Роль науки у формуванні фахівця АПК обговорили на агробіологічному факультеті

6 березня 2016 року

     2 березня на агробіологічному факультеті відбулося пленарне засідання 69-ої всеукраїнської наукової студентської конференції «Роль науки у формуванні фахівця АПК». Крім студентів-агробіологів, у його роботі взяли участь також гості – студенти Харківського національного аграрного університету імені В.В. Докучаєва Чуйко Д., Васько В. та ВП НУБіП України «Заліщицький аграрний колледж ім. Є. Храпливого» Андрусик П.

     Учасників конференції привітав та побажав їм успіхів і плідної роботи декан агробіологічного факультету Віктор Забалуєв. Віктор Олексійович наголосив, що наукова робота сьогодні є необхідною складовою формування висококваліфікованого фахівця. А справжня освіта полягає не лише в отриманні знань, а й розумінні та вмілому їх використанні. Для цього важливу роль відіграють наукові дослідження, які є результатом самостійної роботи студентів, вирішення певної наукової проблеми.

     Відповідальний секретар оргкомітету Ірина Бобось ознайомила учасників конференції з організаційними питаннями, з доповідями, які будуть заслуховуватись на пленарному засіданні, та про роботу секційних засідань: «Агрономія», «Агрохімія і ґрунтознавство», «Плодоовочівництво і виноградарство», «Селекція і генетика», «Хімія». Ірина Макарівна звернулась до учасників із побажанням поділитися своїм першим науковим досвідом і навчитися відстоювати точку зору та враховувати позицію інших. Водночас вона закликала студентів взяти активну участь в обговоренні отриманих наукових результатів.

     Перш, ніж перейти до студентських доповідей, учасники заслухали доповідь профессора кафедри овочівництва Володимира Хареби «Стан і перспективи розвитку галузі овочівництва в Україні». Він проаналізував тенденції світового та вітчизняного виробництва овочів. Доповідач зазначив, що одним із головних напрямів забезпечення виконання галузевої програми «Овочі України – 2015» є нарощування обсягів виробництва добазового, базового, сертифікованого насіння. Водночас у зв’язку з оптимізацією головної наукової установи з овочівництва – Інституту овочівництва і баштанництва НААН – та зменшенням чисельності робітників, обсяг виробництва насіння є низьким. У межах галузевої програми доповідач показав можливості валового виробництва овочів відкритого і захищеного ґрунту та баштанних продовольчих культур в Україні, стратегію розвитку галузі овочівництва до 2025 року.

     Про раціональне використання ґрунтових ресурсів доповів декан агробіологічного факультету Віктор Забалуєв. Він проаналізував землезабезпеченість і зазначив, що на кожного жителя планети припадає 0,24 га ріллі. Має місце деградація ґрунтів, що відбувається за рахунок погіршення основних якісних показників родючості без помітних ознак руйнування та фізичного руйнування ґрунтових горизонтів. За всю історію людства загальна площа порушених і деградованих ґрунтів склала близько 2 млрд. га. Доповідач розповів і про найбільш розповсюджені види деградації ґрунтів у світі, причини прояву деградаційних процесів у ґрунтах та вплив антропогенних факторів на цей процес.

     Студентські доповіді розпочав магістр першого року навчання Максим Бойко. Він проаналізував урожайність конюшино-злакових травостоїв залежно від елементів технології в умовах СТОВ «Зоря» Черкаської області Кам’янського району. На основі досліджень відзначив, що найвищу врожайність травосумішки формують за смугового способу сівби 42,3-46,8 т/га зеленої та 7.5-9,4 т/га сухої маси.

     Студент другого курсу Олександр Дерев’янко доповів про вплив наночасток діоксину титану та колоїдного срібла на біологічні властивості бактерій штамів Bacillus subtilis-44 р та BacillussubtilisВ3. Доведено, що наночастки срібла не впливали на біологічну активність бактерій штаму Bacillussubtilis44-р та обумовлювали зниження кількості життєдіяльних клітин штамму BacillussubtilisВ 3 на 1,4 х 108 КУО/см3. Дослідження планується продовжити, оскільки вони є актуальними для розробки сучасних нанотехнологій.

    Господарсько-біологічну оцінку сортів кропу для умов Одеської області представив студент другого курсу Андрій Лепський. Він закцентував увагу на значення культури, її цінність та перспективу виробництва в Україні. На основі отриманих результатів досліджень виділився сорт кропу запашного французької селекції Мамонт із урожайністю – 2,5 кг/м2, від реалізації якого отримано найвищий економічний ефект.

     Магістр першого року навчання Іван Гавронський представив доповідь за темою «Селекція кукурудзи на технічні цілі в НУБіП Укрїни». Доповідач зазначив, що актуальним питанням сьогодення є пошук конкурентоспроможної альтернативи нафті та нафтопродуктам, запаси якої з кожним роком стрімко зменшуються. Одним із шляхів вирішення цього глобального питання є використання паливного біоетанолу. Для цього найбільш перспективно та економічно обґрунтовано вирощувати кукурудзу. Серед гібридів, які випробовували, високі результати отримано з гібридних комбінацій Ак 145xAC 43, та Ак143xAC 43, що значно перевищують стандарт за урожайністю і вмістом крохмалю.

   

     Усі виступи відрізнялися оригінальністю. Студенти доклали чимало зусиль, щоб розкрити суть своїх наукових досліджень. Доповіді були змістовними, цікавими, та активно обговорювалися як викладачами, так і студентами.

      За результатами конференції членами оргкомітету відзначені дипломами I ступеня магістр першого року навчання Гавронський І.В. та студент другого курсу Лепський А.М., дипломами II ступеня магістр першого року навчання Бойко М.В. та студент другого курсу Дерев’янко О.С.

І.М. Бобось,
відповідальний секретар оргкомітету,
доцент кафедри овочівництва

 

Регіональні навчальні заклади (синій)Набір на навчання (синій)_2015Захисти дисертацій