Тиждень філософії в НУБіП України стартував!

  15 листопада 2021 року в рамках заходів, присвячених Міжнародному дню філософії, на кафедрі філософії та міжнародної комунікації гуманітарно-педагогічного факультету НУБІП України до 75-річчя від дня створення Інституту філософії імені Григорія Сковороди НАН України було проведено Науково-методичний онлайн-семінар для молодих науковців (аспірантів, студентів) «Інститут філософії – осередок мудрості та духовності».
 У листопаді 2021 р. виповнюється 75 років з дня заснування Інституту філософії імені Г.С. Сковороди Національної академії наук України, який було організовано 6 листопада 1946 року з метою дослідження актуальних проблем філософської науки. За час свого існування, Інститут філософії став центром філософських досліджень у нашій державі, дійовим координатором розвитку філософії та осередком підготовки кадрів з філософії найвищої кваліфікації для потреб академії наук та закладів вищої освіти країни.

  Важко переоцінити роль Інституту філософії у діяльності з розробки фундаментальних наукових проб у сфері філософських наук та підготовки наукових кадрів. Тому тематичний науково-методичний онлайн-семінар відбувся напередодні святкування Міжнародного дня філософії (18.11.2021 р.) та за наявності великої кількості учасників.
  До участі було залучено провідних фахівців Інституту філософії та НУБіП України, а також аспірантів, студентів різних факультетів та спеціальностей нашого університету. Відкрила захід декан гуманітарно-педагогічного факультету Інна Савицька, яка привітала учасників та зазначила, що філософія народжується з природного прагнення людських істот цікавитися собою і світом, філософія вчить мислити, досліджувати фундаментальні істини і будувати власні висновки, підкреслюючи вагому роль Інституту філософії у розвитку філософської науки та філософської культури українського народу.

  В.о. завідувачки кафедри філософії та міжнародної комунікації Валентина Культенко засідання семінару продовжила словами Койчіро Матсуури: «Проведімо тиждень філософії, щоб зрозуміти, хто ми є, що ми робимо і чому саме так, а не інакше. Запитаймо себе, ким ми стали як особистості і як світова спільнота…». Відзначила, що за час свого існування Інститут філософії став провідною установою з розвитку філософської науки в України та одним із щирих друзів кафедри філософії та міжнародної комунікації в плані підготовки аспірантів та підвищення кваліфікації науковців.

  Модератором заходу виступив доцент кафедри філософії та міжнародної комунікації Тарас Горбатюк, який запросив до виступу старшого наукового співробітника Інституту філософії, доктора філософських наук, одного із стейкхолдерів освітньо-наукової програми «Філософія» по кафедрі філософії та міжнародної комунікації НУБіП України Тетяну Гардашук.

  Вона визначила дослідницькі традиції Інституту філософії, підкресливши, що особливо відомими є досягнення Інституту в сфері філософської антропології та в галузі логіки, методології та філософії науки, у висвітленні історії української філософії з найдавніших часів і до наших днів, філософії культури, етики та естетики, а також соціальної філософії та практичної філософії, релігієзнавства, історії зарубіжної філософії тощо. В Інституті філософії сфopмyвaлиcя і діють відомі у світі наукові школи в галузі логіки наукових досліджень і філософської антропології.

  В нових умовах незалежності та розбудови української держави Інститут філософії істотно перебудував свою організаційну структуру та наукову тематику відповідно до сьогоднішніх вимог та світового рівня філософських розробок. А щодо орієнтирів на майбутнє, то започатковані дослідження з нових наукових напрямів, які безпосередньо пов’язані з завданнями трансформації українського суспільства, національного та культурного відродження. Інститут філософії прагне розширювати плідні наукові зв’язки, здійснювати обмін фахівцями і теоретичним досвідом з НУБіП України. Адже в нашому ЗВО поєднуються сучасні наукові природничі дослідження з філософським осмисленням актуальних проблем сучасності: екологічних, біотехнологічних, біоетики, екології людини та соціальної екології тощо.

  Професор кафедри філософії та міжнародної комунікації Віра Додонова у своєму виступі звернулась до ретроспективного огляду розгалуженої проблематики науковців Інституту філософії ім. Г.С.Сковороди, розкрила сутність дискусії між червоними позитивістами та червоними екзистенціалістами з приводу сутності філософії.

  Тарас Горбатюк визначив сучасну інтерпретацію феномену духовності, підкреслив, що ця категорія потребує багатогранного аналізу, оскільки зважаючи на класичні визначення духовності, ми можемо говорити про перетворюючий діяльнісний культуро формуючий характер цього феномена. В сучасних умовах розвитку науки існує потреба системного діалогу в осмислені таких фундаментальних категорій як духовність в контексті трансформації світоглядних, морально-етичних та аксіологічних аспектів існування планетарного соціуму ХХІ століття.

  Дискусію продовжили аспіранти кафедри філософії та міжнародної комунікації: Олександра Соколова у своїй доповіді провела паралель між концептом Людвіга Фейєрбаха «орозумлення серця» та української контроверзи «екстравертизм-інтровертизму» у працях Віталія Табачковського. Аспірантка Вікторія Шеховцова-Бурянова запропонувала дослідження щодо впливу Революції Гідності на національну ідентичність українців – як це представлено в доробку українських філософів. Аспірант Василь Гонтар запропонував доповідь на тему «Екоетика та захист зеленості: подвійність стандартів або нерівна рівність». Дисертаційне дослідження аспіранта Анатолія Вовка присвячене вивченню філософської спадщини Володимира Ілларіоновича Шинкарука, одного з директорів Інституту філософії, тому в своєму виступі аспірант презентував власні наукові доробки, цікаві факти біографії та творчості відомого філософа минулого.

  Дискусія проходила у звичному для сьогодення он-лайн форматі, що став для молодих науковців справжнім творчим робочим процесом, в ході якого вони змогли показати динамічний спосіб мислення, альтернативність світосприйняття та світорозуміння, а також сподіваємося, самовизначення.

Світлана Гейко
доцент кафедри філософії та міжнародної комунікації