Проректор Вадим Кондратюк: університетська наука в умовах війни – відповідальність та перспективи

9 березня 2023 року
  Наше сьогоднішнє інтерв’ю з проректором з наукової роботи та інноваційної діяльності Вадимом Кондратюком має за мету висвітлити особливості провадження наукової діяльності в університеті в умовах війни та окреслити основні напрями роботи у цьому році.

  • Вадиме Миколайовичу, як змінився характер наукової діяльності в університеті в умовах війни?

— Науковці, як і всі працівники університету, знаходяться в однакових умовах. А тому всі механізми подолання ризиків, проблем, питання з реалізації завдань синхронізовані з рішеннями ректора, вченої ради, зборів трудового колективу та фактичною ситуацією в країні. Можу додати, що одними з головних завдань в умовах війни є забезпечення безпеки працівників, надання їм необхідної підтримки і допомоги, зберегти дослідницькі лабораторії, оскільки вони віднесені до категорії об’єктів критичної інфраструктури, та виконувати зобов’язання, передбачені тематичним планом виконання досліджень, технічними завданнями та робочими програмами.
  Колектив наукових підрозділів ці питання розуміє і відповідально ставляться до виконання своїх обов’язків. Разом з тим з’являються нові можливості, які пов’язані з підтримкою України міжнародним співтовариством, рішеннями Міністерства освіти і науки. Так, за сприяння МОН України в межах проєкту Research4Life українські вчені, окрім можливостей користуватися базами Scopus та Web of Science, отримали безкоштовний доступ до електронних ресурсів провідних видавництв світу, зокрема біомедичної та медичної літератури; цифрових бібліотек у галузі харчування та сільського господарства, публікацій з права та соціальних наук, інформаційних ресурсів про навколишнє середовище, включаючи екологію, географію, енергетику тощо.
  Компанія Clarivate продовжила цикл безкоштовних вебінарів для українських вчених щодо підготовки публікацій та особливостей використання бази Web of Science. З лютого цього року в НУБіП України відкрито доступ до цифрової бібліотеки ACM Digital Library, платформи для досліджень, що зосереджені виключно на обчислювальній техніці. Компанія Elsevier (Scopus) відмовилася від плати за публікацію статей (APC) для українських авторів-кореспондентів, які публікуються в золотих журналах відкритого доступу. На початку цього року директорат науки та інновацій МОН презентував Національний портал міжнародного науково-технічного співробітництва, що має сприяти зростанню кількості українських проєктів та їх учасників у програмах міжнародного співробітництва. Для чого впроваджуються інструменти інформаційного забезпечення українських вчених, інноваторів та підприємців про Рамкову програму Європейського Союзу з досліджень та інновацій «Горизонт Європа». За підтримки ради молодих вчених при МОН продовжується активна робота з реалізації всеукраїнського проєкту «Офіс підтримки вченого».
  Попри всі проблеми, які виникли у зв’язку з повномасштабною збройною агресією рф проти України, науковці університету успішно виконали 53 наукові проєкти, що фінансувалися у 2022 році за кошти державного бюджету. Працюють 17 докторських спеціалізованих вчених рад. Наукові результати представлені у більш як 850 публікаціях, які включені до баз Scopus, Web of Science, що у таких умовах може вважатися відмінним результатом. Проведено 153 науково-технічні заходи, серед яких Форум «SEB-2022»: співпраця науки, освіти і бізнесу для післявоєнного відродження України, що став яскравим прикладом для колег з усієї України щодо наукової діяльності в умовах війни.

  • Що нам очікувати у фінансуванні університетської науки у 2023 році?

— Я пам’ятаю наше інтерв’ю річної давності, коли тодішній бюджет називали «бюджетом виживання». У 2023 році, зважаючи на цифри державного бюджету, наявність фінансування наукових досліджень університетів – це вже певна позитивна новина. Що стосується цифр: у 2022 році з 53 проєктів (25 млн. грн), що виконувалися нашими вченими, завершилися 34 (або 65 %). Продовжують виконуватися у 2023 році – 19. Відповідно до доведених МОН обсягів фінансування перехідні науково-дослідні роботи матимуть лише 60 % до потреби для фундаментальних і прикладних досліджень та 80 % – до потреби перехідних проєктів молодих вчених. Разом з двома новими проєктами молодих вчених – це 9,6 млн. грн.
  Лише завдяки ефективній роботі колективу НУБіП в 2022 році з підготовки перспективних науково-дослідних робіт та їх подання для участі у конкурсному відборі МОН ми маємо вирівняти загальну ситуацію з фінансуванням науки в нашому університеті. Серед 152 проєктів, які пройшли конкурсний відбір МОН з усієї України та отримуватимуть фінансування з 2023 року, наш університет має найкращий результат – 13 проєктів. І це за принципово нових умов порядку проведення конкурсу та обмежених можливостей щодо фінансування досліджень. Отже, прогнозуємо бюджет у межах 19,5 млн. грн. Разом з тим, маючи достатньо високі цифри надходжень за останні п’ять років, згідно формульного розподілу, отримали майже 1,2 млн. грн на виконання перспективного плану розвитку трьох наукових напрямів (аграрні науки та ветеринарія, технічні і суспільні науки). Це наше базове фінансування. Маємо також одні з найкращих в Україні фінансові результати участі у рамковій програмі ЄС «Горизонт Європа» (ТОП-3 в Україні за 2022 рік). Відповідні дослідження на агробіологічному факультеті (керівник – професор Оксана Тонха) будуть проводитися у межах грантової угоди до 2025 року. Також очікуємо початку виконання досліджень на механіко-технологічному факультеті (керівник – професор Вячеслав Братішко) за рахунок зовнішнього інструменту допомоги ЄС, а також виконання гранту, укладеному з Талліннським технологічним університетом, вченими УЛЯБП АПК, факультету харчових технологій та управління якістю продукції АПК, агробіологічного факультету (керівник – доцент Юлія Слива), двох спільних українсько-турецьких наукових проєктів (керівники – професор Володимир Стародубцев, доцент Ольга Зібцева). Очікуємо результатів участі наших вчених у конкурсах білатеральних наукових проєктах з колегами з Австрії, Ізраїлю, Латвії. Іншими словами, у таких складних умовах НУБіП має утримати позиції топового університету країни за обсягами фінансування наукових досліджень.

  • Які актуальні завдання у провадженні наукової діяльності можна окреслити у поточному році?

— Ці завдання чітко визначені програмою розвитку університету «Голосіївська ініціатива-2025». Вони передбачають реалізацію десятків завдань, починаючи з визначення пріоритетних тематик виконання наукової роботи, модернізації або створення нових лабораторій, розвитку студентської науки тощо, та завершуючи актуальними завданнями популяризації наукових результатів та знань, активності наших вчених у соціальних мережах, посилення впливовості у питаннях розвитку освітньої і наукової політики, відновлення й розвитку різних галузей економіки країни. Разом з тим головні завдання – це, по-перше, підготовка та гідне представлення університету на ювілейній міжнародній науково-практичній конференції «Продовольча та екологічна безпека в умовах війни та повоєнної відбудови: виклики для України та світу», яка відбудеться 25 травня 2023 року; по-друге, реалізація дорожньої карти включення університетських наукових видань до наукометричних баз Scopus, Web of Science; по-третє, активна участь та долучення наших вчених до наукових проєктів рамкової програми ЄС «Горизонт Європа»; по-четверте, посилення взаємодії між вченими та бізнесом, громадськими асоціаціями, органами влади у розробленні інноваційних та інфраструктурних проєктів задля відбудови України; і, нарешті, забезпечення оптимальних умов та високих можливостей для наших вчених, здобувачів вищої освіти для реалізації своїх ідей та виконання наукових проєктів.
  Це наші спільні задачі, у реалізації яких задіяні всі наукові творчі колективи і які чітко координуються ректором Станіславом Ніколаєнко та вченою радою університету.

 

Розмовляв Валентин Обрамбальський
 

Регіональні навчальні заклади (синій)Набір на навчання (синій)_2015Захисти дисертацій

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook