Катерина Шаванова: взяли і зробили – маємо мільйон гривень на дослідження!

17 вересня 2016 року

     Цього року в Україні вперше проводився конкурс з відбору проектів молодих вчених за тематичними напрямами, що відповідають пріоритетам участі України у Рамковій програмі Європейського Союзу з досліджень та інновацій «Горизонт 2020». І хоча такий конкурс проводився вперше, він відразу привернув увагу багатьох молодих людей: до Міністерства освіти і науки України надійшло 439 проектів із 114 вишів та наукових установ. Серед авторів проектів-переможців є і представниці НУБіП, які отримали 1 мільйон гривень на розробку алгоритмів оцінювання безпечності продукції сільського господарства на основі біоінформатики, біосенсорики та інструментальних методів аналізу.
     Про проект, плани і труднощі, з якими стикаються молоді науковці нашого університету ми поговорили з перспективною і амбітною дівчиною, яка власне очолює команду «на мільйон», Катериною Шавановою.

— З назви проекту зрозуміло, що стосується він безпечності продукції сільського господарства. Тема більш ніж актуальна, тому розкажи будь ласка детальніше, чим же ви займатиметеся в її рамках?

     — Щоб гарантувати безпечність харчових продуктів, а також мінімізувати вплив на людину токсинів, що надходять із сільськогосподарською продукцією, необхідні прості і швидкі способи діагностики. Комбінований аналіз insilico, invitro, insitu – це дослідження, яке дозволяє набагато ефективніше вирішувати проблеми різних галузей народного господарства. На жаль, у сільському господарстві України він практично не використовується. Метою роботи є вивчення можливостей застосування біоінформаційних підходів до оцінки безпечності продукції рослинництва і тваринництва та розробка експресних методів діагностики хвороб тварин. Проект спрямований на розробку та дослідження нових підходів у діагностиці ретровірусного лейкозу великої рогатої худоби (ВРХ), токсоплазмозу та вмісту мікотоксинів у кормах на основі застосування молекулярно-генетичних і біоінформаційних методів. У результаті досліджень ми уточнимо дані щодо ефективності визначення вірусу лейкемії ВРХ, токсоплазмозу та мікотоксинів за допомогою розроблених варіантів тест-систем та охарактеризовано особливості їх практичного застосування порівняно з традиційними методами. На основі розробленої схеми діагностики запланована розробка аналогічних методів визначення показників безпечності продукції АПК.

     Молекулярно-генетичні і біоінформаційні підходи зараз активно застосовуються в різних галузях біології, оскільки дозволяють скоротити витрати часу і коштів та використовувати лабораторні ресурси набагато ефективніше. Однак для розробки тест-систем та біосенсорних пристроїв сільськогосподарського і ветеринарного призначення в Україні і світі ці можливості зараз практично не використовуються.

— Отримання гранту – це результат роботи невеликої команди. Розкажи будь ласка про ваш колектив.

     — Автори проекту є фахівцями різних галузей біології: генетики, мікробіології, молекулярної біології, ветеринарії, біоінформатики, біосенсорики, нанотехнологій, фізіології та біотехнології. Така широка спеціалізація науковців дозволяє комплексно та нестандартно підійти до наукової роботи.
     Наша «luckyseven» – це Олена Паренюк, Марина Галат, Дарія Самофалова, Неля Шпирка, Марина Таран, Наталія Нестерова і, звісно, я.
     За плечима дівчат – стажування та робота в провідних лабораторіях Японії, Швеції, Франції, Латвії, Словаччини, Нідерландів, Чехії, Німеччини. Члени колективу відзначені преміями Президента України для молодих вчених, стипендією Київського міського голови, здобували перемоги в національних та міжнародних конкурсах наукових робіт. У своїй роботі широко співпрацюють з провідними ученими УкрНДІ сільськогосподарської радіології НУБіП, інститутів мережі НАН і НААН України, Інституту радіоактивності навколишнього середовища Університету Фукусіми, Інституту вірусології Словацької академії наук, Університетів Лінчепінгу і Перпіньяну тощо.

— З ким з вчених нашого університету радитеся, хто допомагає?

     — Завжди дослухаємося до порад академіка Ігоря Гудкова, професора Миколи Стародуба, член-кореспондента Івана Григорюка, вдячні за сприяння деканові факультету ветеринарної медицини Миколі Цвіліховському, директору НДІ здоров’я тварин професору Дмитру Засєкіну, директору УкрНДІ сільськогосподарської радіології Валерію Кашпарову. Залучаємо до наукової роботи і студентів, наприклад Юлію Рубан, Ольгу Бойко.

— З якими труднощами довелося стикатися, коли готували проект?

     — Виконання всіх цих планів і проектів стримується й не може розвернутися на повну потужність через відсутність необхідних умов, оскільки свого приміщення так і не маємо. Тож вимушені розпорошувати свій час та енергію на безкінечні переміщення університетськими лабораторіями, що явно не йде на користь спільній справі.
     А ще, ми активно займаємося науково-популяризаційною діяльністю (зокрема два роки поспіль – у 2014-2015 рр. – долучалися до польсько-українського проекту популяризації науки «ScientificFun – наукові пікніки в Україні», де демонстрували цікаві експерименти юним дослідникам та розповідали про університет та можливості навчання в ньому. 24 вересня ц.р. всім колективом знову візьмемо участь у цьому заході), безпосередньо зайняті роботою у Спілці молодих вчених НУБіП. Але, на жаль, все ще мало залучені до викладання.

— Який вихід ти бачиш з такого становища?

     — Можливо вже настав час подумати про створення підрозділу, де молоді талановиті вчені могли б реалізувати свій потенціал «на повну»: проводити дослідження, отримувати наступні гранти, навчати студентів. Це дозволить суттєво зміцнити науковий потенціал університету, виконати наукові зобов’язання у рамках міжнародних договорів, а головне – суттєво підняти рівень практичної та теоретичної підготовки студентів і аспірантів та підготувати наукові роботи високого рівня. Думаю, ми вже готові опікуватися власною лабораторією.

Розмову вела Ірина Білоус 

Регіональні навчальні заклади (синій)Захисти дисертаційНабір на навчання (синій)_2015