Вчені університету відзначили 100-річчя Володимира Пересипкіна та обговорили сучасні проблеми фітопатології

 

Володимир Пересипкін, зазначив очільник вишу, підготував майже сотню кандидатів і докторів наук. Надзвичайно багато зробив, будучи завідувачем кафедри фітопатології. А ще стільки ним посіяно доброго і розумного у серцях вихованців! Плануємо незабаром  закласти алею, де будуть увіковічені видатні особистості університету. Серед них і В.Ф. Пересипкін. Такі наміри, за словами Станіслава Ніколаєнка, вже обговорено із головним архітектором міста. Адже згадуючи наших предтеч, рівняємося на них та стаємо вищі. Звертаючись до учасників конференції, Станіслав Миколайович зазначив, що сьогодні університет і країна  переживає важкі часи. Практично залишилася лише одна галузь,  яка може конкурувати, – сільськогосподарське виробництво. Працює лише одна біржа – аграрна. Тому  робимо ставку на розвиток інновацій та економіки знань. Вже переглянули стратегію  університету. Маємо закріпитися в п’ятірці кращих вишів, боремося за статус дослідницького університету і будемо ним. А сьогодні основна мета зібрання загалу – згадати нашого вчителя, академіка Пересипкіна в іпостасях вченого і вмілого організатора. 

 

 

Станіслав Ніколаєнко висловив подяку родині Володимира Федоровича та вручив почесну грамоту за заслуги перед університетом і українською наукою колективу кафедри фітопатології імені В. Пересипкіна.

 

 

А хто ж може більше сказати про вченого, ніж його учень. Той, хто весь час був поруч, працював разом із ним, переймав досвід у свого великого вчителя, той, хто продовжив його роботу. Одним із таких є академік Микола Миколайович Кирик. Він поринув разом із учасниками конференції у біографію Володимира Пересипкіна. В особистості вченого, за словами М. Кирика, гармонійно поєднувалися вчений, педагог, адміністратор.  Наукова стежина Пересипкіна розпочалася написанням  кандидатської дисертації, в якій він вивчав проблеми дезінфекції насіння льону. Його зліт на вершину науки перервала на деякий час війна, на якій він був з першого і до останнього дня. Із фронту повернувся у званні майора. Працював науковець протягом 1947-1952 років в Уманському сільськогосподарському інституті. Також займав відповідальні посади  у різних установах України та Радянського Союзу. Проте найбільшу частину свого життя присвятив нашій альма-матері. За період з 1946-1999 року Володимир Пересипкін обіймав посади директора Київського сільськогосподарського інституту, проректора з навчальної роботи, професора і завідувача кафедри фітопатології та очолював Українську сільськогосподарську академію. За своє життя неодноразово був відзначений вищими нагородами держави. Він же й лауреат державних премій. 

 

 

Тож у 2005 році кафедрі фітопатології присвоєно ім’я академіка В.Ф. Пересипкіна. Пам’ять про нього увіковічена у барельєфі в 4-му навчальному корпусі. А ті зерна, які посіяв вчений у колективі, проростають, зміцнюються і передаються нащадкам.

 

 

Спогадами про шановну, рідну людину, академіка Пересипкіна поділилися професори Олексій Дереча, Віктор Санін та доктор біологічних наук Лариса Крючкова. Під час пленарного засідання обговорено і шляхи розвитку фітопатології як науки про хвороби рослин. Перспективи – за посиленням стійкості рослин та захисних реакцій. Звісно це потребує створення імунних сортів.  А це, в сою чергу, призведе до зменшення використання пестицидного навантаження на навколишнє середовище. На арену як повноцінний метод захисту рослин виходить генетичний метод. 

 

 

Про заходи і шляхи боротьби, попередження хвороб зернових культур повідомили заступник директора з наукової роботи Інституту захисту рослин НААН Сергій Ретьман та професор кафедри селекції і генетики університету Ганна Ковалишина. 

 

 

Потому відбулися секційні засідання та стендові доповіді, під час яких розгорілася справжня наукова дискусія. Учасники конференції зосередили увагу на збудниках хвороб рослин, їх біолого-екологічних властивостях, імунітеті рослин проти хвороб та методах захисту рослин від хвороб. За результатами роботи конференції видано тези доповідей учасників.