Видатний фізіолог Іван Сєченов народився 13 серпня 1829 року
Іван Михайлович Сєченов народився 13 серпня 1829 року у селі Теплий Стан Симбірської губернії (нині село Сєченово Нижегородської області, Росія). Він є творцем першої російської фізіологічної наукової школи і природно-наукового матеріалістичного напрямку в психології.
Закінчив Головне інженерне училище в Петербурзі в 1848 році і медичний факультет Московського університету в 1856 році. У період з 1856 по 1859 роки Сєченов працював в лабораторіях Йоганна Мюллера, Е. Дюбуа-Реймона і Ф. Хоппе-Зейлера в Берліні, О. Функе в Лейпцигу, К. Людвіга, Г. Гельмгольца в Гейдельберзі. У 1860 році Сєченов очолив кафедру фізіології Петербурзької академії, де незабаром організував фізіологічну лабораторію - одну з перших в Росії. У своїй класичній праці «Рефлекси головного мозку», опублікованій у 1863 році, він обгрунтував рефлекторну природу свідомої і несвідомої діяльності, довівши, що в основі всіх психічних явищ лежать фізіологічні процеси, що можуть бути вивчені об'єктивними методами.
Сєченов також відкрив явища центрального гальмування, сумації в нервовій системі, встановив наявність ритмічних біоелектричних процесів в центральній нервові системі, обґрунтував значення процесів обміну речовин у здійсненні збудження. Досліджував дихальну функцію крові.
Доречі, після звільнення Сєченова з Медико-хірургічної академії І. І. Мечников клопотав про його працевлаштування в Імператорський Новоросійський університет в Одесі. Міністерські чиновники створювали перешкоди і посилалися на те, що доктор медицини не має права обіймати посаду на інших факультетах, а медичний факультет в Новоросійському університеті відсутній. Фізико-математичний факультет і рада університету прийняли пропозицію Мечникова і Сєченов отримав у вересні 1870 року звання доктора зоології honoris causa без захисту дисертації, що дозволило йому з 1871 року, через затримку із затвердженням, стати професором фізіології на природничому відділенні в цьому університеті. З лютого 1871 року - екстраординарний, з березня того ж року - ординарний професор Новоросійського університету. У 1872 році брав участь у створенні кафедри фізіології людини і тварин, що й дотепер існує у складі Одеського національного університету імені І. І. Мечникова. 21 грудня 1874 року одержав чин дійсного статського радника. У 1873-1876 був віце-президентом Новоросійського товариства дослідників природи. У зв'язку з тим, що в складі університету так і не був відкритий медичний факультет, не вистачало сучасного обладнання та реактивів для серйозних наукових досліджень, пропрацювавши 5 років, Сєченов покинув Одесу, а кафедрою стали завідувати його учні - спочатку П. А. Спіро, потім - Б. В. Вериго.
З 1889 року Сєченов обіймав посаду приват-доцента, а з 1891 року - професора фізіології Московського університету. Серед його учнів - фізіологи М. Є. Введенський, Б. Ф. Вериго, Н. П. Кравков, В. В. Пашутін, С. С. Салазкін, П. А. Спіро, І. Р. Тарханов та ін. У 1901 році він вийшов у відставку, але продовжував експериментальну роботу та викладацьку діяльність на Пречистенских курсах для робітників в 1903-1904 роках. Іван Михайлович Сєченов помер 15 листопада 1905 року в Москві у віці 76 років.
Підготував професор Віктор Трокоз
