В університеті пройшов літературний вечір творчості Тараса Шевченка

14 березня 2018 року

 «Учітеся, брати мої! Думайте, читайте, і чужому научайтесь, − свого не цурайтесь» – Т.Г. Шевченко

     Є такі письменники, у творах яких можна знайти все, що необхідно для повноцінного розуміння життя. Їх творчість різноманітна, багатогранна і тим самим красива і вражаюча. Завдяки таким творам людина стає більш багатою в духовному плані, дивиться на життя іншими очима і починає розглядати ті ж проблеми, але вже під іншим, більш зручним кутом зору. На жаль, не кожен народ має таких письменників, але, на щастя, в української нації такий письменник є.

     Розглядати всю творчість Тараса Шевченка досить таки складно. Проблема в тому, що вона містить занадто багато ідей і переконань, охопити всі з них можливим просто не уявляється. Тим не менш, завжди можна виділити деякі окремі теми в його творчості, які справляють найкраще, саме тому 14 березня на літературному вечорі до 204-річчя Тараса Шевченка студенти НУБіП України продекламували свої улюблені вірші: «Катерина» – Марія Матвієнко, «Сон» – Марина Колодяжна, «Мені однаково чи буду…» – Влад Ващук, «Мені тринадцятий минало» – Андрій Будженко, «І мертвим, і живим, і ненародженим» – Анна Кравчук, Олеся Гомоль, «Думка (Вітре буйний)» – Євгенія Дошка, а гордість університету – учасники народного ансамблю пісні і танцю «Колос» подарували усім присутнім пісні на слова великого українського поета.

     Тарас Григорович Шевченко — геній українського народу. Поет зробив неоціненний вклад у духовну скарбницю людства. У своїй творчості митець сягнув на світовий рівень. Його довершені твори сіють зерна світла й добра, палахкотять незгаслим полум’ям безкомпромісної справедливості, проникливої мудрості. Тарас Шевченко народився кріпаком, тож йому, як нікому іншому, були близькі й зрозумілі страждання бідноти. А тому все своє життя поет присвятив служінню ідеї національного та соціального визволення трудящих. Не було такої сторони життя, якої не торкнулося б перо Кобзаря. Разом із тим поет закликав усі народи об’єднатися і разом боротися проти царизму. Він вірив, що на звільненій від експлуататорів землі настане щасливе, прекрасне життя:

І на оновленій землі Врага не буде, супостата,
А буде син, і буде мати, І будуть люде на землі.

(«І Архімед, і Галілей…»)

     Без його імені не можна уявити нашої літератури, нашої культури, нашої країни. Його творчість невмируща. Життя Кобзаря можна вважати справжнім подвигом у мистецтві, бо він віддав усі свої сили, щоб врятувати український народ, українську культуру та відкрив перед ними шлях у майбутнє. З плином часу все більше переконуєшся, що поезії нашого Кобзаря — то одкровення, які він висловив на адресу минулих, сучасних і прийдешніх поколінь українців. І не одне покоління українців звіряє своє життя іменем і творчістю Кобзаря.

     На завершення проректор з навчальної і виховної роботи Сергій Кваша зазначив, що Тарас Шевченко по праву вважається найбільш видатним українським письменником. Він дійсно заслуговує цього звання і статусу, підтвердити це може кожен після прочитання навіть деяких його творів. Найголовніше, що дає поколінням творчість Шевченка – це розуміння норм життя українців, а також переконаність в існуванні української нації, яка, втім, для свого повноцінного існування повинна боротися.

     Тарас Шевченко – це вічний вогонь, що ніколи не згасне в серцях народу. Творчість Кобзаря – це святиня, якою дорожить і гордиться український народ. Ми, нащадки, будемо завжди берегти у своєму серці той вогник любові до Вітчизни, який запалив поет своїми безсмертними творами.

Анастасія Стародуб,
фахівець відділу виховної роботи і студентських справ


Набір на навчання (синій)_2015Захисти дисертаційРегіональні навчальні заклади (синій)