Робота студентських наукових гуртків триває і під час канікул: студентка Світлана Гері дослідила історію першого автомобіля Києва

     Студентський науковий гурток «Випробування агротехніки» механіко-технологічного факультету веде дослідження, зокрема, і з історії автомобілів в Україні та місті Києві, – студентка магістратури освітньо-професійної програми «Автомобільний транспорт» Світлана Гері виконала таку розвідку. В період літніх канікул науковий студенський гурток не працює в лабораторіях, проте проводить інформаційно-аналітичні дослідження.

     Перший автомобіль на вулицях міста Києва, за однією із версій, яку озвучила 21 липня 2022 року спільнота «Київ автомобільний – історія» у соціальній мережі Facebook, міг з’явитись в далекому 1896 році. За цими інформаційними дописами, ним може виявитись Daimler Phöenix 23PS, розроблений німецькими інженерами Готлібом Даймлером та Вільгельмом Майбахом. Цьому підтвердженням може слугувати унікальна світлина, яка була опублікована на сторінці спільноти. Там можна побачити світлину колісного транспорту засобу, яка датована 1898 роком – 124 роки тому, саме тоді коли було засновано і наш Університет. І це може бути фактом, щонайменше, про точно один – і, можливо, перший автомобіль, який їздив вулицями міста Києва.

На фото 1898 року зображено Daimler Phöenix 23PS з кузовом фаетон барона Миколи Карловича фон Мекка у його садибі у селищі Копилів (нині Копилів Бучанського району Київської області)

Садиба фон Мекк у селищі Копилів Київської області

     Головна будівля садиби баронів фон Мекк у селищі Копилів, що цікаво, збереглася до наших днів і є яскравою місцевою пам’яткою архітектури Київщини.

     До речі, барон Микола Карлович фон Мекк, окрім того, що був залізнодорожнім магнатом, був і членом Київського клубу автомобілістів. У період 1906-1913 років барон Микола Карлович фон Мекк володів десятьма автомобілями і двома автобусами, всі вони були марки Daimler.

     Є відомості, що перший автомобіль на столичних вулицях з’явився 1896 року. Він був придбаний за 2500 рублів російської імперії для Київського округу сполучення шляхів. А оскільки барон Микола Карлович фон Мекк був на той 1896 рік саме очільником Київського округу сполучення шляхів, то ми можемо спрогнозувати, що мова йде саме про його колісний транспортний засіб Daimler Phöenix 23PS з кузовом фаетон.

Daimler Phöenix 23PS з кузовом фаетон у музеї автомобілів у Штуттгарті

     Однак за інформацією дописувачки цих рядків, цей автомобіль почав випускатись на рік пізніше – з 1897 року, та випускався компанією Daimler Motoren Geselschaft в 1897–1902 роках. Це була перша машина цієї марки Phöenix з переднім розташуванням двигуна внутрішнього згоряння. Одним із головних нововведень став радіатор трубчастого типу, розроблений Вільгельмом Майбахом. Він давав змогу краще циркулювати повітрю і потребував меншої кількості води в 18 літрів, ніж радіатор спірального типу. Спершу на Phöenix встановлювали 2-циліндровий мотор потужністю 6 к.с. або 8 к.с. А у вересні 1898 року з’явилися перші дві машини з 4-циліндровим двигуном робочим об’ємом 2,1 л і потужністю 8 к.с. при 720 об/хв. З наступного 1899 року пішли варіанти на 12, 15, 20 і найпотужніший в 23 к.с. Цікаво, що 12-сильний автомобіль Daimler Phoenix 23PS з кузовом фаетон став першим колісним транспортним засобом, на якому Еміль Еллінек виступав у перегонах під маркою "Мерседес". На цьому авто в 1899 році заводський гонщик від компанії Daimler Motoren Geselschaft Вільгельм Бауер здобув перемогу в гонці Ніцца – Маганьйоне – Ніцца.
     Тому історіографія першого автомобіля в місті Києві заслуговує на своє подальше вивчення.

     Серед тематики робіт наукового студентського гуртка «Випробування агротехніки», які сьогодні виконують студенти магістратури механіко-технологічного факультету освітньо-професійної програми «Автомобільний транспорт», є дослідження експлуатаційних параметрів кузовів автомобілів для транспортування сільськогосподарських вантажів; дослідження тестового діагностування систем живлення і мащення двигунів автомобілів; дослідження експлуатаційних параметрів гідроприводу скидного пристрою платформи АТЗ за умови безпечності сільськогосподарських транспортних робіт; дослідження експлуатаційних параметрів гідравлічних амортизаторів автомобілів; дослідження експлуатаційних параметрів мастильно-гальмівного механізму турбокомпресора двигуна автомобілів; дослідження Smart-технології діагностування робочих каркасних поверхонь екстер’єру АТЗ категорії М1; дослідження Smart-технології діагностування електромагнітного клапану підсистеми зміни фаз газорозподільчого механізму двигунів автомобілів.
     Результати досліджень студентів проходять апробацію на наукових конференціях. Наприклад, як староста наукового студентського гуртка «Випробування агротехніки» кафедри технічного сервісу та інженерного менеджменту ім. М. П. Момотенка (керівник – Іван РОГОВСЬКИЙ) хочу відмітити вдалу апробацію гуртківцями результатів завершеної наукової роботи, опублікованої в матеріалах І-ї Міжнародної науково-практичної конференції HSEAgro – 2022: Ілляшенко І.Ф., Кошман В.М., Митяй С.П., Марина Р.О. Метод випробування кабіни трактора на оглядовість з робочого місця оператора.
     Бажаю гуртківцям подальших наукових здобутків, а всім нам миру і Перемоги!

Світлана Гері,
студентка магістратури механіко-технологічного факультету
спеціальності 274 «Автомобільний транспорт»

Світлини взяті з відкритих джерел