Думки студентів факультету тваринництва та водних біоресурсів про відновлення дистанційного навчання

     – Коли ми почули новину про відновлення навчання це був немов ковток свіжого повітря в такі напружені буденні дні, які здавались вічністю – розповідає староста магістратури 1 року навчання 1 групи з Полтавщини Марія Рудь. Студенти охоче сприйняли цю звістку, хоч спочатку не розуміли як це може відбуватися у такий складний час, адже багато хто знаходився в областях, де ведуться активні бойові дії. Та керівництво Університету і факультету влаштувало навчальний процес таким чином, щоб кожен студент мав змогу навчатися за допомогою різних месенджерів, емейлів, онлайн-зустрічей та платформи Еlearn.

     Навіть психологи радять займатися рутинними справами для розвантаження психіки: «Буденні обов’язки дають відчуття того, що в хаосі є речі, які залишаються звичними, стабільними, впорядкованими».

     З початком навчання я стала почувати себе краще, оскільки це є гарною можливістю відволіктися від постійного читання та перегляду новин. Така тенденція спостерігалася і у моїх друзів та одногрупників. Всі вони зраділи поверненню до навчання. Викладачі теж були раді нас бачити та підтримували всі лекції та практичні заняття, які проходили у звичному для нас режимі – відеоконференцій.

     Також активну підтримку надавала куратор нашої групи Людмила Чепіль, яка під час кураторської години наголошувала на основних аспектах безпеки під час воєнного стану та спілкувалася з нами про важливість зберігання спокою в таких ситуаціях. У моїй групі є студенти з різних куточків України – Сумської, Миколаївської, Полтавської та Київської областей і кожен з нас мужньо тримається допомагаючи Збройним Силам України готуючи обіди нашим військовим, блокуючи сайти окупантів, вступаючи до лав територіальної оборони чи просто плетучи маскувальні сітки. Разом ми переможемо! Все буде Україна!

     ‒ Слава Україні! Слова, які сьогодні звучать по-особливому. Я, Дем’ян Сьорак, староста 3 групи 1 курсу спеціальності «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва». Я проживаю в мальовничому регіоні на Львівщині. Новина про відновлення навчання в дистанційному форматі мене приємно вразила, як і інших моїх одногрупників та однокурсників. Більшість з них з радістю підключаються на онлайн заняття. На мою думку, відновлення навчання у цей час було хорошою ідеєю. Є змога знов побачити своїх одногрупників, задати питання викладачу, відчути себе студентом найкращого університету в Україні. Наша держава зараз переживає не найкращі часи, але я вірю, що ми переможемо і ми знову зможемо відвідати університетські аудиторії.

     ‒ Зараз, у цей скрутний для нашої Батьківщини час, як ніколи потрібно бути зібраними, організованими та застосовувати критичне мислення – зазначає староста 2 курсу 2 групи спеціальності «Водні біоресурси та аквакультура» Вероніка Мєняйлова, яка була змушена виїхати за межі країни. Україна не один раз переживала «темні часи», але завдяки своєму відданому народу, який готовий до самопожертви заради вищої мети, впевнена, що цього ворога безперечно буде знищено! Після нашої перемоги ‒ Україну потрібно буде відновлювати, та робити це руками молодих спеціалістів, зараз це студенти. Студенти – це ми, отже ми – майбутнє країни.

     На сьогодні в Університеті відновилося навчання в онлайн-форматі. Викладачі та співробітники закладу самовіддано проводять заняття для підготовки майбутніх працівників та безперервного потоку знань до студентів. Заняття проводяться на всіх можливих платформах, а навчальний матеріал цілодобово доступний на нашій платформі Eleаrn. Ми підтримуємо одне одного та не здаємося, адже разом – ми сила, і це істина яка підтверджена столітнім досвідом наших предків. Разом до перемоги! Знання – сила! Слава Україні!

     ‒ Я, Богдан Смоляр, староста 1 курсу 2 групи спеціальності «Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва». Мені з родиною довелося покинути свою домівку у м. Києві, як і багатьом українцям. Натомість зараз я перебуваю в селі Пінчуки Київської області. Довго дивитися на сльози своїх рідних, на те як вони бояться засинати і, дивлячись новини, сидять в паніці ‒ я не міг! Ні з ким не радившись, прийняв рішення йти в оборону села, аби, насамперед, захистити свою сім’ю та односельчан.

     Та все ж таки, життя на цьому не закінчується, і я хочу висловити слова подяки ректору Університету в якому навчаюся. Національний університет біоресурсів та природокористування України єдиний університет Києва, який не дивлячись на складну ситуацію в країні продовжив свою роботу у повному складі за розкладом, надаючи своїм студентам знання та професію. Всі викладачі діють чітко та професійно, зберігаючи спокій, та ставляться з розумінням до кожного, в кого немає можливості навчатися онлайн через поганий зв’язок.

 

     Загалом хочеться відмітити, що колектив факультету тваринництва та водних біоресурсів поряд з ректоратом Університету показав свою згуртованість та самовіддачу в цій надскладній ситуації. Завідувачі кафедрами та викладачі в повному складі виконують усі завдання, що ставляться ректором та ректоратом Університету, а навчальний процес, в даних умовах, проходить на максимально високому рівні.