Публікаційна стратегія дослідника в умовах реформування реєстру фахових видань України (2026-2027 рр.)
Восени 2026 року відбувся профільний наукометричний захід – вебінар «Від статті до публікації після реформи видань: як безпечно пройти в Scopus і категорію Б у 2026-27рр.». Організатором виступила консалтингова компанія «Наукові Публікації» спільно з провідними закладами вищої освіти України. Головною спікеркою заходу стала директорка компанії Анастасія Зуєва. Викладачі кафедри економічної теорії долучилися до вебінару.
Захід зібрав широку аудиторію. Вебінар став відповіддю на масштабні трансформації в українському та міжнародному науковому просторі, зокрема на нові вимоги МОН України до фахових видань та посилення критеріїв відбору контенту в базі даних Scopus.
Головними блоками заходу були:
Реформа Категорії «Б» та нові вектори МОН. Спікерка провела детальний аналіз оновленого Реєстру наукових фахових видань України. Було пояснено причини, чому частина журналів втратила свій статус, та надано рекомендації, як самостійно перевірити актуальність видання перед подачею рукопису. Окрему увагу приділили новим вимогам до складу редколегій, процедури рецензування та технічного оформлення статей.
Трансформації та глобальні ризики у Scopus. Учасники дізналися про особливості роботи Ради з відбору контенту та консультування (CSAB) і впровадження системи щомісячної переоцінки журналів. Анастасія Зуєва окреслила головні «червоні прапорці» для авторів, серед яких: аномальні сплески публікаційної активності журналу, маніпуляції з цитуванням та будь-які порушення академічної доброчесності.
Практичний алгоритм безпечної публікації. На вебінарі було презентовано покроковий чек-лист із 8 обов'язкових кроків для перевірки журналу. Науковцям пояснили, як аналізувати архіви сайтів, вираховувати реальні строки рецензування та розпізнавати «хижацькі» видання, фейкові сайти-двійники (hijacked journals) і уникати сумнівних пропозицій щодо платного співавторства.
Міжнародний стандарт IMRaD. Фінальна частина була присвячена архітектурі якісного академічного письма. Спікерка детально розібрала кожен елемент структури IMRaD (Introduction, Methods, Results, and Discussion), що є критично важливим для успішного проходження суворого рецензування в авторитетних виданнях.
Отримані знання допоможуть українським дослідникам ефективно спланувати свою публікаційну стратегію на 2026-2027 роки, захистити власні напрацювання від академічних ризиків та забезпечити сталий розвиток вітчизняної науки у світовому просторі.