«SEB-2024»: на секції «Харчові, крафтові технології та громадське здоров'я»

10 жовтня 2024 року за ініціативи Національного університету біоресурсів і природокористування України, Ради роботодавців та представників бізнесу, закладів вищої освіти та наукових установ, відбувся Всеукраїнський форум «SEВ-2024».

Форум «SEВ-2024» спрямований на пошук, обго6ворення, а також визначення ефективних механізмів взаємовигідної співпраці між НУБіП України та бізнес-середовищем, реалізації євроінтеграційних процесів, гармонізації освітнього і науково-інноваційного середовища.

Форум пройшов у два етапи: пленарні доповіді і секційні.  Секція 7 «Харчові, крафтові технології та громадське здоров'я» пройшла в 12-му навчальному корпусі на факультеті харчових продуктів та управління якістю продукції АПК, де модератором стала декан факультету Лариса Баль-Прилипко. 

На секційному засіданні були присутні науково-педагогічні працівники, студенти та стейкхолдери факультету: Сергій Шилко – засновник Технологічної академії талантів ТАТ FOOD; Наталія Гноєвая – координатор Мультигалузевої платформи «Здорове харчування по-українські»; Олександр Овсеєнко – директор ТОВ «Преміпак» Ecomaizing; Артем Романюк – директор м'ясопереробної компанії ТОВ «Мігма»; Олександр Каніщев – директор ТОВ «Агрофірма Столична»; Віктор Кириленко – директор торгової мережі харчових продуктів «Свій»; Сергій Джура – директор ТОВ «Інтерстаб».

Декан факультету Лариса Баль-Прилипко відкрила секційне засідання та наголосила, що співпраця бізнесу, освіти і науки є вкрай необхідною, оскільки знання та навички набуті студентами під час теоретичного навчання необхідно підкріплювати професійними компетенціями, які здобуваються на виробничих практиках. Вона зазначила, що результатом такої співпраці є створення на факультеті унікального підрозділу – науково-виробничої лабораторії нутріціології та геноміки людини. До її створення активно долучилися меценати, партнери факультету – ТОВ «ЛАЙТДЖИН»: на проведення капітального ремонту і закупівлю необхідного обладнання витрачено 8 мільйонів гривень.

Основні напрямки діяльності лабораторії – навчання методам молекулярно-генетичних досліджень і впровадження широкого їх спектру; якість харчової продукції, дослідження ГМО в рослинній сировині та продуктах харчування; харчування та геном людини; геноміка психічного здоров’я та шкідливих звичок у людини; розробка власних тест-систем для молекулярно-генетичних методів.

Проходять тут і навчальні заняття зі студентами бакалаврату, які опановують спеціальність "Громадське здоров'я", та магістратури (освітня програма "Нутриціологія"), говорить декан факультету Лариса Баль-Прилипко. Тут також виконуються магістерські роботи та наукові дослідження студенти, аспіранти, молоді вчені, науково-педагогічні працівники. 

Олександр Дуда, голова ГО «Асоціація виробників амаранту та амарантової продукції» виступив із науковою доповіддю: «Про стан вирощування амаранту в Україні та перспективи використання його у харчовій промисловості».

Він зазначив, що не останнім чинником у підвищенні цікавості до амаранту є споживчий попит на весь комплекс продукції на внутрішньому ринку, який щороку зростає щонайменше на 50%. Стабільність світового попиту теж сприяє, адже в світі амарант офіційно віднесено до категорії суперфудів, які забезпечують високоякісний протеїн без глютену.

Рослина амарант відома вже кілька століть, але останнім часом вона отримала широке поширення через те, що її насіння має високу харчову цінність. Зерно амаранта перевершує традиційні злакові культури за вмістом білка, незамінних амінокислот, вітамінів, макро- та мікроелементів, біологічно активних речовин, жиру (6...10%) та цінної лікувальної сполуки–сквалену (5...8%).

Шилко Сергій, власник Технологічної академії талантів «TATFOOD» наголосив, що головною перевагою амаранту над іншими видами зернових – високий вміст незамінної амінокислоти лізину (у 2-2,5 рази більше, ніж у пшениці та житі), сірковмісних амінокислот, харчових волокон, вітаміну С, кальцію, магнію та фосфору. Амарантове борошно часто використовують як добавку до традиційного пшеничного борошна.

В Україні виробляють широкий асортимент продукції з амаранту: олію, борошно, крупи, пластівці, панірувальні сухарі, хлібобулочні, кондитерські та макаронні вироби, швидкі сніданки, хлібці, фармацевтичні препарати та косметичні засоби, горілчані вироби, гранолу, попамарант, екстракти, фіто-чай, мікрогрін, гранули з вегетативної маси.

Наталія Гноєвая, координаторка Мультигалузевої платформи «Здорове харчування по-українськи» влаштувала для студентської молоді дегустацію декількох найпопулярніших продуктів з амаранту та розповіла історію виникнення кожного з них.

До жвавої дискусії долучились співробітники факультету: Наталія Голембовська, Валентина Ісраелян, Ігор Устименко, Віктор Ємцев, Олександр Савченко, магістри та аспіранти.

В цілому, на секції розглянули питання практичної підготовки майбутніх спеціалістів, оновлення баз практик, удосконалення освітньо-професійних програм підготовки бакалаврів та магістрів.

Учасники секції зазначили, що доцільно буде:

1. Розвивати наукові дослідження щодо розробки, удосконалення та введення у практику наукових методів та інноваційних технологій, які б забезпечували виробництво якісної та безпечної продукції.
2. Продовжити практику використання альтернативних видів сировини та енергоносіїв для одержання харчових продуктів.
3. Здійснювати дослідження нутритивної підтримки реабілітації військовослужбовців з терапевтичною патологією; оцінка якості життя, харчової поведінки та рухової активності у дітей в умовах війни та у повоєнний час. 
4. Проводити подальше вивчення впливу моделі харчування, нутритивного забезпечення та особливостей кишечного мікробіому на показники успішності студентської спільноти у різних регіонах України.
5. Розвивати практичну базу навчання студентів та аспірантів, у тому числі з провідними науковими установами, а також з бізнесовими структурами.
6. Ширше залучати стейкхолдерів відповідної галузі до освітнього процесу.

Після завершення зустрічі співробітники факультету на чолі з деканом Ларисою Баль-Прилипко провели екскурсію для запрошених стейкхолдерів та ознайомили їх з основними напрямками роботи.

Валентина Ісраелян,
доцентка кафедри технології м’ясних,
рибних та морепродуктів