Випускники Малої академії наук Київщини – майбутні студенти НУБіП України
Випускники Малої академії наук Київщини – майбутні студенти НУБіП України
24 січня 2021 року
Щорічно профорієнтаційну роботу викладачі ННІ лісового і садово-паркового господарства проводять з учнівською молоддю – членами Малої академії наук. Карантин не став на заваді і цьогорічним зустрічам.
20 січня 2021 року в онлайн-режимі Ігор Іванюк, Наталія Пузріна та Олеся Піхало зустрілися з учнями-членами наукового відділення екології та аграрних наук Київського обласного територіального відділення МАН України. Організаторами зустрічі були Департамент освіти і науки Київської обласної державної адміністрації, Київський обласний комунальний позашкільний навчальний заклад «Мала академія наук учнівської молоді» та Навчально-науковий інститут лісового і садово-паркового господарства Національного університету біоресурсів і природокористування України.
Цільовою аудиторією були учні-члени наукового відділення екології та аграрних наук Київського обласного територіального відділення МАН України та педагоги – керівники дослідницьких проєктів учнів-членів наукового секції лісознавство Київського обласного територіального відділення МАН України, керівники гуртків позашкільних навчальних закладів, учителі біології закладів освіти.
Співробітники Навчально-наукового інституту лісового та садово-паркового господарства розповіли слухачам Малої академії наук про НУБіП, велику цікавість серед учнів викликало запрошення до відвідування Музею лісових звірів і птахів ім. професора Салганського О.О. та Ботанічного саду. Також учнів було проінформовано про олімпіаду та особливості вступу 2021 року.
Завідувач кафедри лісівництва, доцент Пузріна Н.В. зупинилася на особливостях проведення лісопатологічних обстежень в насадженнях. Зокрема, виділила основні типи хвороб та особливості їх дослідження та діагностики. Також слухачі отримали інформацію про основні групи шкідливих комах лісових насаджень, їх визначання, шкодочинність та методи обліку.
Олеся Піхало надала учням інформацію та поради щодо написання наукових робіт в лекції «Садово-паркове будівництво. Формування декоративних насаджень в урбогенних умовах». Відзначила актуальність та важливість робіт, які присвяченні садово-парковому господарству. Звернула увагу на актуальність обрання тематик для наукових робіт, поетапність виконання роботи, аналіз існуючих даних, нормативно-правову базу та проектні рекомендації на території дослідних об’єктів. Розповіла про основні креслення та проекти, які пов’язані із темами щодо реконструкції парків-пам’яток садово-паркового мистецтва, проектних рішень територій та вивчення стану насаджень на об’єктах різного функціонального призначення.
У доповіді Ігоря Іванюка «Сучасні методи лісовідновлення та лісорозведення в умовах урбанізованого середовища» прозвучали основні аспекти відтворення лісів в сучасних умовах зростаючого антропогенного навантаження та змін клімату. Приділив увагу методам відтворення лісів та навів їх особливості. За різних методів відтворення лісів учням малої академії наук та шкільних лісництв можна проводити дослідження та писати наукові роботи на конкурс-захист. Увагу також варто приділяти дослідженню показників якості насіння деревних та кущових видів, не менш актуальними є дослідження щодо розмноження та вирощування садивного матеріалу, апробація різних за складом субстратів та мінеральних добрив.
Такі заходи дають змогу залучення інтелектуально та творчо обдарованих учнів до науково-дослідницької, експериментальної, пошукової та винахідницької діяльності у різних галузях екології, задоволення потреб старшокласників у професійному самовизначенні і творчій самореалізації відповідно до їхніх інтересів та здібностей, формування, поглиблення, систематизація знань, вмінь, навичок науково-дослідницької роботи школярів у різних галузях екології, ознайомлення учнів з майбутньою пізнавальною діяльністю, побудова схеми та ходу проведення дослідження, виконання науково-дослідницької роботи, аналіз одержаних результатів; формування та підтримка інтелектуального потенціалу у юних дослідників.
Ігор Іванюк, Наталія Пузріна, Олеся Піхало
