Олексій Муравський: «Потрібно вчитися знаходити компроміси, бо головними є не проблеми, а споживач готової молочної продукції»

9 листопада 2017 року

    Викладачі НУБіП проходять міжнародні стажування за програмою наукових обмінів ЮНЕСКО вже не перший рік. Адже у сьогоднішньому глобалізованому світі кордони все більше розмиваються, конкуренція зростає і потрібно розуміти, чим же живе та чи інша галузь знань: які основні напрями досліджень, тренди, перспективи.
    Нещодавно після місячного стажування у Варшавському університеті наук про життя (Польща) повернувся доцент кафедри банківської справи Олексій Муравський. З ним наша розмова.

  — Чи виправдало стажування Ваші очікування?
     — Цілком, адже крім змістовного спілкування та обміном досвідом з представниками наукової сфери відбулися ще й зустрічі із представниками бізнесу. Зокрема, я зміг детально ознайомитися із принципом організації роботи молочних кооперативів в Польщі.
     Про останні тенденції їхнього розвитку своєю думкою дорогою з Варшави у Лодзь, куди ми їхали до одного з найкращих підприємств Лодзького воєводства «JOGO» Лодзького молочного кооперативу, зі мною поділився президент Центру аудиторських досліджень, аналізу та фінансових консультацій Ян Дворняк. Він, будучи сертифікованим аудитором, вже близько 20-ти років надає консультації щодо ведення бухгалтерії, оптимізації фінансових ресурсів сільськогосподарським кооперативам саме молочного напрямку. Цікаво, що без підтримки ЄС польському молочному ринку розвиватися було б значно складніше. Звісно, до вступу і в часи членства польські підприємства діяли на підставі правової основи ЄС, використовували гранти, а також допомогу європейських консультантів, завдяки яким підвищували якість переробки, санітарні стандарти. Іншими словами використовували будь-які можливості для поліпшення якості у молочній індустрії. Поза всяким сумнівом, допомога ЄС посилила виробничий потенціал молочних ферм і переробних підприємств, а інвестиції з європейських фондів сприяли підтриманню конкурентоспроможності польського молочного сектору і, звісно ж, розширили експортні можливості. 
     Через систему молочних квот ЄС виробництво молока в Польщі за останні 10 років стало стабільнішим, разом із цим, сформувалося і підвищення попиту на наше молоко. За географічним розподілом виробництво молока на сьогодні концентрується у п’яти регіонах, в основному це схід і центральна частина Польщі.

— Я так розумію у межах стажування ви відвідували і підприємства?
     — Так, як я вже згадав, мені вдалося побувати у Лодзькому молочному кооперативі, який виявився повноцінним молочним заводом. 
     Голова його правління Кшиштоф Янковський та головний бухгалтер Агата Єрмак розповіли про історію створення та сьогодення підприємства, заснованого ще в 1934 році під час економічної кризи. Тоді поштовхом до його створення стала гостра необхідність полегшити фермерам продаж молока. Зараз цей кооператив налічує близько 900 активних постачальників молока і отримує близько 60 млн літрів молока. Минулого року придбали технологічну лінію для розливу молока, обладнання для упаковки сиру, вершків і йогурту у відрі.
     Підприємство використовує інтегровану систему управління якістю і здорових стандартів безпеки харчових продуктів відповідно до ISO 9001 і ISO 22000. Виробляється широкий асортимент продукції: від молока, кефіру, йогуртів до різних сирів та морозива. Оперативне управління підприємством здійснює правління.

президент Центру аудиторських досліджень, 
аналізу та фінансових консультацій, доктор Ян Дворняк,
голова правління Лодзького молочного кооперативу Кшиштоф Янковський
доцент кафедри банківської справи НУБіП України 
Олексій Муравський

— Чимось цікавилися детальніше?
     — Так. Для більш детального ознайомлення із специфікою роботи технологічних процесів на підприємстві поспілкувався з керівником відділу виробництва та одночасно членом правління Здіславом Пацом. Він провів змістовну екскурсію цехами заводу та відкрив невеликі комерційні таємниці. Цікаво, що члени молочного кооперативу є одночасно і постачальниками молока, кількість корів у фермерів різна: від восьми до п’ятдесяти. Кожного дня тринадцять молоковозів звозять з усього воєводства та сусідніх з ним районів сировину для подальшої переробки. Вартість молока для фермерів залежить від об’єму постачання 
     Якщо взяти ціну 1,45 злотий, це складає 34 євроцентів та 10,65 гривень відповідно, і ця ціна є однаковою за літр молока із жирністю 4,0% та білком 4,5% у всіх країнах Євросоюзу. Для порівняння: в Україні для сировини екстракласу ціна складає 9,60 грн. Як і в інших європейських країнах, у Польщі виробництво молока концентрується в сімейних фермах. Звісно, функціонують й інші форми власності, такі як кооперативи, державні підприємства, невеликі приватні компанії, але на них припадає на більше 5% виробництва молока. Зараз кількість молочного поголів’я великої рогатої худоби у Польщі зменшується, але водночас збільшуються надої. Тобто мова йде про підвищення молочної продуктивності. Так, на сьогодні середня продуктивність однієї молочної корови становить 5500 л/рік. До речі, Польща за кількістю дійних корів займає третє місце в ЄС після Німеччини та Франції.
   Переробні підприємства дійсно не простоюють без діла, хоча їхня кількість за останні 10 років зменшилась на 84 одиниці, при цьому обсяги переробленого молока збільшились майже вдвічі. Слід сказати, що польський фермер найбільшу кількість молока збуває саме кооперативам (71,9% ринку) та комерційним компаніям (26,5% ринку), решта залишається іншим видам підприємств.

З керівником відділу виробництва Здіславом Пацом

 

Основні етапи виробничого процесу

 

— Тобто у Польщі процвітає середній бізнес у цій галузі?
     — Не зовсім. Зараз для молочної галузі Польщі актуальна загроза з боку молочних гігантів Млекполь та Млековіта. Вони будують потужні заводи номінальної потужності 3 млн літрів в день, а це може створювати загрозу для менших за потужністю молочних кооперативів.

— Та все ж кооперативи працюють і мають прибуток…
     — Так. Польща, на відміну від України, не зруйнувала, а зберегла кооперативну форму ведення сільськогосподарського бізнесу. Саме така модель дала можливість зберегти зацікавленість фермерів постачати якісну сировину на переробку молочному заводу, де самі ж ці фермери і є його власниками. Звідси – зацікавленість у залученні ефективних менеджерів для управління підприємством та реалізації виготовленої продукції за оптимальною ціною. Тобто існує завершений цикл виробництво – переробка – реалізація. На відміну від України, де між виробниками молока, його переробниками і торговими закладами завжди існував конфлікт інтересів. Виробники молока скаржаться, що через низьку закупівельну ціну вони працюють без прибутків. Переробники жаліються на складну ринкову кон’юнктуру і жахливі умови торгових мереж. Торгові мережі нарікають на стабільне збільшення цін постачальниками молочних продуктів та низьку платоспроможність покупців. Але цей ланцюжок є нерозривним. Проблеми у відносинах всіх учасників ринку є, і вони завжди будуть, але їх потрібно зменшувати. Потрібно вчитися домовлятися, знаходити компроміси, бо головними є не проблеми, а споживач готової молочної продукції. Думаю, для вирішення цього завдання дуже корисним для нас був би досвід польських колег.

Розмовляла Ірина Білоус

  


Пункт прийому сировини
Пункт прийому сировини
Сепаратори
Підготовлене до виробництва молоко
Тут готують йогурт
Лінія по виготовленню морозива
Лінія формування тари
Лінія формування тари
Лінія розливу молока
Лінія розливу молока
Лінія розливу молока
На складі готової продукції
На складі готової продукції
На складі готової продукції
На складі готової продукції
На складі готової продукції
На складі готової продукції
Весь асортимент виробленої продукції проходить моніторинг відділу контролю якості
Регіональні навчальні заклади (синій)Набір на навчання (синій)_2015Захисти дисертацій