Болтівець Сергій Іванович
Професор
Історія психології,
Інженерна психологія
Київський державний педагогічний інститут імені О.М.Горького, 1978
Теоретико-методичні засади педагогічної психогігієни, 19.00.07 - педагогічна та вікова психологія
Історія психології, історична психологія, андрагогіка, соціальна та індивідуальна психогігієна, ювенологія, клінічна психологія, психологічна апаратура, гіпнотерапія, інженерна психологія, психологія праці і діяльності в особливих умовах, судово-психологічна експертиза
Відділ психології Європейського інституту ціложиттєвого вдосконалення, 2024, 2025
Експерт в галузі судово-психологічної експертизи, автор і науковий керівник проєктів МОН України “Соціальна реабілітація членів сімей, що постраждали внаслідок воєнних дій” (2023), “Реінтеграція ветеранів, учасників бойових дій та членів їх сімей”(2024), НФДУ “«Соціально-правова інфраструктура апаратурно-психологічних досліджень моральної шкоди, завданої особам внаслідок воєнних дій»(2024), голова Всеукраїнського координаційного бюро ЮНЕСКО “Освіта дорослих України” (з 1999), голова Українського фонду психогігієни (з 2003), голова Українського товариства гіпнозу(з 2015), голова Всеукраїнського наукового Товариства Івана Огієнка(з 2015).
Підручники:
одноосібне авторство: “Індивідуальна робота з дітьми, що страдждають на психоневрологічні захворювання” (1989),
у співавторстві “Військова психологія та педагогіка: інноваційний підхід: підручник” (2012)
Посібники:
одноосібне авторство
“Людинознавча методологія української педагогічної думки. Лекції з педагогіки” (1997),
у співавторстві
“Український педагог Іван Стешенко” (1994),
“Українознавство” (1996, 1999),
“Формування психолого-фізіологічної стійкості, профілактика стресів, розумових, емоційних та інших перевантажень обдарованих дітей і молоді, виховання у них патріотизму й громадянської позиції у процесі навчання та виховання”(2004),
“Запобігання виникнення адиктивної поведінки серед учнів загальноосвітніх навчальних закладів м. Києва” (2007),
“Діти в Інтернеті: як навчити безпеці у віртуальному світі”(2010).
“Психологічна корекція особистості дітей, які зазнали насильства в сім’ї” (2011)
Монографії:
"Педагогічна психогігієна: Теорія та методика”(2000),
“Морфогенез психічних регуляторів дій людини” (2005),
“Методи психогігієнічного прогнозуваня і програмування” (2008),
“Методи та прийоми виховання культури психічної самооцінки й самоконтролю” (2008),
“Europa w dobie kryzysu migracyjnego” (2016),
“Ювенологія. Культура розуміння молодіжного творення себе в суспільному дискурсі: монографія” (2021),
“JUVENOLOGY. Culture of understanding youth self-creation in public culture” (2021),
“Ensuring Standards of Quality of Life in a Turbulent World. Monograph” (2022),
„Dzieci Ukrainy” w pierwszym roku pełnoskalowej wojny z Rosją (2022–2023).
Analiza dyskursów publicznych”(2025).