Практичне навчання-запорука успіху: студенти факультету харчових наук, нутриціології та управління якістю відвідали Інститут медицини праці ім. Ю. І. Кундієва НАМН України
10 червня в межах практики студентів та договору про співпрацю між НУБіП України та Державною установою «Інститут медицини праці ім. Ю. І. Кундієва Національної академії медичних наук України» відбулась ознайомча екскурсія до цієї наукової установи здобувачів факультету харчових наук, нутриціології та управління якістю.
Оскільки ця установа охоплює доволі широке коло науково-дослідної діяльності і може розглядатись для здобувачів факультету як об’єкт і приклад міжсекторальої фахової взаємодії, до екскурсії були долучені бакалаври спеціальності І9 «Громадське здоров’я» (ОП «Нутриціологія здорового харчування»), бакалаври спеціальності G13 «Харчові технології» та магістри спеціальності G13 «Харчові технології» (ОП «Нутриціологія»). Організаторами екскурсії від кафедри громадського здоров’я та нутриціології стали керівники навчальної та виробничої практик професор Геннадій ТКАЧ і доцент Альона АЛЬТАНОВА.
Екскурсію провела завідувачка сектору з вивчення мікроелементозів ДУ «Інститут медицини праці імені Ю. І. Кундієва НАМН», доктор біологічних наук, с.н.с. Ірина Миколаївна АНДРУСИШИНА.
Підтверджуючи своє значення міжсекторального партнера, ДУ «Інститут медицини праці ім. Ю. І. Кундієва» має співробітництво з установами НАН, НАМН, МОЗ України, закладами вищої освіти, науковими установами. Зокрема, Інститут співпрацює з закладами охорони здоров’я та медичними науковими установами: ДУ «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології НАМН України», ДУ «Інститут ендокринології ім. В. І. Комісаренка НАМН України», ДУ «Інститут терапії НАМН України», ДУ «Інститут геронтології ім. Д. Ф. Чеботарьова НАМН України», Національною дитячою спеціалізованою лікарнею «ОХМАТДИТ», Управлінням громадського здоров’я МОЗ України, ДП «Український центр з контролю та моніторингу захворювань МОЗ України», Діагностичним центром ПП «ДІЛА» та багатьма іншими.
У співпраці з МОЗ України Інститут розробляє та впроваджує численні Методичні рекомендації щодо безпекових заходів при роботі з канцерогенними речовинами й агентами у виробничих умовах (наприклад, пожежників, військових, працівниками підприємств, закладів охорони здоров’я тощо); бере участь у підготовці нормативно-правових актів з питань праці; взаємодіє в питаннях інформації про зареєстровані професійні захворювання. Проте діяльність інституту вийшла далеко за межі суто медицини праці і охоплює превентивні заходи не тільки для працівників при виконанні ними професійних обов’язків, але й для різних категорій населення, зокрема дітей, дорослого населення, які страждають від агресивного впливу урбанізації, погіршання екологічних параметрів і небезпечного впливу техногенних факторів війни на людину.
Інститут має розробки для вирішення проблем при роботі з штучним інтелектом (вібрації пристрою «Інтелектуальний шолом для психофізіологічної корекції»); проводяться наукові дослідження за проблемою електромагнітної екології та забезпечення захисту людей від негативного впливу техногенного електромагнітного поля; експериментальні дослідження з вивчення впливу джерел світлодіодного освітлення на організм людини; дослідження цитотоксичності зварювальних аерозолів; дослідження можливості отримання рідин з наночастками міді, срібла та заліза для медичного призначення; дослідження щодо якісної ідентифікації речовин з використанням сучасних методів спектрального аналізу (МАЛДІ-Тофмасс-спектрометрії); дослідження вмісту двадцяти макро- та мікроелементів у біологічних середовищах людини – цільна кров, сироватка крові, сеча, волосся, нігті тощо.
Разом із Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Інститут займається проведенням державної санітарно-епідеміологічної експертизи щодо технологічних процесів, виробничого обладнання, товарів, виробів тощо.
Олена ЛОЖКІНА, магістр ОП «Нутриціологія»:
«Велике зацікавлення викликали реальні кейси з практики Інституту, якими поділилися науковці. На прикладах виявлення отруєнь талієм, свинцем та кадмієм було продемонстровано важливість лабораторного моніторингу для своєчасної діагностики токсичних впливів. Фахівці розповіли про випадки, коли саме результати аналізів дозволяли встановити приховану причину погіршення стану здоров'я, викрити шахрайство чи фальсифікацію на ринку продукції та вчасно виявити джерело токсикантів.
Не менш цікавими були приклади оцінки професійних ризиків для рятувальників та пожежників. Було доведено, що під час ліквідації надзвичайних ситуацій персонал зазнає впливу складних сумішей токсичних газів і діоксинів. Такі дослідження дозволяють інституту розробляти дієві заходи захисту та формувати науково обґрунтовані рекомендації щодо профілактики й подальшого відновлення організму.
Візит до установи дозволив по-новому поглянути на роль нутриціології в системі превентивної медицини. Сучасні рекомендації щодо корекції раціону обов'язково мають враховувати виробничий та екологічний пресинг, у якому перебуває людина. Саме такий комплексний підхід, що поєднує нутриціологію, гігієну та токсикологічний контроль, сьогодні є надійною основою для збереження здоров'я та підвищення якості життя населення.
Висловлюю щиру вдячність кафедрі громадського здоров'я та нутриціології за можливість долучатися до таких змістовних освітніх заходів, які дозволяють поєднувати теоретичні знання з практичним досвідом та знайомством із провідними науковими установами України».
Тетяна ЗАГОРОДСЬКА, магістр ОП «Нутриціологія»: «Була на екскурсії в Інституті Кундієва – це було дійсно інформативно! Нам показали обладнання, на якому вимірюють рівні важких металів, і розповіли про специфіку досліджень свинцю та кадмію в організмі. Особливо цікаво було знову побачити класичні лабораторні інструменти – наприклад, бюретки для точного титрування та вимірювання концентрації речовин по краплях.
Також розказали про історію створення інституту та його засновника. До речі, дізналася дуже цікавий історичний факт: виявляється, раніше на цьому місці (і безпосередньо в самій будівлі) діяв храм та домова церква сестер милосердя. Дуже рада, що пішла: побачити реальну роботу такої лабораторії зсередини».
Бакалавр ОП «Харчові технології» Марина ДІДЕНКО: «Нам розповіли, які саме роблять аналізи біологічних рідин, про те, як відзеркалюється їжа, та зовнішнє середовище на організмі людини. Дізналась про можливості аналізу ґрунтів, харчових продуктів, води, а також пакувальних матеріалів на наявність важких металів. Це свідчить про широкий спектр застосування методики не лише в медичній і нутриціологічній практиці, а й у сферах екології, контролю якості харчових продуктів та безпеки довкілля».
Бакалавр ОП «Нутриціологія здорового харчування» Олена САНДУЛ:
«Під час зустрічі також обговорювалися організаційні та практичні аспекти роботи інституту: проблеми нестачі кадрів, фінансування, з якими лабораторіями здійснюється співпраця, які є можливості для подальшої взаємодії, а також які підходи використовуються при інтерпретації результатів. Зокрема, було цікаво дізнатися, якими референтними значеннями користується лабораторія та на які нормативні показники вона орієнтується при оцінці вмісту мінералів і важких металів.
Важливою темою стало обговорення проблеми мікропластику в продуктах харчування, ґрунтах і воді. Це питання є надзвичайно актуальним у сучасних умовах, оскільки пов’язане не лише з екологічною безпекою, а й з потенційним впливом на здоров’я населення.
Загалом екскурсія справила дуже позитивне враження. Вона дала змогу побачити сучасні, прогресивні підходи до лабораторної діагностики, які є доступними за вартістю порівняно із закордонними аналогами, але при цьому мають вагоме практичне значення. Отримана інформація є цінною для майбутньої професійної діяльності нутриціологів, а також розширює розуміння зв’язку між харчуванням, довкіллям і здоров’ям людини».
Діяльність наближає Україну до європейських і світових норм, акцентує увагу на нових аспектах безпеки життєдіяльності українців. І здобувачі факультету харчових наук, нутриціології та управління якістю під час екскурсії були введені в контекст цієї важливої діяльності. Адже незабаром, ґрунтуючись на таких наукових основах і освоюючи подібні новітні діагностичні прилади і методи, вони працюватимуть самі, дбаючи про здоров’я української популяції».
