Українцем тебе робить мова!

З 02 листопада до 09 листопада 2021 р. у Національному університеті біоресурсів і природокористування України проходив Тиждень української мови, приурочений Дню української писемності та мови.

Тиждень української мови, організований кафедрою журналістики та мовної комунікації, який тривав у НУБіП України з 02.11.2021 р. по 09.11.2021 р., пройшов під гаслом «Українцем тебе робить мова!». Цьогоріч Тиждень ознаменований низкою потужних заходів – дискусійний майданчик «Десять мовних заповідей Івана Огієнка», студентська конференція «Нестор-літописець – основоположник нашої писемності», міжвузівський студентський круглий стіл «Нова мова», радіодиктант національної єдності 2021, мовно-літературний конкурс учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка та ін. Проведені заходи об’єднали серця небайдужих до рідного слова, до питання мовної політики, усіх, хто вболіває за долю української нації та майбутнє українського Слова.

ДИСКУСІЙНИЙ МАЙДАНЧИК
«ДЕСЯТЬ МОВНИХ ЗАПОВІДЕЙ ІВАНА ОГІЄНКА»

4 листопада 2021 р. викладачі та студенти НУБіП України мали змогу долучитись до дискусійного онлайн-майданчика «Десять мовних заповідей Івана Огієнка”, який відбувся у межах Тижня української мови. Дискусійний майданчик започаткував низку заходів, приурочених Дню української писемності та мови, який відзначають в Україні 9 листопада більше 20 років поспіль. Мета заходу – популяризація української мови у контексті неповторної творчої та наукової спадщини Івана Огієнка, значення його діяльності для розвитку української літературної мови; виховання на прикладі життя та діяльності Івана Огієнка любові до рідної землі, свого народу, його мови й культури.

На зустрічі були присутні викладачі та студенти різних факультетів Національного університету біоресурсів і природокористування України, зокрема, майбутні журналісти, філологи, агрономи, ветеринари, студенти технічних спеціальностей тощо. Зіцікавленість здобувачів заходом підтверджена максимальною кількістю учасників – до конференції долучились 100 осіб (ліміт кількості учасників конференції в ZOOM), проте охочих взяти участь у заході було значно більше.

Зустріч розпочала вступним словом організаторка та модераторка заходу Тетяна Семашко – професорка кафедри журналістики та мовної комунікації, яка наголосили на тому, що через вивчення «Десяти мовних заповідей…» перед нами постає новий ракурс дослідження творчого доробку Івана Огієнка. Тетяна Федорівна закликала учасників сміливо обговорювати проблеми, які висвітлюватимуться доповідачами, і які чітко і ясно прописані у «Десяти мовних заповідях …», кожна з яких глибока за змістом і відображає сутність української мови як виразника ментальності нашого народу.

З вітальним словом до присутніх звернулася Марія Личук – професорка, завідувачка кафедри романо-германських мов і перекладу, яка своєю промовою змотивувала слухачів до вивчення рідної мови, до її вдосконалення та розвитку.
У рамках дискусійного майданчика учасники змогли почути цікаві та змістовні доповіді студентів гуманітарно-педагогічного факультету. Даша Дудик виступила з доповіддю «Мовно-національна особистість Івана Огієнка» і нагадала біографію І. Огієнка, звернула увагу на його мовознавчу діяльність у контексті розвитку української мови; Анна Білошицька та Анна Гарник виступили з доповідями «Перша мовна заповідь Івана Огієнка» і «Друга мовна заповідь Івана Огієнка»; Катерина Солонець у своєму виступі порушила питання мови як ознаки індивідуальності народу, рис, що виокремлює націю з-поміж інших.

У подальших виступах Цапук Вікторії «Рідна мова для мене», Вадима Мацібури «Спростування виразу «какая разніца» та схожих антиукраїнських наративів», Валерії Лаврик «Мова – це спосіб передачі інформації чи специфічна форма нашого життя?», Андрія Калюка «Виконання «рідномовних обов’язків», Анжеліки Пушкарь «Питання мови як ознаки індивідуальності народу», Даші Хлистік «Чому для України є дуже важливим питання збереження та плекання української мови»; Даші Мамич «Мова – виразник ментальності народу», Данила Тіхонова «Проблема функціонування російської мови на теренах України» та ін. порушувались питання збереження національної ідентифікації українців, акцентувалось на милозвучності української мови як одній із її найважливіших особливостей, цитувались вислови відомих особистостей про мову, зауважувалось, що саме жива українська мова робить для нас можливим отримання ментального досвіду нації, його збереження та передавання в спадок нащадкам.

У своєму виступі Олександр Савенко – доцент кафедри журналістики та мовної комунікації – зауважив, що саме мова – це візитівка кожної людини. Адже рівень культури мови свідчить про світогляд, освіту та виховання особистості; саме мовлення виражає ставлення людини до інших людей та створює національну та індивідуальну картини світу. Олександр Миколайович закцентував на ґрунтовній підготовці студентів до виступів, на цікавій інформації, що супроводжувалась презентаціями. «Така велика кількість охочих долучитись до дискусії свідчить про зацікавленість молоді мовними питаннями».

Байдужих на зустрічі не залишилось: гості дискусії намагалися окреслити для себе поняття рідної мови та її єдинності або множинності; розмірковували над поняттям «мови»: це спосіб передачі інформації чи специфічна форма нашого життя?; кожен зміг почути різні думки і висловити власне ставлення до тієї чи тієї проблеми, розширити свій кругозір, отримавши нову інформацію.

У підсумку Тетяна Федорівна наголосила на тому, що дискусійний майданчик не вичерпано, є багато питань, які потребують подальшого обговорення, а окремі з них, які лише народилися під час дискусії, потребують обдумування. А це означає, що зустріч була надзвичайно плідною.
«Як про зрілість окремої особи, так і про зрілість цілого народу судять, найперше, з культури його літературної мови» (дев’ята мовна заповідь Івана Огієнка). Отож, не цурайтеся рідної мови, розширюйте її горизонти, заразом розвивайтесь і самі!

Анна Гамениця, Анастасія Балуда,
студентки 2 курсу спеціальності «Журналістика»

МІЖВУЗІВСЬКИЙ СТУДЕНТСЬКИЙ КРУГЛИЙ СТІЛ
«НОВА МОВА»

05 листопада 2021 р. студенти спеціальності «Журналістика» мали нагоду взяти участь у засіданні круглого столу «Нова мова». Захід організовано до Дня української писемності й мови у межах Всеукраїнської конференції «Мова як світ світів» лінгвістичним клубом Змовники Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Зауважимо, що сумісні заходи студентів двох базових закладів вищої освіти України стали вже традиційними і відбуваються на постійній основі.

Гостя заходу – кандидатка філологічних наук, старша наукова співробітниця Інституту української мови Оксана Тищенко запропонувала такі теми для обговорення:
- що і як змінюється в мові нашого часу;
- чи вплинула на мову пандемія;
- чи може добре забуте старе стати новим. Та ще багато іншого.

Зустріч була надзвичайно плідною та пізнавальною; учасники круглого столу дізналися багато цікавого у контексті тенденцій розвитку та осмислення «нової мови».

Зеленіна Орина, студентка 3 курсу
спеціальності «Журналістика»

СТУДЕНТСЬКА КОНФЕРЕНЦІЯ
«НЕСТОР-ЛІТОПИСЕЦЬ – ОСНОВОПОЛОЖНИК НАШОЇ ПИСЕМНОСТІ

На вшанування пам’яті Нестора-літописця – послідовника видатних творців слов’янської писемності Кирила і Мефодія та до Дня української писемності та мови 05 листопада 2021 р. кафедрою журналістики та мовної комунікації було проведено студентську онлайн-конференцію «Нестор-літописець – основоположник нашої писемності». Організатори зустрічі Тетяна Чумак та Ірина Вакулик – доценти кафедри журналістики та мовної комунікації.

До конференції мали змогу долучитись усі охочі; активну участь у ній взяли студенти факультету ветеринарної медицини, здобувачі спеціальності «Журналістика» гуманітарно-педагогічного факультету, випускники Прилуцького гуманітарно-педагогічного коледжу імені І.Я. Франка та майбутні абітурієнти.

Із вітальним словом до учасників конференції звернулась Ірина Вакулик, яка закликала присутніх любити та шанувати українську мову – одну з наймилозвучніших, найбагатших і найкращих мов світу.

Викладачі кафедри журналістики та мовної комунікації та студенти підготували цікаві доповіді та презентації до них. Тетяна Чумак у своєму виступі ознайомила присутніх із історією зародження Дня української писемності та мови – державного свята, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада, починаючи з 1997 р., на підтримку «громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства». Вона зупинилась на особливостях його відзначення: у День української писемності та мови:
* покладають квіти до пам’ятника Несторові-літописцю;
* відзначають найкращих популяризаторів українського слова;
* пишуть радіодиктант національної єдності;
* стартує Міжнародний конкурс української мови імені Петра Яцика.

Естафету доповідей підхопили випускники Прилуцького гуманітарно-педагогічного коледжу (Катерина Воробей, Дар’я Мозгова, Юлія Молибога, Анастасія Санду) та студенти-журналісти 2 курсу спеціальності «Журналістика» гуманітарно-педагогічного факультету (Катерина Шабатин, Вадим Мацібура, Катерина Кармазіна, Микола Бондаренко).
Час, відведений на конференцію, пройшов непомітно, кожен з присутніх усвідомив важливість рідної мови як для себе так і для суспільства загалом.

Цимбалюк Крістіна, студентка 2 курсу
спеціальності «Журналістика»

21 РАДІОДИКТАНТ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЄДНОСТІ 2021 РОКУ НАПИСАНО!

Щороку у рамках традиційного тижня української мови навчальні та просвітницькі заклади України проводять величезну кількість культурно-масових заходів, аби вшанувати рідну мову, продемонструвати її невичерпну красу і велич, а також осягнути глибини рідного слова. І фінальним акордом завжди є написання Всеукраїнського диктанту. То ж як не долучитися до цього заходу науковій когорті, що не лише навчає молоде покоління, а й піклується про конкурентоспроможних освітян, вибудовує рушійні орієнтири та виробляє стратегію нинішнього навчання; згуртованій команді гуманітарно-педагогічного факультету – «Primus inter pares»!

Як зазначило «Суспільне», «Головною метою проведення радіодиктанту до Дня писемності та мови є не виставляння оцінок, а спонукання до вивчення української мови, до вдосконалення, підвищення культури української мови».

Цьогорічний флешмоб українців – щире бажання доєднатись до загальнонаціональної акції, написання Диктанту єдності. Адже люблячі Сини й Доньки своєї Батьківщини щиро плекають надію, що питання білінгвізму врешті буде розв’язане, що сила української держави і нації в Єдності.

До масової спільнодії долучилися ті, кому не байдужа доля держави, її сьогодення і прийдешнє. Для комфортного прослуховування диктанту на мобільних пристроях потрібно було використати додатки сучасних гаджетів, а на комп’ютері чи ноутбуці – стандартні плеєри.

21-й Загальнонаціональний диктант єдності має цікаву історію. Розпочався із травневої акції 2000 року, присвяченій українській мові до Дня Кирила і Мефодія. У 2014-му вже було встановлено рекорд України з наймасовішого написання радіодиктанту на одній локації. Поступово осередки проведення диктанту поширювались – акцію почали транслювати в ефірі UA: Першого, дозволивши надсилати організаторам сканкопії та фотографії написаного тексту. Цікавим був 2016-й – 60 чоловік із 21021 (саме стільки було робіт) написали радіодиктант без помилок. 2017-го транслювали наживо у фейсбуці зі студії Українського радіо, а до українських локацій почали поступово долучатися посольства. А наступного року у Великій Британії, Іспанії, Італії, Португалії, Чорногорії, Франції, Туреччині, ОАЕ, Лівані, Білорусі, Молдові, Польщі, Німеччині, ПАР та США одночасно писали диктант. Із 2019 року гугл-запит видає, що «радіодиктант» – найпопулярніше, чим цікавилась українська інтернет-аудиторія. Шість континентів наступного року об’єднались, пишучи радіодиктант національної єдності.

Сьогодні ж ми були зачаровані голосом Юрія Андруховича, який писав, що «наша земля є чимось більшим, аніж сорочка до шкіри. Це підпільне барокко влаштовує опір і цвіте шалено навіть в уламках…».

Ми не сподівались, що «Слідом за пам’ятю», текст написаний спеціально для цьогорічного диктанту, виявиться таким, здавалося, простим і невибагливим, як, власне, і сама Природа, що зачаровує нас своєю красою, привносячи відтінки золотаво-червоного до невичерпності тонів.
Тож побажаймо кожному з нас успіхів, аби почути й побачити власне ім’я серед тих небагатьох, що без перешкод подолають орфографічні та пунктуаційні забаганки культового й узнаваного Юрія Андруховича.

Вакулик Ірина, доцент кафедри журналістики та
мовної комунікації

КОНКУРС ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
для поціновувачів рідного слова триває

Упродовж Тижня української мови на всіх факультетів НУБіП України студенти беруть участь у конкурсі на найкращу творчу роботу в межах проведення ХІІ Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка.
Здобувачі пишуть творчу роботу за загальною тематикою: «Творчість Тараса Шевченка і сьогодення» та проходять тестування. Проблематика творів пов’язана з культурою, мораллю, духовними цінностями українського народу, що сприяють об’єднанню нації, формують почуття патріотизму, оптимізму й віри у щасливе майбуття Української держави, про яку мріяв і писав у своїх творах Тарас Шевченко.
Найкреативніші студенти обирають довільно тематику, керуючись лише загальною темою конкурсу.
Перший тур конкурсу триває до 25 листопада 2021 року включно.
Переможців конкурсу буде обрано не пізніше 30 листопада 2021 р. Найкращі роботи будуть відзначені грамотами та дипломами. Переможці І туру будуть делеговані до участі у ІІ тур ХІІ Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка.

За редакцією Тетяни Семашко,
професора кафедри журналістики та мовної комунікації