16 травня – День вишиванки

16 травня 2019 року

     День вишѝванки – національне свято започатковане в 2006 р., яке покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого українського одягу. Дата проведення – щороку в третій четвер травня (будній день). У цей день кожен охочий може долучитись до свята, одягнувши вишиванку на роботу, до університету, школи чи садочка.

     У культурі практично будь-якого народу є речі, які яскраво відображають його особливу національну традицію. Вишиванка – яскравий приклад і підтвердження цьому. Історія української вишиванки налічує близько тисячі років. Традиція її носіння ріднить її з традиціями інших слов'янських народів, до національних костюмів яких також входять вишиті сорочки з орнаментом. Ще за свідченням знаменитого давньогрецького історика, географа і мандрівника Геродота, елементами вишиванки був прикрашений одяг скіфів, які проживали в наших землях в період VIII ст. до н. е. – IV ст. н. е. Арабський мандрівник X ст. Ібн-Фадлан у своїх розповідях також згадує про русів, які носили вишитий одяг. У ході сучасних досліджень, наприклад, на Черкащині були знайдені срібні бляшки з фігурками чоловіків, датовані VI ст., дослідження яких показали ідентичність елементів одягу і орнаменту вишивки українського народного костюма XVIII-XIX ст.

    Вишиванка протягом багатьох століть використовувалася українцями в повсякденному гардеробі, але водночас сприймалася як оберіг – символ здоров'я та краси. Вважалося, що орнамент вишиванки захищає від недобрих поглядів, невдач та хвороб. Вишивані сорочки були приданим дівчини (найбідніша дівчина мала 30-40 сорочок, середнього достатку 50-70 сорочок, а багата – 100 і більше), одягом для немовляти і оберегом для кожної людини. Раніше вишиванки пряли з льону і конопель для молодих дівчат, які незабаром повинні були стати матерями. Новонародженим дітям першу вишиванку шили матері або бабусі, читаючи молитви за здоров'я малюка. Дівчата шили вишиванки і до свого весілля – в якості приданого. Відомо, що українські чумаки, які проводили життя в довгих мандрах, довіряли шиття своєї вишиванки лише одній обраній дівчині.

     Першу школу вишивки в Київській Русі було створено ще в ХІ ст. Її заснувала Анна, сестра Володимира Мономаха. У ній опановували мистецтво гаптування золотом і сріблом.
     вишита сорочка вважалася річчю сакральною, магічною. Жінка її мала вишивати тільки для себе або членів своєї родини. Їх не радили купувати і продавати. Бо як купиш сорочку з недобрими думками вишиту – біду накличеш, а свою продаси – щастя не буде. Вишиту сорочку вважали оберегом і енергетичним двійником власника. Тому коли малих діток брали десь поміж люди, то навіть одягали сорочечку навиворіт, щоб від лихого ока захистити – «вроки відлякати».

     Вишита сорочка (особливо чоловіча) – символ кохання й вірності. У давньому замовлянні говорилося: «Якою білою є сорочка на тілі, таким щоб і чоловік до жінки був». Кожна дівчина повинна була вишити сорочку своєму майбутньому чоловікові. І не просто так, а для того, щоб знати – вірний він їй чи ні.

Київ. 1915 р.

     На початок ХХ ст., коли українська нація почала боротьбу за свої політичні права, вишиванка стала використовуватися як патріотичний та культовий одяг, символ української ідентичності. Величезний внесок у популяризацію вишиванки вніс український письменник і політик Іван Франко, який вів світське життя і славився своєю любов'ю до національного одягу. Вважається, що Франко дав початок тренду носити вишиванку з європейським костюмом. За спогадами сучасників, у письменника було кілька десятків вишиванок, більшість з яких йому подарували друзі та знайомі.


Саме так виглядали українські школяри в 1930-тих р.

     Кожен регіон України має свої особливості вишиванок. Деталі і тематика орнаменту вишиванок унікальні для кожного історичного регіону України. Про їх розмаїття може свідчити перелік типових узорів волинського краю: цвітки, хміль, лапатий хміль, хмелик, лапатий хмелик, виноград, ягідний хміль, хміль ягідки, хрести гречкою, хрести, безконечник, хрести повії, купчаті, кукурузка, огірочки на дві половинки, звізди, кошички, сокирки, копита, копитка, розбиті хрести, хрести, сливочки, дубове листя, полоничник на дві половинки, полоничник хрещатий, полоничник тощо! І так – у кожній області. Тому можна сказати, що кожен регіон України може похвалитися своїм унікальними вишиванками.

     Що символізує колір вишиванки?

  1. Білий колір – символ невинності та оберіг від нещастя.
  2. Червоний колір – символізує любов до людини, життя, енергію сонця, радість.
  3. Чорний колір – багатство і добробут.
  4. Зелений колір – жіночий колір.
  5. Синій колір – символ неба і води, звільнення від недуг і душевний спокій.
  6. Золотий або жовтий колір – символ меду і пшениці, добробуту, достатку, багатства і радості.

     В українській вишивці переважають червоні та чорні кольори. Орнаменти поділяються на рослинні, геометричні, зооморфні та комбіновані.

     Серед популярних рослинних орнаментів можна виділити:

  1. Мак – символізує пам’ять, любов, захист від зла.
  2. Троянда – означає відновлення, відродження, життя.
  3. Виноградні грона – цей орнамент символізує сімейне щастя та гармонійне поєднання чоловіка та жінки.
  4. Калина – початок Всесвіту, зародження, краса. Тому калину часто уособлюють із сильним та непереможним українським народом.
  5. Дуб – символізує життя, розвиток, адже з давніх часів вважається священним деревом. Калину та дуб можна часто побачити на дівочих та чоловічих вишиванках.
  6. Хміль – символізує молодість, а Сонце та вода є символом світу, адже без них не існувало б життя.

     Популярні геометричні орнаменти: кола, лінії в формі хвилі, земля з сонцем та водою, зірки та ромби. Коло завжди було знаком гармонії, а зірки – всесвіт. Перехрещений ромб означає поле, рідний дім.
     Також на вишиванках можна побачити й ластівку, яка символізує добрі вістки про створення сім’ї.

     За незалежної України вишита сорочка повертає собі нове життя. Зробити внесок у популяризацію цього типу народного одягу серед киян вирішила і молодь міста (організатори – Бабінський А., Капшученко Ю., Гаркавенко В. та ін.), організувавши місцевими вулицями «Мегамарш у вишиванках» у 2008 р. Своєю метою організатори вбачають довести до кожного українця, що вишиванка зі своєю неповторною символікою є не лише національним надбанням, а залишається оберегом для кожного українського роду; що носити національний одяг у повсякденному житті – це відчувати підтримку своїх пращурів; що пам'ятати своє коріння і не забувати про «де родився, там і згодився» – це впевнений погляд у світле майбутнє нашої держави.
     Двічі на рік (навесні і восени) організовується культурний похід «Мегаграндіозний марш у вишиванках», під час якого кожен бажаючий має змогу познайомитися із символікою українських вишиванок у різних регіонах, знайти друзів та однодумців, заохотити молоде покоління до рідної культури.

     З початком війни на сході України вишиванки почали дарувати українським військовим на фронті як обереги. Сорочки з українськими мотивами помітили і на відомих усьому світу зірках: Сандра Балок, Міла Куніс, Ума Турман, Ен Хетеуей, Джеммі Хендрікс, Роберт Редфорд та Вуді Аллен та ін. Отже, можна сказати, що вишиванка є дійсно стильним одягом, який відрізняє українців від інших народів та є справжньою «візитною карткою» країни. На сьогодні День вишиванки відзначається більш ніж у 50 країнах світу. В Україні до нього підключаються народні депутати і перші особи держави. По всій країні проходять різні флешмоби української культури.

Фото знаметитостей в вишиканках: Хайден Панеттьєрі, Адель, Анна Делло Руссо, Діта фон Тіз, Джима Моррісона



Вишиванка – це стильно!

Марія Поливач,
директор музею історії НУБіП України
Тетяна Чумак,
вчений секретар музею історії НУБіП України 


Захисти дисертаційНабір на навчання (синій)_2015Регіональні навчальні заклади (синій)