КОНІ - ВІД ДИКИХ ДО СВІЙСЬКИХ

29 листопада 2019 року

 Для диких коней не потрібно стаєнь,

Лише вітри їх взмозі осідлать,

Їм не потрібен будь-який хазяїн,

У сніг, грозу – їм весело скакать!

Ільман Юсупов

  Саме таким коням була присвячена науково-практична конференція «Коні Пржевальського – минуле, сьогодення і майбутнє», присвяченій 120-річчю утримання і розведення коней Пржевальського в Україні, яка відбулась 21-22 листопада 2019 року на базі ННВЛ «Голосіївська дослідна пасіка», кафедри конярства і бджільництва, факультету тваринництва та водних біоресурсів.

    Для участі у конференції прибули спеціалісти, які досліджують коней Пржевальського у місцях ареалу їх розповсюдження. А саме з біосферного заповідника «Асканія Нова» НААН України, біосферного заповідника «Беремицьке Біосфера», чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника та аграрних вузів і наукових установ.

   Відкрив конференцію Начальник науково-дослідної частини професор Отченашко Володимир Віталійович, який привітав гостей і всіх присутніх і зазначив важливість такого заходу, особливістю якого є вивчення впливу радіаційного забруднення на популяцію коней Пржевальського у зоні відчуження.

   Зі вступним словом виступив голова організаційного комітету конференції, декан факультету тваринництва та водних біоресурсів, доцент Кондратюк Вадим Миколайович. Він також привітав гостей і наголосив, що такі заходи піднімають престиж факультету, дослідження стану диких коней на забруднених радіацією територіях і досі є актуальним і побажав усім успіху і плідної роботи.

  Пленарне засідання розпочала виступом старший науковий співробітник біосферного заповідника «Асканія Нова» Ясинецька Наталія Іванівна. У своїй доповіді вона висвітлила загальну інформацію про історію появи, стан і розведення коня Пржевальського в Україні, в тому числі у заповіднику «Асканія Нова».

   Голова благодійного товариства підтримки охорони флори і фауни у зоні відчуження Самчук Микола Георгійович та його заступник Боровський Олександр Миколайович висвітлили у своїх виступах як інтродукцію коня Пржевальського до зони відчуження, так і створення вільної популяції цих диких тварин. Досить цікавим було показ матеріалів стосовно поведінки та виживання коней Пржевальського у чорнобильській зоні відчуження.

    Особливістю пленарного засідання став виступ студентів 1-го курсу факультету ветеринарної медицини, під керівництвом доцента Чекалюк Вероніки Родіної Анни, Грубської Марії та інших. Вони висвітлили присутнім презентації, в яких розповідалось про походження коня Пржевальського та про любов до коней англійської королеви Єлизавети. Дані доповіді справили позитивне враження слухачів і студенти отримали похвальні відгуки.

   Науковий співробітник чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника Воробьов Євген показав стан біосферного чорнобильського заповідника, які тварини проживають на цих територіях і вплив радіаційного забруднення на їх здоров’я.

   Науковий співробітник біосферного заповідника «Беремицьке» Неліп Андрій підвів підсумок перших років роботи з реалізації проекту REWILDING у парку природи «Беремицьке».

   Зам. директора зоологічного музею НААН України Слівінська Катерина розповіла про паразитарне зараження коней Пржевальського у зоні відчуження та методи боротьби з гельмінтами.

    Усі подальші доповіді науковців були також присвячені стану коня Пржевальського у чорнобильській зоні відчуження. Кожен виступ закінчувався цікавими питаннями і живим диспутом усіх науковців і доповідача.

   Після обідньої перерви почались роботи секцій, де були представлені дуже цікаві роботи гостей та студентів. Загалом конференцію, присвячену коню Пржевальського відвідало 79 гостей і студентів НУБіП України та Одеського державного аграрного університету.

    Перший день конференції завершився відвідуванням ННВЛ Конярства, де гості змогли побачити, як змінився інтер’єр самої стайні і території, були вражені поголів’ям коней і позитивною атмосферою, яка панувала навколо.

   22 листопада 2019 року всі гості конференції і охочі університету відправились на екскурсію до чорнобильської зони відчуження, щоб на власні очі побачити ті місця де проживають коні Пржевальського, при можливості і самих диких коней.Прибувши до самої зони відчуження, всі пройшли місцями де проживають коні Пржевальського, побачили дуже багато свіжих слідів як коней, так і інших диких тварин. На превеликий жаль самих коней Пржевальського не вдалось побачити із за досить низької температури і дуже холодного вітру. У таку погоду більшість тварин стараються сховатись у лісистій місцевості.

   Натомість всі відвідали місто Чорнобиль, чорнобильську атомну станцію, сумнозвісний четвертий енергоблок, місто Прип’ять. Така екскурсія перевернула світогляд усіх присутніх, тому що одна справа бачити всю трагедію по телебаченню, а інша бути присутнім у містах «Привидах», бачити напівзруйновані і зарослі чагарниками села, заховані села під землю і кладовище українських сел (м. Чорнобиль), які опинились у найгарячіших місцях і вже відсутні на мапі.

   Несподіванкою виявилась діюча православна церква у центрі міста Чорнобиль серед сотні пусток. Настоятель церкви з радістю прийняв гостей і розповів цікаві історії відновлення церкви у пустому місті.

    Біля церкви знаходиться музей, експозиції якого присвячені героям-ліквідаторам Чорнобильської аварії.

   У результаті конференції гості були вражені масштабом проведення заходу і залишили багато коментарів.Так, наприклад доктор сільськогосподарських наук Ткачова Ірина написала:

  Вважаю, що після конференції "Коні Пржевальського - минуле, сьогодення і майбутнє" світогляд багатьох учасників, особливо студентської та наукової молоді - змінився. Ми побачили у сучасній реальності, наскільки крихкий і вразливий світ природи навколо нас. Дуже вразили доповіді науковців і практиків-екологів, що багато років займалися відновленням зникаючих видів тварин, особливо такої реліктової перлини, як кінь Пржевальського. Порадували також студенти, що не залишаються байдужими до проблеми збереження біологічного різноманіття і підготували цікаві наукові доповіді і презентації. Дуже приємно було побачити відремонтовану стайню університету, доглянутих і вгодованих коней. Найбільше ж вразив виїзд у зону відчуження Чорнобильської АЕС, де створено ландшафтний парк і у природному середовищі існують і примножуються дикі види тварин, в тому числі і коні Пржевальського. Про таку експедицію багато з учасників конференції навіть не мріяли. Також конференція подарувала чимало приємних і потрібних знайомств фахівців з різних регіонів України, обмін контактами і генерування спільних планів на майбутнє. Два дні пролетіло непомітно, отже, на майбутнє хотілося б побажати, щоб такі конференції тривали довше, а також дуже цікаво було б зустрітися з фахівцями інших країн. Висловлюю щиру подяку кафедрі конярства і бджільництва НУБіП, керівництву університету за такий надзвичайний форум, що став справжнім подарунком для науковців-конярів України. Бажаю всім організаторам і учасникам успіхів у навчанні і науковій справі, а також сподіваюся, що ця конференція стане першим досвідом у багатьох наступних заходах.

     Доцент Одеського державного аграрного університету Світлана Косенко:

    Дуже хочеться висловити щиру подяку всім учасникам конференції. НУБіП не перестає дивувати креативними підходами до будь-якого заходу. По-перше, отримали дуже цікаву інформацію про створення популяції коней Пржевальського у зоні відчуження, про біотопний потенціал Чорнобильського заповідника, а також відповіді на всі хвилюючі питання. Сама поїздка до зони відчуження залишила незабутні враження. Саме такі глибокі емоції здатні змінити світогляд, напевно, будь-якої людини. Крім того, організація заходу була, як завжди, на висоті, а  серед учасників панувала тепла і дружня атмосфера. Ще раз хочу висловити подяку від імені свого та студентів Одеського державного аграрного університету, побажати успіхів у дослідженнях теми диких коней і нових цікавих конференцій та заходів.

    Михайлов Кирил, студент факультету ТВБ ІІ курсу:

   Минулої п‘ятниці я з науковими співробітниками та студентами, за підтримки Національного університету Біоресурсів та Природокористування України,мали змогу поїхати в «зону відчуження».Разом з охороною «зони», ми намагалися знайти коней Пржевальського, яких, за останніми даними, там повинно бути більше сотні. На жаль, нам не пощастило.Мені дуже сподобалась екскурсія і я вважаю, що кожен має відвідати це місце, щоб розуміти, до чого може призвести халатне відношення до роботи та безглузда жага до нагород.

    Делан Анастасія, студент факультету ТВБ ІІ курсу:

   На цій конференції ми мали змогу повністю зануритися в історію покинутого міста і відвідати різні історичні місця. Наші "гіди" зробили цю поїздку незабутньою. Завдяки їм ми перейнялися дикою природою в пошуках табунів Пржевальського, які на даний момент відновлюють свою популяцію в зоні відчуження. Ми бродили по полях, заглядаючи в занедбані села і будинки, які колись люди покинули в надії на повернення. У такі моменти розумієш, що зона відчуження - це те місце, на території якої людина була вигнана руками свого ж творіння. І я дуже рада, що нам вдалось з'їздити сюди. Ця поїздка безсумнівно залишає після себе незабутні відчуття.

    В організації і проведенні конференції прийняли участь всі співробітники кафедри конярства і бджільництва. Особисто висловлюю їм щиру подяку!

    Від ім’я учасників і гостей хочеться висловити подяку за підтримку проведення конференції: завідувачу кафедри конярства і бджільництва Повознікову Миколі Гавриловичу, декану факультету тваринництва та водних біоресурсів Кондратюку Вадиму Миколайовичу, першому проректору Ібатулліну Ігорю Іллічу, ректору НУБіП України – Ніколаєнку Станіславу Миколайовичу!

С.Осадчий,

доцент кафедри

конярства і бджільництва

Регіональні навчальні заклади (синій)Набір на навчання (синій)_2015Захисти дисертацій

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook