Парламентські слухання. Станіслав Ніколаєнко: Мусимо подбати про розвиток, про економіку, які не забезпечимо без якісного фахівця і розвитку науки (ВІДЕО)

10 грудня 2015 року

9 грудня у Верховній Раді України відбулися парламентські слухання, присвячені правовому забезпеченню реформ освіти України.

Публікуємо виступ ректора університету Станіслава Ніколаєнка на слуханнях.

 Хочу подякувати організаторам нашого дійства за можливість на всю Україну сказати, що думаєш про ситуацію в освіті. Якось останнім часом, з телеекранів чуємо про що хоч – зрозуміло, про АТО, обов’язково про корупцію, із любов’ю про оновлену поліцію, та дуже рідко про основу основ – освіту, виховання, науку, інновації! 

 
Ще Ян Коменський в XVII сторіччі сказав: хочемо мати добру державу і церкву, господарства – упорядкуємо школи та дамо їм розквітнути, щоб вони стали майстернями людей і розсадниками для держав, церков і господарств.
 
Всупереч стратегії розвитку, прийнятій у кожній цивілізованій державі, весь час чуємо – треба перейти з бюджету проїдання до бюджету розвитку. Запитую: з розвитку кого – крупного бізнесу, що в чергове хоче нагрітися на державних грошах, чи розвитку дитини, студента? Запитую у всіх присутніх – якщо ви принесли додому зарплату, то на кого першого ви витратите гроші – на одяг, харчі чи комп’ютер дитині, чи собі візьмете «на розвиток»? Виняток може бути лише один – фінансування Збройних Сил, наших героїв в АТО.
 
Чому в проекті бюджету закладено 15,6% зростання, а по освіті «мінус». По логіці на школи, коледжі, виші парламент і Уряд мусить закласти такий же, або більший відсоток приросту. 
 
Добре, що є антикорупційне бюро, прокурор, а поліцейський буде отримувати 6-7 тисяч гривень, щоб хабарі не брав. А Вчитель, Викладач за 3-5 тисяч що буде робити?
 
Мусимо просити Верховну Раду прийняти новий Закон про заробітну плату, при цьому розуміючи, що бюджетники, освітяни і науковці – головні кредитори економіки. 
 
Пропоную також проект Рекомендацій доповнити пропозицією про внесення змін до Податкового кодексу щодо стимулювання бізнесу вкладати в освіту, щоб підприємці могли включати у валові витрати затрати на дослідження, оплату підготовки кадрів, передачу обладнання вузам, скажімо в межах 3-5% фонду зарплати, як це є в багатьох країнах. Нині доля бізнесу в витратах на вищу школу не сягає і 1%! А в світі – до 15-25%!
 
Слід доручити Уряду змінити Постанову № 65 від 01.03.2014 р. стосовно заборони придбання навчальними закладами наукового обладнання, меблів, оплату відряджень за кордон хоч би за рахунок спеціального фонду. Про яку міжнародну співпрацю при цих заборонах можна говорити, про яку участь міжнародних, європейських дослідженнях програми «Горизонт-2020»? Маємо анекдотичну ситуацію – вчений отримав гроші, а придбати обладнання для досліджень, крім скріпок і паперу не можна! Як бути?
 
І ще просив би, щоб ми прийняли пункт Рекомендацій про припинення оподаткування ПДВ, екологічними податками діяльність навчально-дослідних господарств, навчальних майстерень і т.і. Фермер, орендар, всі холдинги на єдиному фіксованому податку, їм відшкодовують ПДВ, а університетам і навчально-дослідним господарствам – ні!
 
І про проекти нового Закону «Про освіту», «Про професійну освіту». Добре, що вони зберігають соціальний зміст. Але не можу не сказати про долю коледжів і ПТУ. Їх не можна знищувати, їх слід підтримувати. Не можна їх передавати наосліп на місцеві бюджети, їх не стане. Також доцільно відмінити освітній рівень молодшого бакалавра, а за молодшим спеціалістом закріпити п’яту стрічку Національної рамки кваліфікації.
 
Випускники коледжів повинні мати право вступати у виші на скорочені програми. До коледжів мусять мати право вступати випускники 9-х класів. ЗНО для випускників коледжів можливо проводити по програмам коледжів при вступі на відповідні спеціальності.
 
Іще про одне. Про відповідність Переліку наукових спеціальностей 2011 року – Переліку 2015 року. Рішення, яке прийнято нині, призведе до зникнення, на наш погляд, цілих напрямів наукових знань, профанації захистів дисертацій. Дивіться: в хімії із 14 галузей знань все зводиться до 1 спеціальності. В агрономії із 11 до 1, у ветеринарії із 10 до 2! Уявляєте спецраду з неорганічної, аналітичної, фізичної, органічної, колоїдної і т.і. хімії. Чи спецраду з ветеринарних наук з патології і онкології, імунології, фармакології, хірургії, гігієни тварин і т.і.
 
І насамкінець. Про хід реформ в освіті. Таке враження, що вони йдуть «в темну». Ті, хто в державі їх здійснює, практично не спілкуються з освітянами, вченими. Я бачу реформи в Словаччині, Чехії, Польщі. Там у вузах, у наших партнерів щорічно здається якась лабораторія, якийсь науковий центр. А ми задихаємося, відстаємо від Європи на віки без обладнання, без приладів…
 
Треба, навіть в цю кризу, думати про нашу національну еліту, про локомотиви науково-технічного прогресу, про грін-технології і т.і. Слід створювати міжвузівські Центри спільних наукових досліджень, виділяти хоч невеликі кошти, кредити і позики на новітнє обладнання. Про це мусимо не забути в рекомендаціях слухань.
 
Товариство! Україна у важкому стані. Президент зосереджений на обороні, безпеці і ми його підтримуємо. Тож Уряд, парламент і всі ми разом мусимо подбати про розвиток, про економіку, які не забезпечимо без якісного фахівця і розвитку науки.  
 

Захисти дисертаційРегіональні навчальні заклади (синій)Набір на навчання (синій)_2015