Виклики воєнного стану: державне питання забезпечення соціальної сфери відновлювальними лісовими ресурсами обговорили на базі НУБіП
Країна воює. І ворог нещадно нищить цивільну інфраструктуру, що напередодні холодної пори року ставить перед керівництвом держави нові виклики. І одне з перших: як обігріти міста і села, особливо зі знищеними теплоцентралями та котельнями? Залишитися в тотальній залежності від газу – ризик надзвичайний. Як його зменшити керівники лісівничої галузі, екологи, науковці і виробничники обговорили на засідання круглого столу «Забезпечення соціальної сфери відновлювальними лісовими ресурсами в умовах воєнного стану: виклики, проблеми, вирішення», який пройшов на базі Національного університету біоресурсів і природокористування України.
Обговорюючи необхідність забезпечення населення теплом, а значить і дровами, ми в жодному разі не говоримо про те, щоб пустити весь наш ліс під сокиру, – розпочинаючи роботу круглого столу, наголосив Державного агентства лісових ресурсів України Юрій Болоховець. Наростити заготівлю можна за рахунок правильного проміжного користування. Це і санітарні рубки, і рубки догляду. Зрозуміла стурбованість екологів, які б’ють на сполох (хоча частенько відмовляються приєднатися до таких зібрань і обговорювати проблему у відкритому діалозі). Ми всіх чуємо і тому беремо участь у таких відкритих майданчиках, аби знайти найкраще рішення.
Приймав НУБіП лісівників, як і годиться, в лісі. Точніше, у екокласі університетського ботанічного саду.
У нас таких аудиторій 19, у всіх них проводять заняття для студентів, вітаючи учасників на правах господаря, зауважив ректор Станіслав Ніколаєнко. Тисячі наших випускників зробили велетенський внесок у розвиток України і сотні з них сьогодні борються з ворогом зі зброєю в руках. На превеликий жаль, десятеро вже загинули. Маємо шанувати героїв і думати про майбутнє.
Повертаючись до теми зібрання, голова комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко завірив: він з колегами уважно стежать за підготовкою до опалювального сезону, бачать з якими труднощами при цьому стикаються учасники процесу на різних рівнях, а тому відчувають, що потрібні і законодавчі зміни.
Ми готові до такої роботи, і я тут, аби почути вас та разом знайти розумний баланс між екологічною складовою проблеми і забезпечення українців теплом, звернувся він до присутніх.
Дійсно, наразі заявлені потреби у дровах переважають наші можливості реалізації. Особливо це стосується прифронтових областей та деокупованих територій, відзначив перший заступник голови Держлісагентства Юрій Сотник. І наша агенція тримає цей запит на постійному контролі: на сьогодні потрібно вже 5 млн 530 тис кубічних метрів деревини. У минулому році цей показник становив 4,2 млн кубометрів, а по факту реалізували трохи більше 3 млн. Наразі вже створено близько 100 тисяч кубометрів державних запасів. Задля спрощення придбання дров населенням вже відмінено наряди: можна напряму звернутися до місцевих лісгоспів і, оплативши свою потребу через будь-який онлайн банк, отримати дрова.
Наразі в інтернеті шириться інформація, що лісівники України рубають під корінь ділову деревину. Це абсолютно не відповідає дійсності. Та й потреби у цьому немає: останні роки заготівля дров була значно меншою розрахункової лісосіки, тобто потенціал для її нарощення за рахунок неосвоєних лісосічних фондів минулих років ще є.
Наступне чуттєве питання: ціна. Вже створено проєкт постанови уряду щодо отримання дотацій з держбюджету для оплати дров, що постачатимуться населенню прифронтових і деокупованих територій. Питання рентабельності покладено на обласні воєнні адміністрації. Крім того, у цих регіонах постачатимуться відразу готові колоті дрова, розуміючи, що не всі спроможні переколоти їх самотужки, зауважив Юрій Сотник. Для доставки планується використання автопарку «Нової пошти». Крім того, звертаємося до кластерів ООН, аби розглянути можливості покриття логістичних витрат.
Продовжуючи розмову, заступник міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Павло Козирєв зауважив, що через знищення інфраструктури маємо готуватися до важкої зими. Тому важливо прислухатись до рішення уряду щодо евакуації з ряду територій. Зокрема, з Донецької області, звідки вже евакуйовано 15 тисяч чоловік, загальна ж цифра людей, яких потрібно звідти вивезти, сягає 200 тисяч.
Заготовляти дрова централізовано – життєва необхідність, щоб не було як у деяких країнах, де під час війни вирубували цілі парки і сквери, нагадав заступник міністра. Разом ми повинні дати відповідь на цей непростий виклик.
Та дрова мало заготовити, їх необхідно доставити в домівки. Питаннями логістики займатиметься «Укрзалізниця». Її представник – директор департаменту Андрій Мірошников повідомив, що він з колегами вже активно взаємодіють з цього питання з Дежлісагенством: «Укрзалізниця» готова виконати потрібні обсяги перевезень, має для цього всі можливості.
Щодо екологічної складової о питання, то до неї вже активно долучилися в Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів, запевнив заступник міністра Сергій Власенко. За дорученням прем’єр-міністра обрахували потребу у дровах, вийшли на вже згадану цифру у 5.5 млн кубічних метрів, і дуже сподіваємося, що вона не буде рости.
Взяли участь у обговоренні і представники громадських об’єднань екологів. Так, представниця Всесвітнього фонду природи Софія Шутяк зауважила:
Це наша країна, і нам в ній жити ще не один рік, тож перед тим, як розширити рубки, слід розглянути інші варіанти. Як от заготівлю пелетів, яка в Україні є добре освоєною, чи використання відходів виробництва деревооброблювальних підприємств.
На що заступник голови Держлісагентства Юрій Сотник категорично відповів: ніхто не буде вести бездумних рубок!
А голова Товариства лісівників України і модератор круглого столу Юрій Марчук попросив колег-екологів не звинувачувати лісівників у всіх гріхах. Мова йде про війну! Україна входить у важку зиму, і аби врегулюємо питання заготівлі дров фахово і централізовано, або люди вирішать його самостійно.
До того ж візьму на себе сміливість і нагадаю, що кожен сьомий працівник нашої галузі зараз на фронті, додав він.
Щодо екологічної складової: оцінка впливу довкілля – це єдиний механізм, нагадав голова комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування Олег Бондаренко. Чи він змінюватиметься? Так, маємо і можемо його змінювати, відштовхуючись від потреб. Головне зробити його таким, що працює якісно. Крім того, наголошую: жодна ініціатива зняття ОВД щодо рубок у природно-заповідному фонді підтримана нами не буде!
У продовження цієї ж дискусії, точніше тієї її частини, що стосувалася біопалива, заступник генерального директора ДП «Нафтогаз біоенергія» Сергій Романов відзначив прийняття важливого рішення про перехід з природного газу на забезпечення населення енергією за рахунок біоенергії.
Сьогодні НАК «Нафтогаз» за власний рахунок будує більше 10 таких об’єктів в різних містах України, в основному це котельні, середня денна потреба у біопаливі яких близько тисячі кубометрів, говорить він. І мова не тільки про ліс, а й про солому, шкарлупу соняшника, інші рослинні відходи. Такий об’єкт споруджено в Ахтирці, яка дуже постраждала від ворожих обстрілів, активна робота триває у Львові, розробили відповідну документацію для Чернігова, Житомира, Тернополя, Кропивницького і Хмельницького. Головне – підійти до цього питання комплексно, по господарськи і об’єднатися, аби обігріти наших людей. Особливо у містах зі зруйнованою інфраструктурою.
Дійсно, сьогодні в Україні більше 330 котелень і 60 ТЕЦ мають пошкодження або руйнування, зазначив представник Міністерства громад і територій Олександр Тронь. Тому уряд прийняв рішення про створення пересувних модульних котелень, переважна більшість з яких твердопаливні: держава створює оперативний резерв на випадок надзвичайних ситуацій. Але й тут є питання: підвезення палива. Наразі разом з ОВА розглядається варіант створення його резервних центрів.
Як бачимо, питання актуальне і досить болюче, тому й дискусія розгорнулася активна і місцями гостра. Її результатом стало прийняття проєкту рішення, в якому учасники виклали свої рекомендації відповідним владним структурам.
Ірина Кушніренко
