Київська школа порівняльних морфологів.

 


Домбровський Броніслав Олександрович



Доктор біологічних наук, професор,

академік АН КазРСР

Назва наукової школи: Київська школа порівняльних морфологів.

Рік заснування: 1925 р.

Засновники наукової школи: 10 жовтня 1920 р. організаційна комісія зі створення ветеринарного факультету при Київському політехнічному інституті затвердила завідуючим кафедрою нормальної й патологічної анатомії ветеринарного лікаря, магістра ветеринарних наук, професора Сергія Павловича Дуброву. Професор С.П. Дуброва ввів систему поділу дисциплін на розділи (остеологія, синдесмологія, міологія, спланхнологія, естезіологія, ангіонейрологія) та відповідну їх здачу. Наслідки складання розділів заносилися до «Алфавіту». На основі цих оцінок та складання іспиту виставлялася загальна іспитова оцінка. Ця започаткована професором С.П. Дубровою традиція зберігається й до нині. Оцінки виставлялися у відповідності з дореволюційними університетськими вимогами: «удовлетворительно», «весьма удовлетворительно», «неудовлетворительно». Пізніше була введена радянська система оцінок: «відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно».

У грудні 1922 р. у зв’язку зі смертю професора С.П. Дуброви завідуючим кафедрою за сумісництвом був обраний директор анатомічного театру Київського медичного інституту професор Ф.О. Цешківський.

У 1924-1925 рр. у Записках Київського ветеринарного інституту професором Ф.О. Цешківським та завідувачем кафедри гістології О.Г. Черняхівським була розроблена та опублікована українська анатомічна номенклатура. У цих записках і публікувалися перші дослідницькі роботи, присвячені варіантам будови тіла свійських тварин. У зв’язку зі смертю Ф.О. Цешківського (1924 р.) завідуючим кафедрою став професор Б.О. Домбровський (учень академіка О.М. Северцова), який заклав підвалини Київської школи порівняльних морфологів.

Поряд із навчальною роботою колектив кафедри розгорнув широкі наукові дослідження. Працюючи в напрямі порівняльно-анатомічного вивчення вентральних м’язів тулуба хребетних, співробітники кафедри за порівняно короткий час досягли таких вагомих результатів, що ІІІ Всесоюзний з’їзд зоологів, анатомів і гістологів визнав школу Б.О. Домбровського.

Одержані матеріали були висвітлені в 26 публікаціях. На підставі робіт цього періоду професор Б.О. Домбровський створив загальновизнану теорію філогенезу вентральних м’язів тулуба хребетних. Дані цих робіт широко цитуються у світовій літературі й у наш час.

Слід зазначити, що професор Б.О. Домбровський в Алма-Аті створив школу морфологів, підготував 7 докторів і 30 кандидатів наук. Його обрали академіком АН Казахської РСР. Ним видрукувано 114 публікацій, у тому числі монографії «Элементы синтетической биологии» (1963 р.), «Основные начала синтетической зоологии» (1968 р.), «Сравнительная морфология животных и синтетическая зоология» (1982 р.).

Закладені в цей період засади ведення навчального процесу та науково-дослідницької роботи стали традиційними й для наступних періодів, які весь час удосконалювались.

Професор Рудик СКерівник наукової школи: Рудик Станіслав Костянтинович – доктор ветеринарних наук (1985), професор (1986), Заслужений працівник народної освіти України (1993), Відмінник освіти України.

Рудик С.К. – Відмінник аграрної освіти та науки I ст. (2007), завідувач (2004) кафедри анатомії з курсом історії ветеринарної медицини ім. акад. В.Г.Касьяненка Національного університету біоресурсів і природокористування України (з 1987 р.). Автор близько 650-ти наукових та науково-методичних праць, із яких 50 монографій та 13 підручників. Підготував 7 докторів наук і 13 кандидатів наук.

Академік АНВО України (1993), член Європейської асоціації закладів ветеринарної медицини (1992), Європейської (1996) та Всесвітньої (1989) асоціацій ветеринарних анатомів, Всесвітньої асоціації істориків ветеринарної медицини (1996).

Нагороджений Почесною Грамотою Кабінету Міністрів України (1998), Почесною Грамотою Верховної Ради України (2003). Орденом Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого ІІІ ступеня (2003), Орденом Святого Архистратига Михаїла (2005), орденом Павла Чубинського ІІ ступеня (2007), медаллю «Будівничий України» (2007), знаком «Петро Могила» (2005, МОН України), орденом «Знак Пошани» (2008, Київський міський голова), відзнакою «За заслуги в розвитку ветеринарної медицини України» (2008).

Почесний професор: Харківської державної зооветеринарної академії (2002), Дніпропетровського державного аграрного університету (2002), Заслужений професор Національного аграрного університету (2008), Почесний доктор Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій ім. С.З. Гжицького (2008).

У 1988 р. професор С.К. Рудик започаткував проведення конференцій ветеринарних морфологів «Морфологи України – сільському господарству». Через кожні три–чотири роки конференції проводилися морфологічними кафедрами аграрних закладів України (Сімферополь, Дніпропетровськ, Львів, Харків, Біла Церква, Житомир).

Науковий напрямок школи нині – дослідження переднього відділу органів травлення хребетних та історія ветеринарної медицини.

Послідовники – Г.О. Гіммельрейх, С.К. Рудик, В.Т. Хомич, В.К. Костюк, Мельник О.П.

Загальна кількість учнів наукової школи: 89 кандидатів та 32 доктори наук.

Напрям досліджень наукової школи – біоморфологія систем і органів хребетних тварин та застосування нових навчальних та музейних анатомічних технологій.

 

Основні здобутки школи. Значний внесок у розвиток школи зробив Касьяненко Володимир Григорович (1901-1981) видатний український учений у галузі порівняльної та еволюційної морфології хребетних, адміністратор, громадський діяч. Його науковий напрям – функціонально-морфологічний: вивчення локомоторного апарату ссавців, дослідження вентральної тулубової мускулатури та головної кишки хребетних, визначення української анатомічної термінології, функціональна морфологія локомоторного апарату і головної кишки хребетних в залежності від віку та екологічної ситуації, особливості будови скелету, м’язів, органів травлення, зумовлених видом, віком і умовами утримання тварин.

В.Г. Касьяненко – морфолог, доцент (1929), кандидат біологічних наук (1937), доктор біологічних наук (1938), професор (1939), академік АН УРСР (1951), завідувач кафедри анатомії Київського Ветеринарного інституту (1932-1952), завідувач кафедри анатомії Свердловського сільськогосподарського інституту (1941-1944), завідувач кафедри анатомії (за сумісництвом) Білоцерківського сільськогосподарського інституту (1957-1958), директор інституту зоології АН УРСР (1950-1963), голова Українського товариства анатомів, гістологів і ембріологів (1956-1963). Нагороджений орденом Леніна та 10 медалями.

Протягом 1932-1952 рр. кафедрою анатомії завідував доцент, згодом всесвітньо відомий порівняльний анатом, професор, академік АН УРСР В.Г. Касьяненко. В умовах безперервної зміни завідувачів і непостійності асистентського складу організаційна й навчальна робота на кафедрі в основному лягала на плечі В.Г. Касьяненка. Зусилля молодого колективу кафедри були спрямовані на підтримання створених за часів професора Б.О. Домбровського традицій високого рівня викладання дисципліни як щодо глибини теоретичних положень, так і досконалості оволодіння фактичним матеріалом шляхом препарування трупів тварин у секційних залах.

Незважаючи на ці специфічні умови, колектив кафедри впродовж 1929-1934 рр. самовіддано працював над оснащенням кафедри: безперервно поповнювалися остеологічні фонди, зростав і вдосконалювався відділ сухих препаратів навчального музею, був створений відділ препаратів у рідинах, що до 1934 р. вже нараховував близько 200 екземплярів. Окрасою кафедри став багатий за кількістю й різноманітністю скелетів порівняльно-анатомічний остеологічний музей.

До створення тодішнього музею багато зусиль доклали Г.О. Гіммельрейх і М.Ф. Волкобой. Значну роботу з монтажу сухих препаратів провів Б.А. Артеменко. Слід вказати на заслуги в монтажі скелетів технічних робітників кафедри Г.С.Берестяного (1930-1933 рр.) та С.А. Задка (1932-1938рр.).

Свою наукову діяльність В.Г. Касьяненко розпочав зі студентських років, коли в 1922 р. був зарахований на перший курс, а з 1923 р. працював препаратором кафедри. У 1925 р. він був запрошений на посаду асистента. В.Г. Касьяненко разом із колегами проводив лабораторні заняття (препарування й формування музею).

Протягом 1927-1929 рр. В.Г. Касьяненко видрукував п’ять наукових праць німецькою мовою у визнаних наукових журналах «Anatomischer Anzeyger» та «Zeitscher. Anat. Entw.-gesch.».

Керований В.Г. Касьяненком колектив продовжував вивчення вентральної тулубової мускулатури ссавців (В.Г. Касьяненко, М.Ф. Волокобой, Г.М. Отрошенко, Г.С. Абельянц), із 1932 р. розпочали вивчення головної кишки ссавців (спочатку Г.О. Гіммельрейх, а потім і В.К. Чубар). З 1936 р. закладаються основи нового функціонально-морфологічного напряму локомоторного апарату ссавців (В.Г.Касьяненко, Г.О. Гіммельрейх).

Результати проведених у ці роки досліджень висвітлено в 21 друкованій роботі. За цей період було оформлено п’ять дисертацій: з них одна докторська дисертація В.Г. Касьяненка «Скакательный сустав лошади в свете биологической зволюции и доместикации» (1938 р.) та чотири кандидатські: В.Г. Касьяненка «Сравнительно-анатомическое исследование листков влагалища прямой мышцы живота у некоторых млекопитающих» (1937 р.); Г.О. Гіммельрейха «К сравнительной анатомии мышц глоточных стенок хищников» (1940 р.); М.Ф. Волкобой «Порівняльно-анатомічне дослідження грудного відділу m. Transversus trunci та особливості будови зв’язкового апарату ребер у деяких ссавців» ( 1940 р.); В.К. Чубар «Sinus paranasalis лошади в свете истории их индивидуального развития» (1940 р ).

Крім того, В.Г. Касьяненко працював над вивченням вентральних тулубових м'язів хребетних. Особливістю цих робіт є їх еволюційний напрям – розв'язання питань гомології та походження тих чи інших м'язів. Результати свого дослідження він опублікував у міжнародних журналах (Anat. Anz., Zeitscher. Anat.Entw.-gesch). Його праці ввійшли в класичні посібники з анатомії свійських тварин В. Елленбергера і Г. Баума (B.Ellenberger und H.Baum, 1943 p.) та із зоології П.Грассе (P.Grasse, 1967 р.).

 

Автор 80 публікацій. Підготував: докторів наук – 10, кандидатів наук – 18.

Послідовником Касьяненка В.Г. був Гіммельрейх Герман Олександрович (1910-1987) – доктор біологічних наук, професор. Науковий напрямок його діяльності –  порівняльна анатомія переднього відділу органів травлення хребетних.

Народився Гіммельрейх Г.О. 12 листопада 1910 р. в                м. Барнаулі Алтайського краю в родині землеміра. З відзнакою закінчив Київський ветеринарний інститут (1931) і почав працювати тут на посаді асистента кафедри анатомії свійських тварин. У 1940           р. Г.О. Гіммельрейх захистив кандидатську дисертацію на тему «К сравнительной анатомии мышц глоточных стенок хищников». Того самого року йому було присвоєно вчене звання доцента кафедри анатомії свійських тварин.

З 1941 р. по 1945 р. Герман Олександрович брав участь у бойових операціях, його нагороджено 3 орденами та 11 медалями. У 1952-1977 рр. він — завідувач кафедри анатомії свійських тварин. У повоєнні роки Герман Олександрович проводив дослідження головної кишки хребетних і в 1960 р. захистив докторську дисертацію на тему: «Глотка млекопитающих в историческом и функциональном освещении» і здобув науковий ступінь доктора біологічних наук.

Професор Г.О. Гіммельрейх був одним із провідних фахівців з анатомії сільськогосподарських тварин. У результаті широкого і ретельного морфофункціонального дослідження головної кишки він створив нове уявлення про шляхи філогенетичного розвитку всієї передньої ділянки апарату травлення. На підставі одержаних результатах він запропонував відмінні від існуючого тлумачення межі глотки ссавців, її відділів, будови та функції її м'язового апарату. Одержані матеріали досліджень викладено у 80 наукових працях, опубліковано у вітчизняних та зарубіжних журналах і збірниках. Вони цитуються у вітчизняних підручниках з анатомії та в зарубіжних посібниках з порівняльної анатомії хребетних. З 1957 р. по 1977 р. Г.О. Гіммельрейх працював деканом ветеринарного факультету УСГА. Під його керівництвом виконано і захищено три докторські дисертації та вісім кандидатських. За трудові успіхи Г.О. Гіммельрейх удостоєний звання заслуженого працівника вищої школи УРСР (1981), нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора й медаллю «За трудовую доблесть».

Представником Київської школи порівняльних морфологів також є доктор ветеринарних наук, професор Хомич Володимир Тимофійович, що завідує кафедрою «Гістології, цитології та ембріології» з 1995 р. Раніше цією кафедрою (1944-1969), яка у 1969 р. ввійшла до складу кафедри анатомії, завідував професор Безносенко О.Г. (1905-1976). Він і його учні вивчали гістоархітектоніку трубчастих кісток, мікроструктуру та гістохімію скелетних м’язів сільськогосподарських тварин залежно від породи, рівня годівлі та умов утримання. Під його керівництвом були виконані та захищені 1 докторська й 8 кандидатських дисертацій. Професор Безносенко О.Г. опублікував (у співавторстві) навчальний посібник з гістології й ембріології сільськогосподарських тварин, який передавався тричі.

З 2011 р. кафедру анатомії тварин ім. акад. В.Г. Касьяненка очолює доктор ветеринарних наук, професор Олег Петрович Мельник.

До цієї школи належить і доктор ветеринарних наук, професор Костюк Володимир Кіндратович.

Сучасний стан наукової школи. Популярність наукової школи. У зв’язку з актуальністю наукових досліджень, що проводяться представниками зазначеної наукової школи, її склад постійно поповнюється молодими талановитими науковцями. Значну роль у вирішенні питань сучасної морфологічної науки вносять доценти кафедри анатомії тварин ім. акад. В.Г. Касьяненка: Костюк В.В., Петровський О.Є., Стегней М.М та ряд аспірантів.

Наукова школа порівняльних морфологів, підвалини якої заклав академік Домбровський Б.О. і розвинув академік Касьяненков, нині працює над вирішенням актуальних питань морфологічної науки, головною задачею якої є ревізія даних і постулатів, що складають методологічну основу морфологічної науки, та розробка морфологічних основ управління біологічними системами. Кафедра тісно співпрацює з науковцями інших навчальних та наукових установ України, а також із низкою університетів Росії, Білорусі, Молдови, Казахстану, Ізраіля, Польщі, Німеччини, Болгарії, Румунії тощо. Крім того, кафедра постійно покращує свою, й так потужну матеріальну базу та розбудовує свій неповторний музей анатомії, що налічує понад 1200 експонатів.

Наукова школа нараховує 1800 публікацій, у т.ч. ряд підручників, монографій та впроваджень.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Захисти дисертаційРегіональні навчальні заклади (синій)Набір на навчання (синій)_2015