Аквакультура, як один із напрямів реалізації державної політики у галузі рибного господарства
Аквакультура, як один із напрямів реалізації державної політики у галузі рибного господарства
21 червня 2023 року
Одним із активних методів навчання є гостьова лекція, що спонукає здобувачів до активної розумової діяльності, творчого процесу, підвищує рівень засвоєння матеріалу. Проведення відкритих гостьових лекцій є важливим інструментом для підвищення якості підготовки здобувачів освіти. Особливо цінними є такі заходи, коли їх проводять лектори, які можуть поділитися не тільки теоретичними знаннями, але й корисними практичними порадами.
Нещодавно студенти, аспіранти та викладачі спеціальності 207 «Водні біоресурси та аквакультура» факультету тваринництва та водних біоресурсів прослухали науково насичений та корисний матеріал «Аквакультура, як один із напрямів реалізації державної політики у галузі рибного господарства», який представила Тетяна Кібиш – головний спеціаліст відділу аквакультури Управління наукового забезпечення, іхтіології та аквакультури Департаменту організації використання водних біоресурсів, аквакультури та наукового забезпечення.
Гостьову лекцію було проведено в змішаному форматі. Навчальний матеріал доповнювався цікавою, змістовною мультимедійною презентацією, що сприяв формуванню необхідних фахових компетентностей для майбутньої професійної діяльності за обраною спеціальністю здобувачів вищої освіти.
В першу чергу, Тетяна Кібиш зупинилася на понятті аквакультура.
У 2022 році всього в Україні зареєстровано 3891 підприємства з вирощування продукції аквакультури. З них 1286 – юридичні особи і 2695 – фізичні. Цими суб’єктами вирощено 14630,2 тони продукції аквакультури. Спостерігається стагнація аквакультури, що пов’язано насамперед з військовою агресією рф та її наслідками – руйнування інфраструктури, техніки, майна, руйнація напрацьованих виробничих і соціальних зв’язків та відносин, втрата підприємницьких зусиль та інші фактори. Водночас глобальними проблемами у сфері аквакультури залишаються зміни клімату (зменшення кількості поверхневих вод та збільшення захворюваності риб) та тінізацією виробників аквакультури.
Тетяна Кібиш наголосила, що одним із пріоритетних завдань для держави є відтворення водних біоресурсів. Штучне відтворення, а саме випуск молоді цінних видів риби у водні об’єкти, направлений як на підтримку водних екосистем в цілому та формування промислових запасів, так і на проведення важливих рибницько-меліоративних заходів та штучного формування іхтіофауни.
Студенти, аспіранти та науково-педагогічний персонал слухали про Державні рибовідтворювальні комплекси, які належать до сфери управління Держрибагентства: ДУ «Херсонський виробничо-експериментальний завод по розведенню молоді частикових риб» (Херсонська область); ДУ «Виробничо-експериментальний Дніпровський осетровий рибовідтворювальний завод ім. академіка С.Т. Артющика» (Херсонська область); ДУ «Рибоводний форелевий завод «Лопушно» (Чернівецька область). Рибоводний форелевий завод «Лопушно» щороку для випуску у річки карпатського регіону, вирощує понад 200 тис. молоді рідкісних видів риб, зокрема струмкової форелі, харіуса європейського та дунайського лосося.
Наразі в Україні – це єдині підприємства, які здійснюють цілеспрямоване штучне відтворення аборигенних видів риб. У сучасних умовах робота зазначених державних заводів (окрім Лопушно), набуває особливої уваги, оскільки ХВЕЗ на даний час перебуває на території Херсонської області, яка не визначена у встановленому порядку тимчасово окупованою, але контролюється окупаційними військами, а робота на Дніпровському заводі була неможлива через постійні обстріли.
Терористичне знищення Каховської ГЕС, яке відбулось 06.06.2023 року продовжує завдавати значних збитків рибному господарству України, оскільки єдиний в Україні державний осетровий завод, працював з 1984 року і компенсував відтворення осетрових видів риб в Україні повністю затоплено.
Всього за період роботи заводу у водойми України було випущено близько 65 млн екз. підрощеної молоді осетрових видів риб (руський осетер, севрюга, стерлядь, білуга). Враховуючи особливий охоронний статус осетрових видів риб, руйнацію осетрового заводу можна розцінювати, як терористичний акт агресора, який матиме вкрай негативні наслідки для екологічного стану України і країн Чорноморського басейну.
До затоплення у вирощувальних ставках на заводі утримувалося ремонтно-маточне поголів’я цінних видів риб у кількості 15,8 тис. екз., у тому числі осетер руський, стерлядь, севрюга, білуга, які занесені до Червоної книги України, а також коропові та веслоніс.
Зважаючи на те, що з 07.06.2023 всі вирощувальні стави знаходяться під загальним водним дзеркалом, яке об’єдналось із річковим руслом, збереження ремонтно-маточного поголів’я у ставах малоймовірне.
На сьогодні Держрибагентство є Адміністративним органом України з питань виконання вимог CITES (конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення) щодо осетрових видів риб і виробленої з них продукції з правом видачі відповідних дозволів та сертифікатів.
Оскільки всі види осетрових риб, веслоніс та продукція з них є об’єктами (зразками) СITES, зовнішньоторговельні операції з ними, включаючи транзитне перевезення та реекспорт, а також пропуск на митну територію України, мають здійснюватись лише за умови наявності супровідних документів дозвільного характеру (дозволів/сертифікатів), що видаються відповідними Адміністративними органами СITES.
За ініціативи Держрибагентства Громадською організацією «Всесвітній фонд природи» було створено скорочену версію визначника CITES осетрових фауни України, який є зручним інструментом для польової ідентифікації осетрових видів риб.
Держрибагентство періодично отримує повідомлення від Адміністративних органів CITES європейських країн про випадки конфіскації харчової ікри (caviar), яку було експортовано із України, у тому числі поштовими відправленнями, з порушеннями міжнародних норм, без відповідного дозволу CITES. Така продукція вилучається митними органами країн-членів CITES без відшкодування збитків відправникові.
Тетяна Кібиш зазначила, що в Україні з 2000 року введено повну заборону на промисловий вилов осетрових видів риб, а з 2009 року всі види осетрових фауни України (Acipenser gueldenstaedtii, Acipenser stellatus, Huso huso, Acipenser nudiventris, Acipenser ruthenus) мають особливий охоронний статус – вони занесені до Червоної книги України. Тому, торгівля осетровими видами риб, які походять із природних популяцій (виловлених з природних водойм України), і продукцією з них вважається незаконною та заборонена як на внутрішньому ринку, так і для експорту.
Також гостя розкрила зміст кожного питання теми, а мультимедійна презентація посилила зрозумілість, логічність і повноту викладення матеріалу лекції. Ця форма навчання забезпечить здобувачам вищої освіти можливість безпосереднього спілкування з фахівцями та отримання нових знань за допомогою інформаційних ресурсів.
Дякуємо Тетяні Кібиш за виділений час, практичний досвід, надзвичайно цікаву, неординарну, фахову лекцію, яку із задоволенням всі слухали.
Щиро дякуємо нашим воїнам за сміливість, відданість та силу. Дякуємо вам за те, що ви боретесь за нас, за нашу свободу, за наше сьогодення та майбутнє. За те, що ви є для нас прикладом незламності та витримки.
Разом до ПЕРЕМОГИ!
Наталія РУДИК-ЛЕУСЬКА,
завідувач кафедри гідробіології та іхтіології,
Аліна МАКАРЕНКО,
старший викладач кафедри гідробіології та іхтіології
