Студентський науковий гурток «Захист та збереження деревини»: результати досліджень гуртківців
Студентські наукові гуртки – одна з форм наукової діяльності студентів, спрямована на розширення їх наукового потенціалу й формування навички науково-дослідної діяльності. Саме науковим гурткам належать вагоме місце у формуванні дослідницьких умінь, як готовність до здійснення дослідницької діяльності. Одночасно реалізується творче застосування отриманих знань на практиці.
В межах магістерський робіт студенти ОНП Деревообробні та меблеві технології проводять власні дослідження на практичних заняттях гуртка «Захист та збереження деревини». При виробництві кухонних меблів постає питання міцності клейового з’єднання та вологостійкості. Для забезпечення якісного клейового шару необхідно дотримуватися рекомендованих параметрів зазначених виробником клею: температури матеріалу та клею, вологості матеріалу, витрата клею, час витримки, тиск тощо. Особливо питання надійності постає при масовому виробництві.
Тому Андрій Ігнатович досліджував вплив умов експлуатації (підвищена вологість, висока та низька температура) на зміну маси та розмірів зразків з ДСП і MDF, шпонованих клеями різної стійкості до вологи. На основі отриманих результатів встановив закономірності та ступінь впливу даних факторів на матеріали основи та міцність клейового з’єднання.
Встановлено граничну міцність клейових з’єднань після витримки зразків в різних умовах. Результати досліджень дозволили оцінити ступінь впливу типових умов експлуатації кухонних меблів на міцність клейового з’єднання та обґрунтувати оптимальний вибір матеріалів основи та клею для забезпечення необхідної міцності та довговічності виробів.
Віталій Романюк досліджував можливість покращення деяких властивостей деревини після процесу ацетилування. Сьогодні це актуальне питання. Застосування деревини в зовнішніх конструкціях вимагає специфічних умов і обережності, оскільки деревина є природним матеріалом, який чутливий до впливу погоди і шкідливих факторів. Забезпечення ефективного захисту дерев'яних фасадів від пошкоджень вимагає глибокого розуміння різних аспектів. Для порівняння гуртківець досліджував деревину осики і вільхи.
В ході експерименту вдалось зафіксувати зменшення щільності деревини. Також зменшився рівень вологопоглинання. Хороший результат гуртківець отримав при визначенні показника набрякання.
Показник міцності ацетильованої осики знизився, а для вільхи зворотній результат – збільшення міцності. Зростаючий потенціал ацетильованої деревини як стійкого, структурно надійного будівельного матеріалу може стати більш очевидним, оскільки деревина стає все більш прийнятною альтернативою сталі та бетону для високих будівель.
Деревина має значні позитивні експлуатаційні властивості, тому все частіше використовується у будівництві й архітектурі. Однак, враховуючи високу горючість, є пожежонебезпечним матеріалом, що обмежує сферу її застосування. Збільшити ступінь безпечної експлуатації таких об’єктів можливо за допомогою її захисного оброблення від вогню.
Ігор Семенов досліджував вогнезахисну ефективність різних вогнезахисних покриттів на деревині сосни і дуба.
За результатами експериментальних досліджень встановлено, що необроблений досліджуваний зразок деревини зайнявся на 52 с, полум’я поширилося по всьому зразку. Найбільш ефективним засобом для вогнезахисту дерев’яних конструкцій, фасадів будинків із деревини виявилась фарба «ФАЄРВОЛ-ВУД». Під час експерименту, загорання зразка обробленого зазначеною фарбою не відбулося, оскільки на поверхні утворився захисний шар пінококсу. Тому застосування спучуючих покриттів дозволяє теплоізолювати матеріал за рахунок утворення термостійкого шару та зберегти несучу здатність конструкції при дії вогню певного періоду часу.
Свої основні тези та результати досліджень гуртківці мали змогу продемонструвати та «захистити» під час постерної презентації та на 77-й Всеукраїнській науково-практичній студентській конференції 9 листопада.
Під час виконання дослідних робіт студентам вдалось розкрити свої здібності у напрямах обраної наукової діяльності, також набути навиків у плануванні та організації досліджень. Маю надію, що цей важливий досвід обов’язково стане у пригоді в наступній діяльності.
Окрема подяка керівникам та причетним!
Олександра Горбачова,
керівник гуртка, доцент кафедри ТтаДВД