Наукова школа

Наукова школа професора Нікольського Володимира Васильовича

    Школа заснована на базі кафедри мікробіології Київського ветеринарного інституту (нині кафедра мікробіології, вірусології та біотехнології Національного університету біоресурсів і природокористування України ), наукове спрямування співробітників якої стосувалось вивчення етіології, розробки засобів та методів діагностики і профілактики інфекційних хвороб тварин. В різні роки у названому напрямку працював колектив кафедри, яку очолювали професори Омельченко Ф.З. (з 1922 по 1924), Нещадименко М.П. (з 1924 по 1925р.), Рево М.В. (з 1925 по 1930 р.), Фурсенко Б.В. (з 1930 по 1941 р.), Слабоспицький Т.П. (з 1945 по 1955 р.).

    Засновник школи – Нікольський Володимир Васильович (1906 – 1982 р), доктор ветеринарних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, кавалер ордена Трудового червоного прапора та двох орденів «Знак пошани», відзначений багатьма медалями, автор понад 110 наукових статей, чотирьох монографій, підготував чотирьох докторів та 16 кандидатів наук. В.В.Нікольський започаткував новий аспект дослідження інфекційної патології тварин – вивчення природи інфекційних захворювань за умови глибокого аналізу імунологічної реактивності тваринного організму, у зв’язку з факторами довкілля, що виявляють на нього вплив. Стратегія цих досліджень викладена в опублікованих ним монографіях «Вірусний гастроентерит свиней»,1964; «Інфекціята імунітет сільськогосподарських тварин", 1974 і ін. Визначений напрям і по-нині залишається стратегічно незмінним. Учні і послідовники продовжують реалізацію вказаного наукового напряму, використовуючи сучасні методологічні досягнення біології і ветеринарної медицини.

     Впродовж 23 р. ( 1956 – 1979 р. ) В.В.Нікольський очолював кафедру мікробіології, досліджував природну резистентність та імунологічну реактивність тваринного організму, охарактеризувавши вплив різноманітних факторів на їх показники, організував наукову лабораторію при кафедрі та започаткував вірусологічні дослідження, вперше в Україні розшифрував етіологію масових шлунково-кишкових захворювань новонароджених поросят і телят, встановивши вірусну їх етіологію, розробив засоби та методи діагностики і профілактики.

    Науковий напрямок школи – вивчення інфекційної патології тварин в аспекті пізнання патогенезу, розробки засобів і методів діагностики і профілактики інфекційних хвороб тварин та отримання якісної і безпечної тваринницької продукції.

    Учень В.В. Нікольського – доктор ветеринарних наук, професор Бортнічук В.А., відмінник освіти України, впродовж 1979 по 1984 р. очолював роботу колективу кафедри мікробіології та вірусології, досліджував етіопатогенез хламідійної інфекції у тварин, розробив засоби лабораторної діагностики і методи профілактики хламідіозу, вивчав генезис кишкових дисбактеріозів, автор монографій «Ензоотична пневмонія свиней» (1974 р.) та «Хламідіоз тварин» (1991р.) і трьох підручників для ВУЗів та близько 150 наукових статей. За його науковим керівництвом захищено докторську (Любецький В.Й.) та чотири кандидатські дисертації (Павленко М.С., Невольмо О.М., Сорокіна Н.В., Садовський В.Я.).

     Учні В.В.Нікольського, професори Ревенко І.П. та Литвин В.П., виконавши під його керівництвом важливий цикл наукових робіт на базі кафедри, продовжили вивчення інфекційної патології тварин, очоливши кафедру епізоотології. Наукова робота професора Ревенка І.П. стосувалась біології та патогенних властивостей збудника бешихи свиней, явищ бактеріофагії. Наукова робота доктора ветеринарних наук, професора, академіка АН ВО України, заслуженого діяча науки і техніки України, лауреата Державної премії України Литвина В.П. була спрямована на вивчення природної резистентності та імунологічної реактивності тваринного організму, етіопатогенезу інфекційних хвороб тварин, розробку засобів і методів їх профілактики і терапії. В результаті проведених досліджень ним були розроблені понад 20 ефективних препаратів для потреб ветеринарної медицини. В.П. Литвин опублікував більше 400 робіт, зокрема 3 підручники для ВУЗів, 15 навчальних посібників, монографій та довідників.

     Тривалий час на кафедрі мікробіології працювала доктор біологічних наук, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України професор Харченко С.М. (1934 - 2011 р.). Тематика її наукової роботи була в рамках визначеної В.В. Нікольським стратегії досліджень. Вона вивчала екологію грибів – збудників мікозів і мікотоксикозів тварин, розробляла засоби і методи діагностики і профілактики, написала підручник для студентів зооінженерного факультету «Мікробіологія», опублікувала кілька довідників та понад 200 наукових статей, підготувала трьох кандидатів наук (Куц Н.В., Башта О.В., Волощук Н.М. ). 

     Професор Скибіцький В.Г. (1942 р.), доктор ветеринарних наук, професор, академік АН ВО України, заслужений професор Національного аграрного університету, відмінник освіти України, очолив роботу колективу кафедри у 1986 р., вивчав збудники інфекційних захворювань тварин (ентеробактерії, патогенні мікоплазми, ротавіруси, пестивіруси, рабдовіруси), імунологічну реактивність тваринного організму, зокрема вплив нативних та рекомбінантних цитокінів на клітинний імунітет тваринного організму, розробляв засоби і методи лабораторної діагностики інфекційних хвороб тварин, засоби профілактики дисбіозів – пробіотики, автор та співавтор чотирьох монографій, 8 підручників для ВУЗів («Ветеринарна вірусологія», 2004 р., «Ветеринарна мікробіологія», 2012 р., «Практикум з ветеринарної вірусології», 2006 р.,», «Практикум з ветеринарної мікробіології», 2007 р., «Мікробіологія молока і молочних продуктів», 2008 р., «Мікробіологія м’яса та м’ясопродуктів» (практикум), 2008 р. і ін.), ряду навчальних посібників та довідників, опублікував понад 300 наукових праць. За його науковим керівництвом розроблені та впроваджені в практику ветеринарної медицини 8 діагностичних препаратів на основі імуноферментного аналізу, два імунокорегуючі препарати на базі рекомбінантних інтерферонів та нативних цитокінів, – співрозробник вакцини проти класичної чуми свиней.

      Професор Скибіцький В.Г. підготував двох докторів (Галатюк О.Є., Яблонська О.В.) та сім кандидатів наук (Білоконь В.І., Борзова В.А., Новіцька О.В., Пекнич В.М., Столюк В.В., Ташута О.С., ОгбуОгбанайя). Очолюваний професором Скибіцьким В.Г. колектив співробітників і аспірантів та докторантів активно працює нині в плані пізнання біолого-екологічної характеристики ієрсиній і сальмонел, визначення їх ролі в етіології харчових токсикоінфекцій та обґрунтування безпечних технологій отримання тваринницької продукції, а також в аспекті розробки засобів і методів лабораторної діагностики інфекційних хвороб тварин, зокрема на базі використання імуно-хроматологічного аналізу.

      Започаткований В.В.Нікольським напрям наукових досліджень суттєво був інтенсифікований завдяки тісним контактам з іншими науковими школами, зокрема школою професора Онуфрієва В.П. і доктора біологічних наук Чумака Р.М. Професор Онуфрієв В.П., доктор ветеринарних наук, професор, чл.кор. НААН , заслужений діяч науки і техніки України, кавалер ордена Леніна та ряду інших державних нагород, організатор і понад 20 років директор Всесоюзного ящурного інституту очолював роботу колективу кафедри з 1984 по 1995 р., вивчав природу вірусних ентеритів новонароджених телят, розробляв засоби і методи їх діагностики і профілактики, досліджував трансфер-фактор активного імунітету. У цей період за його науковим керівництвом захищено дві докторські (Бортнічук В.А., Скибіцький В.Г., та 10 кандидатських робіт (ГанімАбоудДжабір, Герстман М.В., КіпойСумбу, Козловська Г.В., Міськевич С.В., Постой В.П., Причина М.І., Собко Ю.А., Степанюк О.В., Ташута С.Г. ).

     Доктор біологічних наук Чумак Р.М. тривалий час працював у Всесоюзному НДІ ветеринарної мікробіології та вірусології (м. Покров, Російська федерація), а з 2000 по 2011 р. – на кафедрі мікробіології, вірусології та біотехнології НАУ (НУБіПУ). Маючи відповідний досвід, він організував молекулярно-біологічний рівень досліджень збудників інфекційних захворювань тварин, генно-інженерні роботи, налагодив гібридомну технологію, що дозволило сконструювати близько десяти діагностичних та імунотропних препаратів і успішно впровадити їх у практику ветеринарної медицини.

      Школа В.В.Нікольського нині набирає нової творчої енергії завдяки успішному поєднанню роботи досвідчених фахівців і молодих дослідників. У 2008 р. кандидат ветеринарних наук Столюк В.В. переміг у номінації «Символ професійності», кандидат біологічних наук Мартиненко Д.Л. за роботи з вивчення високо патогенного пташиного грипу був відзначений у 2010 р. Державною премією України.

      Загалом наукові здобутки школи висвітлені у понад 1000 публікаціях, зокрема у 15 монографіях, зафіксовані у 25 патентах на винаходи та в 11 методичних рекомендаціях, впроваджених у практику ветеринарної медицини.