Коли почалася війна…

     Коли почалася війна, ніхто не вірив, що це можливо і реально, ніхто не уявляв, які жахіття вона несе, і що в короткий час вона кардинально змінить наші життя. Всі дні стали схожими між собою і швидко змінюються ночами, сповненими страхом, відчаєм і надією.

     Як зарадити собі? Що підтримує нас зараз? Це короткі зустрічі онлайн з колегами і студентами. В перші дні війни за пропозицією Лілії Анатоліївни Савченко була створена група у Viber Мистецтво бути транспортником для студентів спеціальності Транспортні технології та викладачів кафедри транспортних технологій та засобів у АПК.

     Ми домовилися, що будемо збиратися тут, коли є можливість під’єднатися, коли є потреба в спілкуванні, в підтримці. Зараз той унікальний момент, коли ми однакові в своїх спробах зрозуміти, що йде війна, прийняти це, прийняти свою розгубленість і страх, лють і ненависть, бажання бути в теплі і не чути вибухів і адаптуватися до цих страшних умов, навчитися піклуватися про себе та інших, бути обережним, мужнім і врівноваженим. Чи виходить це у нас? І да, і ні. Про це ми теж говоримо. А ще про те, що Саша Кулібаба не встигла зробити манікюр, а Лілії Анатолівні пощастило. Хлопцям не зрозуміти цих проблем.

     І про погоду не забуваємо сказати: всюди холодно. Та все ж в Одесі тепліше і більше сонця, - стверджує Женя Бєльдюгін. Як там Дюк і чи дійсно його повністю сховали? - Все ok, заспокоює Женя, - у нас майже тихо, майже …
     А Насті Манзуренко страшно, тому що Миколаїв бомблять, її будинок постраждав: зруйновані всі поверхи над її квартирою. В такі моменти хочеться обійняти цих дітей, захистити їх, закрити небо над їх головами!
    І добре, що Вадиму Павловському разом з рідними вдалося переїхати до родичів після того як будинок був пошкоджений під час обстрілів.

     Ми слухаємо Влада Криськова, його оптимізм заряджає і бажаємо, щоб чергування в теробороні були тихими і спокійними для всіх наших студентів. І ще, ми стали стратегами і тактиками, політичними аналітиками і військовими експертами, першокласними юзерами YouTube каналів та інших ресурсів. Коли почалася війна, ми навіть не уявляли які ресурси маємо: добра, радості, взаємовиручки, підтримки, патріотизму і величезної віри в перемогу.

Опалко Вікторія,
доцент кафедри транспортних технологій та засобів у АПК