Академічна доброчесність як інвестиція в професійне майбутнє
10 березня 2026 року в Національному університеті біоресурсів і природокористування України відбулася визначна наукова подія – засідання фахового семінару кафедр соціальної роботи та реабілітації та педагогіки гуманітарно-педагогічного факультету, на якому було представлено результати фундаментального дослідження Олександри Шинкарук. Дисертаційна робота на тему «Теоретико-методичні засади формування академічної доброчесності студентів соціономічних спеціальностей» стала відповіддю на гострі виклики сучасної вищої освіти, пов’язані з формуванням етичної культури та професійної відповідальності майбутніх фахівців.
Засідання проходило під модеруванням доктора педагогічних наук, професора Валентини Мірошніченко. Представляючи результати своєї багаторічної наукової роботи, Олександра Шинкарук наголосила на особливій ролі академічної доброчесності у підготовці майбутніх фахівців соціономічної сфери. У своїй доповіді вона підкреслила, що «Академічна доброчесність не може розглядатися лише як система заборон або формальних вимог. Йдеться про формування внутрішніх ціннісних орієнтирів особистості, які визначають професійну поведінку фахівця у подальшій діяльності. Саме тому університет має створювати освітнє середовище, у якому чесність, відповідальність та повага до інтелектуальної праці стають невід’ємними складниками професійного становлення».

Дисертаційне дослідження підіймає питання, що виходять далеко за межі суто академічних норм. Як зазначила у своєму виступі рецензент, доктор педагогічних наук, професор Ірина Демченко: «В умовах європейської інтеграції питання якості вищої освіти переходить із рівня декларацій у площину стратегічних рішень. У такому контексті академічна доброчесність постає не лише як норма, а як ціннісно-світоглядна основа професійного становлення майбутнього фахівця».
Рецензент, доктор педагогічних наук, професор Олександр Кучай, акцентував увагу на науковій переконливості отриманих результатів, зокрема, «переконливість результатів підсилюється тривалим експериментом 2023-2025 років. Це робота високого ґатунку, що відповідає всім критеріям докторського рівня».

Важливим акцентом засідання став виступ декана гуманітарно-педагогічного факультету, кандидата філософських наук, доцента Інни Савицької: «Для нашого факультету формування культури чесності є пріоритетом. Дослідження Олександри Василівни дає нам науково обґрунтований інструментарій для виховання нового покоління інтелігенції, для яких доброчесність – це не зовнішній примус, а внутрішня потреба».

Голова семінару, рецензент, професор Валентина Мірошніченко, підсумовуючи дискусію, підкреслила системний характер представленого дослідження: «Важливо, що робота орієнтується на створення освітнього середовища, у якому культура доброчесності підтримується системно, через правила, практики та рефлексію. Саме такий підхід робить дослідження концептуально завершеним і перспективним для впровадження».

Під час обговорення розгорнулася активна наукова дискусія. Професор Руслан Сопівник зауважив, що «Академічна доброчесність у трактуванні дисертантки – це внутрішній «професійний компас» фахівця. Цінність роботи полягає в тому, що запропоновано саме технологічно оформлену педагогічну систему формування цієї якості».
Професор Тетяна Григоренко акцентувала на практичній цінності дослідження: «Сьогодні ми бачимо приклад глибокого аналізу, де авторка зуміла поєднати теоретичне осмислення проблеми з дієвими методичними рішеннями. Особливої уваги заслуговує змістовне наповнення розроблених спецкурсів, які дозволяють студентам формувати внутрішній імунітет до проявів академічної недоброчесності».
Активну участь у науковій дискусії взяли також відомі вчені університету – професори та доценти Ніна Тверезовська, Оксана Васюк, Ростислав Тарасенко, Інна Осадченко, Ігор Буцик. У своїх виступах вони відзначили високий науковий рівень дослідження, логічність його структури та методологічну ґрунтовність.

Професор Ніна Тверезовська підкреслила системність представленої роботи – «Дисертація демонструє високий рівень теоретичного узагальнення та глибоке розуміння проблеми академічної доброчесності. Особливо цінним є прагнення авторки розглядати її не лише як освітню норму, а як складову професійної культури майбутнього фахівця».
Доцент Оксана Васюк звернула увагу на педагогічну практичність дослідження: «Авторці вдалося переконливо поєднати фундаментальні теоретичні положення з реальними педагогічними інструментами. Запропонована система формування академічної доброчесності може стати ефективною основою для вдосконалення освітнього процесу».
Професор Ростислав Тарасенко наголосив на актуальності дослідження в умовах сучасної трансформації освіти, адже «сьогодні академічна доброчесність стає ключовим індикатором якості освіти. Представлена робота є вагомим внеском у розвиток педагогічної науки, оскільки пропонує цілісну концепцію формування цієї якості у студентів».
Професор Інна Осадченко відзначила глибину методологічного опрацювання проблеми: «У дисертації простежується чітка логіка наукового пошуку – від теоретичного аналізу до практичного впровадження результатів. Такий підхід свідчить про зрілість наукового мислення авторки».
Професор Ігор Буцик акцентував на значенні дослідження для розвитку університетського освітнього середовища: «Робота має важливе значення для формування культури академічної чесності в університетському середовищі. Запропоновані підходи сприяють створенню атмосфери довіри та відповідальності серед студентської молоді».

Учасники обговорення одностайно відзначили, що дисертаційна робота вирізняється високою культурою наукового викладу, методологічною зрілістю та вагомим внеском у розвиток педагогічної науки.
Зокрема, у виступах наголошувалося, що представлена робота демонструє високу культуру наукового мислення, системність аналізу та якісне методичне опрацювання проблеми. Колеги підкреслили, що дослідження вирізняється методологічною зрілістю, глибоким теоретичним узагальненням та практичною спрямованістю, що є надзвичайно важливим для розвитку сучасної педагогічної науки.

Попри загальне схвалення, було озвучено і конструктивні рекомендації. Зокрема, професор Ірина Демченко зауважила: «Перспективним напрямом подальших досліджень могло б стати розроблення механізмів довгострокового моніторингу випускників уже в їхній професійній діяльності, що дозволило б простежити трансформацію академічної доброчесності у професійну етику».
Підсумовуючи засідання, доцент Лідія Чередник та доцент Олег Єресько підтримали позитивні висновки щодо представленого дослідження, відзначивши вагомий внесок наукової школи професора Ірини Сопівник у розвиток педагогічної науки.
На підставі відкритого обговорення фаховий семінар під керівництвом професора Валентини Мірошніченкоодноголосно ухвалив рішення рекомендувати дисертацію «Теоретико-методичні засади формування академічної доброчесності студентів соціономічних спеціальностей» до розгляду та захисту у спеціалізованій вченій раді.
Щиро вітаємо Олександру Шинкарук та її наукового консультанта Ірину Сопівник з успішним проходженням цього надзвичайно важливого етапу наукового шляху. Бажаємо нових наукових звершень, творчого натхнення та подальших успіхів на благо української освіти та науки!