Сахацький Микола Іванович

Доктор біологічних наук, професор, академік НААН України
Сахацький Микола Іванович

Завідує кафедрою біології тварин з 2 січня 2015 року.

У НУБіП України працює з березня 2004 року, а саме: професором кафедри птахівництва (2004-2005 рр.), завідувачем (2005-2010 рр.) і професором (2010-2014 рр.) кафедри розведення та генетики тварин ім. М.А.Кравченка.

Закінчив зоотехнічний факультет Білоруської сільськогосподарської академії (січень 1972 р.) і працював технологом Молодечненської птахофабрики Мінської області. Навчався в аспірантурі (з грудня 1972 р.) при Українському науково-дослідному інституті птахівництва (згодом – Інститут птахівництва НААН України), працював молодшим, науковим, старшим науковим співробітником лабораторії біології відтворення птиці, зав. лабораторії популяційної генетики і збереження генофонду птиці (1981-1988 рр.) та директором (1988-2004 рр.) цього інституту. Водночас за сумісництвом працював професором кафедри зоології природничого факультету Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди (1993-2004), зав. кафедри птахівництва Харківської зооветеринарної академії (2001-2003).

Дисертацію на здобуття наукового ступеню кандидата біологічних наук захистив у 1976 р. (спеціальність 03.00.13 – фізіологія людини та тварин), доктора біологічних наук у 1990 р. (спеціальність 06.02.01 – розведення, селекція та відтворення с.-г. тварин). Вчене звання старшого наукового співробітника присвоєно у 1985 р за спеціальністю «кріобіологія», професора – у 1991 р. за спеціальністю «розведення, селекція та відтворення с.-г. тварин».

Член-кореспондентом Української академії аграрних наук (нині НААН України) обраний у грудні 1990 року, дійсним членом (академіком НААН України) – у грудні 1999 р.

Є засновником (1992 р.) Українського відділення Всесвітньої наукової асоціації птахівників (ВНАП). Упродовж двох 5-річних каденцій був президентом, а на даний час є почесним президентом цієї асоціації, яка відповідає за наукове забезпечення птахівництва України.

Є автором 302 наукових праць, у тому числі 9 підручників і посібників, 7 монографій, 15 рекомендацій виробництву. Є розробником 9 ДСТУ і СОУ з технології виробництва та переробки продукції птахівництва, відомчих норм технологічного проектування у птахівництві (ВНТП-АПК-04.05), автором 17 винаходів і патентів України, а також автором 4 селекційних досягнень у птахівництві (двох кросів яєчних курей, кросу індиків, породи курей).

Основні напрями наукової діяльності:

1) розроблення програм, прийомів та методів збереження генофонду птиці, а також методів низькотемпературної консервації генетичних ресурсів (у т.ч. рідкісних чи зникаючих порід і популяцій птиці);

2) фізіологія відтворення, у т.ч. розроблення методів підвищення плодючості птиці;

3) ембріоінженерія;

4) створення нових ліній та інших селекційно-значимих форм птиці;

5) розроблення нормативної документації з регламентації технологічних процесів виробництва та переробки продукції тваринництва, обґрунтування норм для технологічного проектування у птахівництві.

Викладає дисципліни «Водна мікробіологія», «Онтогенез риб», «Мікробіологія у тваринництві», «Біологія продуктивності тварин», “Фізіологія сільськогосподарських тварин”  а також комплекс дисциплін, передбачених магістерськими програмами “Інноваційні технології збереження біологічного різноманіття тварин” і «Біологічна експертиза технологій розведення диких і свійських тварин».

Виїздив до Німеччини, Польщі, Чехії, Словаччини, Болгарії, Великобританії, Бразилії, Туреччини, Ізраїлю, Індії, Росії, Білорусії, Литви, Латвії, Естонії, Грузії, Казахстану для обміну досвідом з інноваційної діяльності наукових установ і навчальних закладів, з організації впровадження досягнень науково-технічного прогресу в практику птахівничих підприємств.

Підготував 2 докторів і 12 кандидатів наук.