Література у вимірі мілітарності: відбулася відкрита лекція доцента кафедри журналістики та мовної комунікації Наталії АДАМЧУК для майбутніх журналістів
Сучасні мілітарні тексти новаційні за змістом та формою, їх репрезентують майстри пера й ті, хто волею долі опинився з-поміж них. Заняття із дисципліни «Сучасна українська література та літературно-художня критика» на тему «Мілітарна парадигма сучасної української літератури (2014-2025 рр.)», яке 12 лютого 2026 року провела Наталія Василівна АДАМЧУК для студентів-журналістів 3-го курсу, – зразок гармонійного єднання класичної дидактичної технології з новаційною, зорієнтованого на такі стратегійні для сучасної освітології тенденції, як формування інтересу до предмета, прагнення самостійно пізнавати неоприявлені аспекти розглядуваних викладачем проблем.
Серед колег, які завітали на заняття на чолі із завідувачем кафедри журналістики та мовної комунікації Світланою Василівною ХАРЧЕНКО, були викладачі Микола Іванович СТЕПАНЕНКО, Ніна Степанівна СТЕПАНЕНКО, Наталія Іванівна КОЧУКОВА, Аліса Валеріївна КУЗЬМАНЕНКО, Лілія Сергіївна ШИШКОВА, а також завідувач кафедри іноземної філології та перекладу Світлана Миколаївна АМЕЛІНА.
Лекторка здійснила глибокий аналіз творів мілітарної тематики із погляду діалектичної єдності форми та змісту, художньої вартості, релевантної інформативності, емоційно-естетичної наснаженості (поезія, проза, драматургія). Важливо, що механізм такого інтерпретування оперто на засади сучасної літературної критики, на її модерні аксіологійні сигніфікати.
Окремо варто відзначити високий рівень використання сучасних цифрових технологій: яскрава, раціонально скомпонована презентація, у якій представлено фрагменти відеоматеріалів (інтерв’ю з авторами творів, документальних фільмів).
Наталія Василівна доречно вплітала у канву лекційного матеріалу цитати з текстів (окремі з них напам’ять), проаналізувала значну кількість творів різних жанрів, оприявнила знакові факти біографії їхніх авторів. Під час лекції студенти були активно залучені до обговорення проблемних питань: болюча правда війни, пам’ять як маркер ідентичності, проживання травми і зцілення Словом.
Застосовувані методи, форми й прийоми навчання логічно доповнювали один одного, сформували системний пізнавально-дидактичний алгоритм, основні кроки якого – емоційно наснажені розмисли викладачки і відповідна рефлексія на них із боку студентів. Логічним підсумком стали цікаві творчі завдання до наступних практичних занять.
Майбутні журналісти на лекції духовно збагатилися, інтелектуально впотужнилися, фахово зміцніли.