Кращі викладачі університету за версією студентів магістратури. Євген Бутенко: Слід дати можливість студенту отримати навички, які затребувані на ринку праці, і як наслідок – гідну оплату праці

     Кращий викладач факультету землевпорядкування за результатами опитування випускників магістратури Євген Бутенко трудову діяльність починав геодезистом комунального підприємства столиці. І вже здобувши практичний досвід та навички, замислився над продовженням навчання в аспірантурі. А згодом – і про викладання. На сьогодні у своєму доробку має понад 100 наукових праць та «захищеного» здобувача, паралельно суміщуючи посади керівника навчально-науково-виробничої лабораторії «Автоматизовані системи управління земельними ресурсами» та відповідального секретаря фахового науково-виробничого журналу «Землеустрій, кадастр і моніторинг земель».

• Отож, чи стало таке визнання випускників для Вас несподіванкою?

     – Звичайно, це було несподіванкою. Зазвичай, восьме місце, п’яте, третє. Хоча, якщо вдуматися, то динаміка прослідковується. Взагалі колектив нашого факультету молодий і креативний, у кожного свій стиль викладання, який тісно переплітається з інноваційними підходами, мобільністю до змін і набутим практичним досвідом, а тому кожен може претендувати на звання кращого.

• Назвіть студентів, які є кращими, на Вашу думку.

     – Кожен студент це обдарована особистість, людина нової формації, яка вболіває за свою державу, любить свій народ і свою родину, мріє і хоче докласти зусиль до їхнього процвітання. Вміння викладача розгледіти у кожному з них його особливість, оснастити всім необхідним і відкрити можливості, яких він може досягнути, дуже важлива складова викладацької діяльності.

• Кого з викладачів Вашої студентської пори назвали б кращим і чому?

     – За часів мого студентства у нас було мало «штатних» викладачів. Більшість були сумісники зі величезним практичним досвідом, серед них Антон Третяк, Олександр Канаш, Андрій Тарнопольський. Але були і ті викладачі, які внесли особливий доробок у моє життя: Михайло Крапівнер, Петро Жолкевський і Володимир Кривов стали людьми, які дали мені «смак» до науки, поділилися своїм практичним досвідом і допомогли в професійному зростанні.

• Чим мотивуєте студентів до навчання? Чи достатньо для цього лише вимогливості та дисципліни?

     – Я у своїй викладацькій діяльності намагаюсь реалізувати цілісну стратегію викладання, яка включає налагодження і побудову відносин із студентом, подачу актуальної і сучасної інформації та апробацію теоретичних знань на практичних (виробничих) прикладах.
     Але основна мотивація – це підбадьорення і підтримка! Те, що не вдалося зараз, вийде в майбутньому, якщо докласти зусилля. А вимогливість і дисципліна мають бути на своєму місці.

• Як викладати матеріал, аби зацікавити студента ХХІ століття? Чи повинен викладач мати практичний досвід, чи достатньо лише теоретичної підготовки?

     – У час перенасичення інформацією немає сенсу дивувати студента «сухими» знаннями, які вони можуть отримати із Вікіпедії чи безлічі інших джерел. Слід вміло поєднати теоретичний матеріал з практичним досвідом, інноваціми і технологіями та дати можливість студенту отримати навики, які затребувані на ринку праці, і як наслідок – гідну оплату праці. Відійти від стереотиму навчання лише в аудиторії – від дзвінка до дзвінка, а впроваджувати сучасні методи навчання із елементами геймеризації навчального процесу (Kahoot навчання) та заохочення студента до самостійного пізнання, яке значно ширше, ніж матеріал, передбачений програмою.

• Частина студентів в своїх анкетах говорять про некомпетентність викладачів. Ваша думка?

     – Компетентність викладача – це питання його фахового зростання, практичного досвіду і вміння його застосовувати у своїй професійній діяльності. Це системна і наполеглива робота, без якої не буде руху вперед.

• До речі, студенти говорять і про наявність певного дублювання тем в різних дисциплінах. Як, на Вашу думку, цього уникнути?

     – Питання дублювання дисциплін поки що актуальне для нашого факультету. Хоча саме воно більш технічне, і може бути вирішене корегуванням навчальних планів та робочих програм дисциплін. На мою думку, більш актуальним є оновлення переліку дисциплін для вивчення студентами, виходячи із реалій часу і ринку праці: інспекційна діяльність, девелоперська справа та інші.

• Яка Ваша думка, чи всім викладачам для забезпечення якісного освітнього процесу потрібні знання іноземної мови на рівні В2?

     – Освітній рівень суспільства постійно зростає, вже нікого не здивуєш однією освітою. Молодь багато подорожує і пізнає світ навколо, вчить дві-три іноземні мови та планує працювати в Україні, Європі, США і навіть Китаї. Тому вивчення іноземної мови набуває важливого значення для міжнародної інтеграції, і викладач не є виключенням.

• Що вважаєте своїм головним досягненням і чим захоплюєтеся?

     – Найбільше досягнення – моя родина: чотири синочки і три лапочки-дочки. Тому я не просто викладач, а викладач, який має свою команду підтримки. Як, мабуть, кожна людина, люблю природу та подорожі. Намагаюсь максимально проводити час з родиною та близькими, показати їм вічні цінності і розділити насолоду прекрасним, що дає нам життя.

Розмовляла Наталія Мединська