Ольга Дедухно: «Кожен повинен іти до своєї мрії, тому я вдруге обираю гуманітарно-педагогічний факультет НУБіП України»

- Вітаю Вас, пані Ольга! Розкажіть про себе.

- Доброго дня. Мене звати Ольга Миколаївна Дедухно, зараз я живу в місті Києві. Свого часу я закінчила Перший Козелецький зооветеринарний технікум (нині ВСП «Козелецький фаховий коледж ветеринарної медицини БНАУ»), де багато років пропрацювала ветеринарним лікарем. Далі навчалась на факультеті гуманітарно-природничої освіти і соціальних технологій в Педагогічному університеті імені Григорія Сковороди (нині Університет Григорія Сковороди в Переяславі), де здобула кваліфікацію «вчителя біології» і в даний час працюю вчителем природознавства у Загальноосвітній середній школі І-ІІІ ступенів №231 Солом'янського району м. Києва.

Маю двох дорослих дочок і сина, який зараз долучився до лав територіальної оборони і допомагає боронити нашу Батьківщину Збройним Силам України.

Сама також займаюсь волонтерською діяльністю.

- Ольга Миколаївна, розкажіть, будь ласка, детальніше, у чому полягає Ваша волонтерська діяльність?

- Насправді волонтерство є не новим явищем у діяльності загальноосвітніх навчальних закладів. Для школи це не означає появу нового виду діяльності як для її керівників, так і для вчителів, учнів, їхніх батьків, членів шкільної громади, які завжди самостійно ініціюють і проводять на добровільних засадах різноманітні акції та реалізують різноманітні проекти – соціальні, екологічні, валеологічні, культурно-просвітницькі, інформаційні, дослідницькі.

Зрозуміло, що вчителі є активними агітаторами за здоровий спосіб життя, беруть участь у профілактиці серед школярів тютюнопаління, вживання алкогольних напоїв, наркотичних засобів, ВІЛ та СНІДу, комп’ютерної та інтернет-залежності, організовують благодійні, соціальні, та екологічні акції, а також заходи щодо підтримки людей похилого віку та інші календарні, традиційні шкільні свята та конкурси щодо втілення, наприклад, національної програми «Діти України», «Комплексної програми профілактики злочинності і бездоглядності», «Програми профілактики ВІЛ-інфекції», «Національної програми відродження та розвитку українського козацтва» та ін.

Звичайно, приділяється досить багато часу розвитку талантів та творчих здібностей дітей, їх вихованню. Для цього в нашій школі проводяться спеціальні місячники: художньо-естетичного виховання, екологічного виховання, національно-патріотичного виховання, громадянського виховання, морального виховання, здорового способу життя тощо. Дітям дуже подобаються заходи, які відбуваються в ці періоди. Вони з радістю приймають у них участь.

Крім того, у вересні 2018 року, у Міжнародний день миру, наша школа вперше була долучена до проекту «Книги добра» Діти могли побачити цю Книгу, торкатися до її сторінок, дивитися малюнки, почути її історії.

Після початку повномасштабної війни Росії проти України тримати освітній фронт стало вкрай важливим, всі наші вчителі як активні громадяни, долучаються до волонтерства, захисту країни, приймають переселенців у власних домівках, намагаються допомогти всім, хто цього потребує. Ну і особисто я завжди була активною і намагалась всім допомогти.

- Ольга Миколаївна, на даний момент Ви готуєтесь до вступу в Національний університет біоресурсів і природокористування України, а саме на гуманітарно-педагогічний факультет, спеціальність 073 «Менеджмент» («Управління навчальним закладом»), але вже не вперше обираєте наш заклад вищої освіти. Чому Ви знову обрали НУБіП України?

- Так, дійсно я вже навчалась на кафедрі педагогіки гуманітарно-педагогічного факультету Національного університету біоресурсів і природокористування України і отримала диплом за спеціальністю 011 «Освітні, педагогічні науки» («Педагогіка вищої школи»). І під час навчання на сайті університету прочитала, що кафедра управління та освітніх технологій успішно акредитувала освітньо-професійну програму «Управління навчальним закладом» зі спеціальності 073 «Менеджмент» галузі знань 07 «Управління та адміністрування».

- Чому зараз Ви обрали саме спеціальність 073 «Менеджмент» («Управління навчальним закладом»)?

- Я вважаю, що кожна людина повинна розвиватися і йти до своєї мрії. На жаль, ми не завжди і не на все можемо впливати. Обставини в нашому житті не завжди складаються так, як нам би хотілось. Колись, працюючи ветеринарним лікарем, я мріяла стати вчителем, і згодом таки опанувала педагогічну професію. Уже тривалий час працюю в школі. Тепер, маючи тривалий педагогічний стаж та досвід, вирішила подати свою кандидатуру на конкурс директорів закладів загальної середньої освіти, який невдовзі буде оголошено Міністерством освіти і науки України, тому вважаю, що мені потрібний диплом саме за цією спеціальністю. Крім того, мені завжди було цікаво вчитися, дізнаватися нове, спілкуватися з колегами та викладачами. Адже, не дивлячись на те, пандемія коронавірусу все ще залишається актуальною проблемою в світі, а в Україні наразі основною перешкодою для нормального навчання є війна, що завдала серйозного удару по всіх галузях, і освіта не стала винятком. Зруйновані школи, цілі регіони не мають змоги відновити навчання навіть у дистанційному режимі. Мільйони людей, серед них діти й вчителі, змушені залишити свої домівки. Проте заклади освіти намагаються адаптуватися до нових умов, відновили навчальний процес та тримають освітній фронт.

Шановна Ольга Миколаївна, бажаю Вам успішного вступу на обрану Вами спеціальність та чекаємо такого досвідченого фахівця на кафедрі управління та освітніх технологій гуманітарно-педагогічного факультету НУБіП України!

Розмову вела
Людмила Білан,
доцент кафедри управління та освітніх технологій