Дружньо і з позитивом! Як проводять час першокурсники на останніх очних парах Інформаційних Технологій?

September 18, 2021

Ось і наближається те, чого з очевидною тривогою чекають як студенти-першокурсники, так і викладачі, – дистанційне навчання.

Останні очні зустрічі проходять метушливо, неспокійно, адже всі розуміють, що зовсім скоро в живому спілкуванні настане довга перерва і тривалий час студенти не бачитимуться як з педагогами, так і з власними одногрупниками; місяцями не братимуть участі в групових практичних завданнях, не матимуть змоги разом, дружньою «командою» проводити лабораторні дослідження, що, очевидно, буде великим ударом для тих, хто тільки-тільки робить свої перші кроки в пізнанні майбутньої професії; тих, хто лише декілька тижнів тому вперше ступив на поріг корпусів НУБіПа.

Студенти як ніколи дружні в своєму бажанні встигнути якомога більше. Наприклад, не втрачаючи позитивного настрою, першокурсники спеціальностей «Комп’ютерна безпека» та «Комп’ютерна інженерія» продуктивно виконують одну роботу за іншою, об’єднуючись в невеличкі «групки», весело і, разом з тим, корисно проводячи час на парах.

До цих успішних спроб щоразу прикладають руку і викладачі, допомагаючи кожному, хто не боїться звернутися за допомогою, понижуючи рівень напруги посмішкою та доброзичливістю.

«Я справді намагаюся робити все, що від мене вимагається, - говорить Анна, першокурсниця КІ, - звісно, не завжди виходить з першого разу зробити ідеально, та навіть з другого. Можливо, причина в тому, що все робимо поспіхом, - ознайомлюємось, вивчаємо, практикуємо, - це все відразу, тому іноді втрачаєш голову, але дуже велику роль грає колектив та спільні настрої. Сьогоднішню роботу я виконувала з посмішкою на обличчі, не дивлячись на те, що деякі моменти були складними, незрозумілими. Я справді ціню те, що викладачі намагаються нам допомогти справитися з цими навантаженнями, в той же час ми, першокурсники, віддячуємо власними стараннями. Ми на вірному шляху, тому що вибираємо шлях співпраці».

 

«Дистанційне навчання не буде для нас чимось новим в умовах не першого року пандемії, - продовжує студентка, - але це додатковий етап нашого входження до університетського життя, звісно, не самий легкий. Тільки звикли до «очного», і тут вже їхати додому, це дивно відчувається, та в нас немає виходу. Тільки пристосовуватися».

Таким чином було б логічно не тільки побажати всім студентам та викладачам здоров’я та терпіння, оскільки без них дистанційне навчання практично неможливе, а й позитиву. Останнє не раз допомагало під час напружених навчальних днів, тому, очевидно, ще й як знадобиться під час тривалої розлуки з університетом, до якого першокурсники звикли навіть за такий короткий час.
 

Анастасія Мільтова, студентка 1 курсу ФІТ

Регіональні навчальні заклади (синій)Набір на навчання (синій)_2015Захисти дисертацій

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook