Валерія НЕСТЕРУК: Про мрію бути нутриціологом впродовж 8-ми років, або Медичні акценти освітньої програми «Нутриціологія здорового харчування»

Валеріє, приємно, що обрали першим пріоритетом досить нову, але сучасну спеціальність з великим майбутнім «Громадське здоров’я», що належить до галузі знань «Охорона здоров’я та соціальне забезпечення».

— Розкажіть трохи про себе і свою сім’ю. Чи є у Вашому роду фахівці, які були дотичні до обраної галузі?

— Я — Валерія НЕСТЕРУК, мені 20 років. Я із звичайної, найкращої у світі для мене, сім’ї, найстарша з дітей, що виховало в мені відповідальність, через яку, не в останню чергу, я обрала шлях медицини. В роду медиків не було.

— Як Ви гадаєте, що сформувало Ваше бажання займатись нутриціологією? Чи можете згадати якусь відправну точку?

— Нутриціологічними знаннями почала цікавитись 8 років тому, так би мовити, «завдяки» або «всупереч» особистому невдалому досвіду лікування у 12-річному віці. Я зацікавилась методами лікування і запобігання хвороб. Невирішені проблеми з особистим здоровʼям спонукали дізнатись про склад майже всіх продуктів, збалансовану тарілку, питний режим і все інше, щоб почувати себе добре. Я строго дотримувалась порад і це допомогло мені одужати. Ці базові знання і особистий досвід правильного харчування стали поштовхом для подальших відкриттів та розвитку у галузі здорового харчування.

— Валерія, знаю, що Ви вступаєте на нашу освітню програму після навчання в медичному коледжі за фахом «Лікувальна справа». Що спонукало Вас дещо змінити вектор свого професійного розвитку? Адже бути фельдшером чи бакалавром громадського здоров’я у галузі нутриціології — дещо різні сфери діяльності, хоча, безперечно, обидві пов’язані зі здоров’ям.

— Так, я закінчила Ковельський фаховий медичний коледж за фахом «Лікувальна справа», з великим задоволенням провчилась там 3 роки. Що мене туди привело? В часи, коли я закінчила школу, гадаю, нутриціологія не була ще не була такою популярною, я не була впевнена в цій професії, та й їхати з рідного міста не хотіла. Тому прийняла рішення вступити в медичний коледж, щоб мати традиційну і універсальну медичну освіту, насамперед, потрібну для себе і своєї сім’ї. Як виявилось, це для мене було початковим етапом, щоб потім мати можливість більш спеціалізовано розвиватись у тому, що оберу пізніше, познайомитись з фахівцями-практиками, розібратись в собі і своїх планах. Дуже дякую Богові, що все сталось набагато краще, ніж я планувала!

Валерія, з розповіді відчувається, що Ви закохались у медицину. В чому бачите переваги навчання саме за спеціальністю «Громадське здоров’я» в галузі нутриціології?

— Я дуже радію, коли зараз мої рідні і друзі звертаються до мене за порадами щодо харчування та потребують моїх медичних знань і навичок. Допомога людям і просто відчуття себе потрібною, практика в лікарнях дарували такі неповторні емоції! І до того ж, як я вже казала вище, мені імпонувало бути відповідальною. Проте всі роки навчання в коледжі і «підпрацьовування» в лікарні, я не припиняла цікавитись нутриціологією, спортом, превентивною медициною загалом. Мені дуже боліло серце дивитися на дідусів і бабусь, а особливо на молодих людей, які захворіли через щоденні звички. Диплом нутриціолога насправді відкриває багато дверей. Тим більше, це моя давня мрія!

Яка мотивація щодо вибору майбутньої професії для Вас є найважливішою? Що б порадили іншим вступникам, до чого прислухатись, здійснюючи свій вибір?

— Причин навчатись тут багато: закріпити, удосконалити та поглибити всі знання, які вже маю; дізнатись багато нового; отримати нові знайомства, відвідати нові місця, спробувати щось вперше. Все це хочу отримати від навчання.

Вчитися для мене — це ковток води після роботи і буденного життя. Люблю пробувати для себе нові сфери. Знання, які я отримаю на цій спеціальності за нутриціологічною програмою хочу використовувати скрізь в своєму житті, де б я надалі не спланувала жити і у якій би сфері не працювала.

Валерія, дякую за інтерв’ю і бажаю здійснення Ваших мрій!