Навчальні практики в НДГ: 180 майбутніх агрономів і ветлікарів опановують нюанси професії

14 травня 2021 року
     Теорія сліпа, лиш дерево життя нестримно зеленіє – так (чи приблизно так) писав знаменитий німецький поет. І хоча де поезія, а де аграрний сектор, але з цим твердженням важко сперечатися.

     Тож, тільки-но з’явилася можливість перейти до очної освіти і проведення навчальних практик у господарствах університету, – це відразу і зробили. Тож сьогодні і в Агрономічній дослідній станції, і у НДГ «Великоснітинське» ім. О. Музиченка чимало нашої університетської молоді. Лише з агробіологічного факультету тут сім академічних груп! Практично всі вони – у повному складі, запевняють керівники практик. Так що працівники тамтешніх їдалень, які за період коронавірусних обмежень вже встигли відвикнути від такої кількості людей, – в «тихому ауті»: не жарт нагодувати одночасно 180 молодих людей! А в місцевих гуртожитках подбали про умови їх проживання.

  

     Кілька груп агробіологічного факультету свою першу навчальну практику проходять на дослідному полі та частині прилеглих виробничих площ Агростанції. Студенти отримують базові знання з аналізу та застосування необхідних заходів обробітку грунту, захисту культур від шкідливих об’єктів тощо, коментує перебіг практики одна з її керівників – старший викладач кафедри землеробства і гербології Антоніна Анісимова. Вони зараз бачать те, що на 2-му курсі знадобиться при детальному вивченні дисциплін землеробство, гербологія та рослинництво.

  

  

     Багато з практикантів – молодь вже вмотивована: навчалися у профільних коледжах, орієнтуються в тематиці. Але такої змістовної першої практики, як нині в університеті, ще не мали, діляться враженнями Анатолій Алексєєв та Іван Ковальчук. За три дні закріпили в полі теми системи обробітку грунту, сівозміни, бур’яни і формування бур’янового компоненту. Все це їм обов’язково знадобиться – навіть удома. Їхні батьки фермерують, вирощуючи сою, кукурудзу, озимі та ярі культури, соняшник, тож кваліфікована допомога синів аж ніяк зайвою не буде.
     А от у родині Назара Польовика (відчуваєте, навіть прізвище хліборобське) ніхто сільським господарством не займався, і хлопець буде першим, хто вирішив стати вченим агрономом. Правда, дядько Сергій Іванович займається органічним землеробством, і Назар кілька останніх років, ще з 9-го класу, допомагав йому. Тож має, певно, всі підстави вважати, що професія агронома перспективна і може забезпечити гідне майбутнє.

  

     Наша 1-ша група з нетерпінням очікувала цієї практики, долучається до розмови її староста Денис Голошкін. Адже стати справжнім агрономом, навчаючись дистанційно, неможливо. Та й практика це не тільки можливість отримати власне практичні навички, а поспілкуватися з друзями після карантину.

  

  

     Проходять виробничу практику в Агростанції і третьокурсники. Під керівництвом доцента кафедри грунтознавства та охорони ґрунтів Валерія Носенка провели огляд посівів озимої пшениці, відібрали зразки ґрунту для аналізу на вміст у ньому доступних для рослин азотних, фосфорних, калійних добрив, розповідають Сергій Горбатюк і Іван Зубченко. Стан посіву хороший, рослини розвиваються добре, ознаки захворювання відсутні. На основі цього далі розроблятимемо рекомендації по підживленню посівів.

     А у Великій Снітинці навчальні практики зараз проходять не тільки майбутні агрономи, а й третьокурсники факультету ветеринарної медицини. Свої практичні вміння вони відточують під керівництвом заступника директора «Великоснітинського» з тваринництва Дмитра Тарнавського і доцента кафедри хірургії та патофізіології ім. акад. І.О. Поваженка Володимира Ткаченка.
     Я ще з дев’ятого класу знала, що лікуватиму тварин, говорить одна з їх підопічних – Анастасія Міхайлова. Для цього і пішла навчатися в НУБіП на ветлікаря, адже тут готують найкращих фахівців галузі. Зараз вже рік працюю у ветеринарній клініці «Зоосвіт», де є у кого і чому повчитися. Дуже приємно, що це випускники нашого факультету і знані спеціалісти – онколог Артем Костюк, Павло Бездєтний. А на молочнотоварній фермі НДГ «Великоснітинське» ми працюємо з великою рогатою худобою, і це круто! Уявляєте, у кожного з нас була своя корова, якій ми ставили уколи, доглядали!
     Цікавлюсь у Насті: чи вплинули на вибір професії батьки? Хіба що на вибір місця навчання. А так дуже горді, що в їхній родині з’явиться (та, власне, вже з’явився) власний лікар ветеринарної медицини.
     Серед майбутніх ветлікарів – і курсанти, яких готують на замовлення Збройних Сил України, і яких можна було виокремити з загальної картини за військовою формою під білими халатами.
     Ми проходимо тут практики з оперативної хірургії (опрацювання методик фіксації тварин, внутрішньовенного і перорального введення лікарських засобів), хірургічної обробки ран та багато іншого, розповідає староста 1-ї групи Оксана Шум. Військова людина повинна багато чого знати!

  

  

  

Валентин Обрамбальський
 

Регіональні навчальні заклади (синій)Набір на навчання (синій)_2015Захисти дисертацій

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook