Зберегти ліс: магістри університету проводять лісопірологічні дослідження

Ліс — це своєрідний живий механізм, великий і дуже складний. Дерева, чагарники й інші рослини тісно пов’язані між собою у своїй життєдіяльності, впливають одне на одного. Ліс — це джерело великої кількості харчових продуктів, лікарської і технічної сировини, деревини. Він виконує полезахисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, ґрунтозахисні, водорегулювальні, рекреаційні та інші дуже важливі функції. Всі ми це розуміємо, а тому повинні раціонально вести лісове господарство, берегти ліс від несприятливих природних фактор, у першу чергу, від пожеж. І взагалі, про збереження краси лісу хотілося б згадувати не лише у дні охорони навколишнього середовища чи біорізноманіття, а кожного дня. Оскільки збереження світу природи залежить від кожного з нас.

В останні десятиріччя проблема лісових пожеж значно загострилася як на регіональному, так і на глобальному рівнях внаслідок змін клімату та зниження стійкості лісів. Великі лісові пожежі несуть у собі економічну, соціальну та екологічну шкоду, впливають на клімат через емісію вуглецю в атмосферу, що може носити транскордонний характер.

В Україні проблема наукового обґрунтування інтегрованих систем охорони лісів від пожеж є надзвичайно актуальною і, на жаль, невирішеною. Це вимагає нових підходів у дослідженнях з охорони лісів від пожеж, переходу на принципи інтегрованого управління пожежами з широким застосуванням результатів наукових досліджень, сучасних інформаційних технологій, з врахуванням особливостей конкретної території та пріоритетів її розвитку.

Одним з найбільш критичних лісопожежних регіонів України є Херсонська область. Щороку в лісах Херсонщини ми спостерігаємо близько 200–250 випадків лісових пожеж, в окремі роки їх кількість перевищує 400. У найбільш посушливі роки трапляються великі лісові пожежі, які завдають значних збитків лісовому господарству. Так, у 2007 р. у ДП «Цюрюпинське лісове господарство» внаслідок пожежі було знищено понад 1,5 тис. га лісу, у серпні 2012 р. — пошкоджено близько 1,4 тис га лісів, а у 2014 р. вже зафіксовані дві великі пожежі на площі 140 і 50 га.

Для вивчення лісопожежної ситуації, яка склалась у херсонських лісах, у лабораторії лісової пірології НУБіП України наразі ведуться наукові дослідження. Зібрано і зведено базу даних лісових пожеж більше ніж за 30 років, у якій зафіксовано близько 4000 випадків загорянь. На основі отриманих даних співробітники лабораторії проводять аналіз випадків лісових пожеж та визначають відповідність сучасної шкали пожежної небезпеки за умов погоди до фактичної горимості лісу. Це дасть можливість оцінити пожежну небезпеку лісів та зменшити втрати лісового фонду, який відіграє важливу меліоративну роль, захищає сільськогосподарські угіддя від негативних природних явищ (суховії, буревії тощо).

Наслідки пожежі вздовж залізничної колії з переходом у ліс
 

Визначення координат виникнення пожежі

Важливу роль у проведенні наукових досліджень відіграють дослідні господарства НУБіП України, зокрема, Боярська лісова дослідна станція. За участі Глобального Центру моніторингу пожеж (GFMC), Регіонального Східноєвропейського центру моніторингу пожеж (REEFMC) та лабораторії лісової пірології НУБіП України на базі останньої нещодавно вперше в Україні було проведено лісопірологічний експеримент, мета якого – прослідкувати багаторічну динаміку відновлення лісової екосистеми після низової пожежі.

Науковцями лабораторії за участі магістрів-дослідників на сьогодні на дослідних ділянках проведено:

• ботанічний опис живого надґрунтового покриву та його відновлення;
• оцінювання післяпожежного стану лісових насаджень;
• вивчення видів, кількості та структури лісових горючих матеріалів у поспірогенних насадженнях;
• розрахунок післяпожежного відпаду дерев.

Проведені дослідження дозволяють створити нормативи для оцінювання наслідків лісових пожеж і призначення санітарних заходів щодо оздоровлення лісових насаджень, вивчити вплив пожеж на природне поновлення лісу й біорізноманіття.
 

 Вимірювання діаметра ростучого дерева на постійній пробній площі 

Внесення координат розміщення контейнера для оцінки деревного опаду на карту GPS пристрою

Пожежа вздовш залізничної колії з переходом у ліс

Постійна пробна площа для дослідження постпірогенних сукцесій

Пробна площадка для пофракційного відбору лісових горючих матеріалів

Розміщення контейнерів для оцінки величини деревного опаду на горільнику

Відділ науково-технічної інформації