24 жовтня – День Організації Об'єднаних Націй
24 жовтня – День Організації Об'єднаних Націй
24 жовтня 2021 року
День ООН – це день народження Організації Об’єднаних Націй. Відзначається щорічно відповідно до рішення Генеральної Асамблеї ООН в 1971 р.
Незважаючи на невдачу Ліги Націй (1919 – 1946 рр.) у розв'язуванні міждержавних конфліктів, котрі в решті-решт привели до Другої світової війни, у серпні 1941 р. президент США Франклін Рузвельт і британський прем'єр Уінстон Черчіль підписали «Атлантичну хартію», котра закладала основні принципи міжнародного співробітництва і дотримання безпеки. Цього ж року вперше з'явився термін «об'єднані нації», як противага «осі Рим – Берлін – Токіо». Він був вперше задокументований 1 січня 1942 р. під час підписання у Вашингтоні 26 державами-союзницями Декларації Об'єднаних Націй, котра розширювала положення Атлантичної хартії і формулювала принципи військового співробітництва союзників.
У жовтні 1943 р. Велика Британія, Китай, Радянський Союз і США підписали в Москві декларацію про необхідність створення міжнародної організації, що мала б прийти на зміну Ліги Націй. На Ялтинській конференції 1945 р. всі держави, що підписали Декларацію Об'єднаних Націй, запрошувались до участі в установчій конференції нової організації.
Країни-учасниці конференції у Сан-Франциско підписують Статут ООН,
25 червня 1945 р.
25 квітня 1945 року Конференція ООН зі створення міжнародної організації почала діяти в Сан-Франциско, на якій були представлені 50 урядів і ряд неурядових організацій, що брали участь у розробці Статуту Організації Об'єднаних Націй. Організація Об'єднаних Націй офіційно існує з 24 жовтня 1945 р. після ратифікації Статуту п'ятьма постійними членами Ради Безпеки – Францією, Республікою Китай, СРСР, Великою Британією і Сполученими Штатами й більшістю – 46 іншими сторонами, що теж підписали цей договір-статут. Перше засідання Генеральної Асамблеї, з 51 країною-учасницею, та Ради Безпеки відбулося в Центральному залі Вестмінстера в Лондоні в січні 1946 р.
Як відомо, ООН – універсальна міжнародна організація, діяльність якої спрямована на забезпечення міжнародних безпеки і миру; вона організовує співпрацю і підтримує розвиток приязних відносин між державами. Фундаментальними принципами організації є суверенна рівність держав, невтручання у їхні внутрішні справи, розв’язування суперечностей мирним шляхом, дотримання державами міжнародних зобов’язань, колективна участь членів організації в операціях ООН. Серед 51 держави-засновниці ООН була й Україна (1945 – 1991 рр. – вона брала участь в роботі ООН як УРСР, а з моменту проголошення незалежності – як Україна. Після проголошення незалежності України участь у діяльності Організації Об'єднаних Націй було визначено одним з пріоритетних напрямів зовнішньої політики держави).
Статут Організації Об’єднаних Націй починається з легендарної фрази: «Ми, народи Об’єднаних Націй, сповнені рішучості позбавити прийдешні покоління нещасть війни, яка двічі в нашому житті принесла людству невимовне горе, і знову утвердити віру в основні права людини, у гідність і цінність людської особистості, у рівноправність чоловіків та жінок і в рівність прав більших та малих націй, та створити умови, за яких можуть дотримуватися справедливість і повага до зобов’язань…»
Структурно Організація Об'єднаних Націй складається з п'яти основних органів (раніше шести – Рада з Опіки ООН призупинила свою діяльність у 1994 р.): Генеральної Асамблеї ООН, Ради Безпеки ООН, Економічної та Соціальної Ради (ЕКОСОР) ООН, Секретаріату ООН і Міжнародного Суду юстиції ООН.
Чотири з п'яти основних органів ООН знаходяться, в основному, в Організації Об'єднаних Націй, штаб-квартира якої розташована на території міжнародного центру в Нью-Йорку. Міжнародний Суд знаходиться в Гаазі, у той час як інші великі установи перебувають у відділеннях ООН у Женеві, Відні й Найробі. Інші установи ООН, розташовані по всьому світу.
Антоніу Гутерреш
Сучасними пріоритетними сферами діяльності ООН для України є:
- розробка ефективних підходів до зміцнення міжнародної та регіональної безпеки;
- більш повне залучення ООН до процесу роззброєння, зокрема ядерного, зниження військового протистояння у різних регіонах світу, проведення конструктивного діалогу з проблем конверсії, участь у формуванні нових і зміцненні існуючих регіональних структур безпеки, налагодження співробітництва з ними;
- використання досвіду ООН для розв'язання соціально-економічних проблем, експертної допомоги в інтересах державного будівництва України, сприяння переходу до ринкової економіки;
- використання унікальних можливостей ООН для ведення діалогу з представниками інших держав.
Перебуваючи у вересні 1995 р. у Києві, Генеральний секретар ООН Бутрос Бутрос Галі зазначив: «У тому, що стосується Організації Об'єднаних Націй, роль України є унікальною і важливою. Я впевнений, що в найближчому майбутньому ми зміцнимо наші відносини, особливо у сфері інформації».
Представники України в ООН:
- Удовиченко Петро Платонович (1958 – 1961 рр.)
- Кизя Лука Єгорович (1961 – 1964 рр.)
- Шевченко Сергій Тимофійович (1964 – 1968 рр.)
- Поляничко Михайло Деонисович (1968 – 1973 рр.)
- Мартиненко Володимир Никифорович (1973 – 1979 рр.)
- Кравець Володимир Олексійович (1979 – 1984 рр.)
- Удовенко Геннадій Йосипович (1985 – 1991 рр.)
- Батюк Віктор Гаврилович (1992 – 1993 рр.)
- Гудима Борис Миколайович (1993 р.)
- Зленко Анатолій Максимович (1994 – 1997 рр.)
- Єльченко Володимир Юрійович (1997 – 2001 рр.)
- Кучинський Валерій Павлович (2001 – 2006 рр.)
- Крижанівський Віктор Володимирович (2006 – 2007 рр.)
- Сергєєв Юрій Анатолійович (2007 – 2015 рр.)
- Єльченко Володимир Юрійович (2015 – 2019 рр.)
- Кислиця Сергій Олегович (2020 р. –)
Марія Поливач,
директор музею історії НУБіП України
