Представлення результатів досліджень колективу науковців із України доцентом кафедри будівництва Євгеном Дмитренком на 7th fib Congress 2026 у Лісабоні

Упродовж 15–19 червня 2026 року в Лісабоні, Португалія, відбувся 7-й Конгрес Міжнародної федерації конструкційного бетону — 7th fib Congress 2026. Кафедру будівництва факультету конструювання та дизайну Національного університету біоресурсів і природокористування України на цьому представницькому міжнародному заході представляв кандидат технічних наук, доцент кафедри будівництва Євген Дмитренко, у складі делегації із України разом із доцентами кафедри залізобетонних конструкцій та транспортних споруд ОДАБА Владиславом Шеховцовим та Віктором Малаховим.

fib — International Federation for Structural Concrete — є однією з провідних міжнародних професійних організацій у сфері дослідження, проєктування, будівництва, експлуатації, оцінювання технічного стану та відновлення бетонних і залізобетонних конструкцій. Федерація об’єднує науковців, проєктувальників, інженерів-практиків, виробничі компанії, університети, дослідницькі установи та національні професійні групи з багатьох країн світу.

Головною темою цьогорічного Конгресу стало майбутнє конструкційного бетону до 2050 року — досягнення вуглецевої нейтральності, застосування штучного інтелекту в проєктуванні та впровадження роботизованого будівництва. У межах наукової програми розглядалися питання цифровізації будівельної галузі, довговічності та життєвого циклу конструкцій, моніторингу технічного стану, відновлення і підсилення пошкоджених споруд, застосування інноваційних матеріалів, сейсмостійкого будівництва, збірного залізобетону, 3D-друку та розвитку нормативної бази.

Конгрес став масштабним міжнародним майданчиком для обміну науковими та практичними результатами. Його програма включала пленарні лекції всесвітньо відомих учених та інженерів, спеціальні тематичні сесії, численні паралельні засідання, технічну виставку, професійні дискусії, студентський конкурс і технічні візити. Основні заходи проходили в конгрес-центрі Culturgest та в Instituto Superior Técnico — одному з провідних технічних університетів Португалії.

Під час Конгресу Євген Дмитренко виступив як автор-доповідач за матеріалами двох наукових статей, підготовлених у складі колективів співавторів і поданих до збірника матеріалів 7th fib Congress.

Перша доповідь — «Refinement of the Technical Condition of Grain Storage Structures Damaged by AS-23a Missile Impact through Digital Twin Modelling» — була присвячена уточненню технічного стану конструкцій зерносховища, пошкоджених унаслідок ракетного впливу, із використанням технології цифрового двійника.

У роботі представлено підхід, який поєднує результати обстеження пошкодженого об’єкта з чисельним моделюванням його фактичного напружено-деформованого стану. Застосування цифрового двійника дає можливість уточнювати характер пошкоджень, оцінювати залишкову несучу здатність конструкцій та обґрунтовувати рішення щодо їх подальшої експлуатації, ремонту, підсилення або відновлення. Тема має особливе значення для України, оскільки об’єкти аграрної та логістичної інфраструктури продовжують зазнавати пошкоджень унаслідок воєнних дій.

Друга доповідь — «Limited Structural Health Monitoring of Damaged Multi-Storey Buildings in the Combat Zone» — стосувалася обмеженого моніторингу технічного стану пошкоджених багатоповерхових будівель у зоні бойових дій.

У дослідженні розглянуто можливості отримання достовірної інформації про стан несучих конструкцій за умов обмеженого доступу до об’єкта, дефіциту часу, ресурсів і неможливості організації повномасштабного довготривалого моніторингу. Особливу увагу приділено вибору критичних зон контролю, фіксації переміщень і розвитку тріщин, а також використанню результатів спостережень для прийняття інженерних рішень щодо безпеки та подальшої експлуатації пошкоджених будівель.

Представлені доповіді продемонстрували міжнародній професійній спільноті досвід українських науковців та інженерів у вирішенні складних і надзвичайно актуальних задач, пов’язаних з оцінюванням технічного стану, моніторингом, чисельним моделюванням і відновленням будівель та споруд, пошкоджених унаслідок бойових дій.

Важливим результатом поїздки стало приєднання Євгена Дмитренка до Міжнародної федерації конструкційного бетону в статусі Young Engineer Member of fib. Членство у федерації розширює можливості професійної комунікації, участі в міжнародних наукових ініціативах, технічних комісіях і робочих групах, а також створює передумови для подальшої співпраці з провідними університетами, дослідницькими установами та інженерними компаніями.

Для кафедри будівництва також було придбано паперовий примірник fib Model Code for Concrete Structures 2020 — одного з найавторитетніших сучасних міжнародних документів у сфері проєктування, оцінювання, моніторингу, забезпечення довговічності та продовження строку експлуатації бетонних і залізобетонних конструкцій.

Видання планується використовувати під час виконання наукових досліджень, підготовки аспірантів і магістрів, розроблення кваліфікаційних робіт, а також для оновлення змісту навчальних дисциплін, пов’язаних із залізобетонними конструкціями, методом скінченних елементів, BIM-технологіями, моніторингом, обстеженням і підсиленням будівель та споруд.

Участь у 7th fib Congress дала змогу встановити нові контакти з представниками наукових установ, університетів, проєктних організацій і виробничих компаній. Під час професійного спілкування обговорювалися можливості підготовки спільних публікацій, реалізації міжнародних дослідницьких проєктів, академічної мобільності та розвитку співробітництва у сферах цифрового моделювання, structural health monitoring, оцінювання залишкової несучої здатності та відновлення пошкоджених конструкцій.

Участь представника кафедри будівництва НУБіП України в одному з провідних світових науково-технічних заходів у сфері конструкційного бетону сприяє міжнародній апробації результатів українських досліджень, підвищенню видимості університету та інтеграції кафедри у світову професійну й академічну спільноту.

Отриманий досвід, професійні контакти та наукові матеріали будуть використані для подальшого розвитку досліджень кафедри будівництва у напрямах зчеплення арматури з бетоном, чисельного моделювання залізобетонних конструкцій, цифрових двійників, моніторингу технічного стану, оцінювання пошкоджених споруд та розроблення ефективних рішень щодо їх відновлення і підсилення.