслава Ніколаєнка та голови Наглядової ради університету Миколи Томенка.

   Дипломи випускникам-магістрам вручали також декан Інна Савицька, завідувачі випускових кафедр.

   З вітальним словом до випускників від імені всіх наставників звернулась доцент кафедри педагогіки куратор групи Оксана Гончарук.

   І, звичайно, як завжди, творчою родзинкою урочистостей стали музичні вітання від народного артиста України Романа Рудого, його вихованки студентки гуманітарно-педагогічного факультету Уляни Гринь, фахівців кафедри культурології Ірини Литвиненко, Тетяни Симоненко та завідувачки кафедри Ірини Майданюк.

   Війна намагалася внести свої корективи і в сценарій заходу: слова присяги випускників гуманітарно-педагогічного факультету лунали вже під час вимкнення світла. Проте, ми незламні - після загального виконання «Ой, у лузі червона калина…», світло засяяло!!!

     І наостанок, кілька рефлексій. Це свято, до якого магістри йшли півтори роки, переборюючи свої вагання, труднощі, підвищуючи самооцінку та проливаючи світло знань і впевненості у ті частини своєї свідомості, де раніше їх не було. А можливо, цим світлом, який кожний із них після навчання в НУБіП збереже у своїй душі, буде згадка про спілкування з одногрупниками та викладачами. Адже вони були такими насиченими на цікаві події, думки та емоції, ці короткі півтори роки навчання.

   Напевне, цей період закарбується в пам’яті згадками про той сонячний літній день, коли, ще будучи абітурієнтом, кожний сказав про себе: «Нарешті, я зробив цей крок – подав документи», чи тим голосом працівника приймальної комісії в телефонній слухавці, який повідомив, що ви пройшли за конкурсом. А комусь пам'ять буде гортати слайди цікавих бесід із викладачами, чи ситуацій під час проходження практики, чи складання сесій, чи всіх тих кроків, які кожен зробив, аби його магістерське дослідження відбулось і було захищене. Але все це було до цього випуску, і повториться ще багато разів потому.
   Неповторним було інше – це був воєнний рік, коли кожному загрожувала фізична небезпека. Covid, як би ми його не лаяли, все-таки, загартував нас, підготував до життя в неочікуваних обставинах та небезпеці, змусив відточити навички дистанційного формату спілкування. Проте війна – це про виживання.

   Гортаючи тривожні новини, слухаючи сирени, очікуючи «прильотів», а хтось із сьогоднішніх студентів навіть втративши на війні близьких, всі вони стали трохи філософами-екзистенціалістами, коли відчули життя на межі, віч-на-віч зі смертю. Поети знайшли для цього формулу «І над руїнами сильніше пахнуть помаранчі». Кажуть, що в такі миті загострюються відчуття, прояснюються думки, а цілі і бажання перевіряються на міцність. І безперечно, всі, хто сьогодні отримав магістерські дипломи, успішно пройшли це випробовування.
   Хіба могли сьогоднішні випускники уявити, що зможуть готуватись до занять, писати курсові, складати екзамени, захищати дипломну роботу не просто дистанційно, а з одним лише телефоном, без звичних гаджетів, які залишились десь там, в їхній квартирі, коли всі тікали від війни? Хіба могли сьогоднішні магістри передбачити масовані ракетні обстріли і блекаути з тривалою відсутністю світла, інтернету та тепла? А дедлайни такі близькі, а зарядка на ноутбуці вже майже на нулі, а світло з інтернетом все не з’являється. І війні байдуже, що у вас сьогодні державний іспит чи захист!
   Звісно, що магістри святкували перемогу. Такі жадані дипломи, нарешті, у них в руках! Привітаємо їх щиро з цією перемогою! Висловимо захоплення їхньою людською гідністю та стресостійкістю, жагою до зростання та підтримаємо їх своєю вірою в те, що їхня майбутня професійна кар’єра і особисте життя буде сповнене ще не однією вагомою перемогою. Адже саме випускники-магістри нашого факультету творитимуть майбутню гуманітарну ауру нації та обстоюватимуть цінність того, за що сьогодні бореться Україна.

   Дорогі випускники-магістри! Пам’ятайте слова Великого Філософа «Уподібнюйся пальмі: чим міцніше її стискає скеля, тим швидше і прекрасніше здіймається вона догори»! І до перемог!!!
Слава Україні!

Альона Альтанова,
старший викладач кафедри соціальної роботи та реабілітації