IV Міжнародна наукова конференція «Україністика: вчора, сьогодні, завтра…»
Українська делегація науковців з Києва, Харкова, Кам’янця-Подільського, Львова, Острога, Тернополя, Ужгорода, Чернівець та інших міст України взяла участь у роботі IV Міжнародної наукової конференції «Україністика: вчора, сьогодні, завтра…». Національний університет біоресурсів і природокористування України представляла доктор філологічних наук, доцент кафедри журналістики та мовної комунікації Марія Личук.
Наукова конференція відбулася в одному з найдавніших університетів Польщі – Університеті імені Адама Міцкевича, у Познані, проходила 25 – 27 жовтня 2018 р. Міжнародна наукова конференція приурочена 100-річчю Університету, яке будуть святкувати на початку травня 2019 року.
Робочими днями конференції були 25 і 26 жовтня 2018 р. 25 жовтня 2018 р. учасники конференції взяли участь у Міжнародній конференції «Поезія: Познань – Піла – Каліш». Вони ознайомилися з польськими перекладами української поезії. Польські студенти другого і третього курсів декламували вірші українських поетів, зокрема і Тараса Шевченка, українською та польською мовою. Брали участь у дискусії на літературні теми.
Ввечері гості конференції були запрошені на концерт хорового і сольного співу.
26 жовтня 2018 р. – основний робочий день IV Міжнародної наукової конференції «Україністика: вчора, сьогодні, завтра…». Відкриття конференції відбулося о 10 годині. Учасників Міжнародної конференції вітали декан факультету неофілології А. Сопата, директор Інституту філології А. Сітарські. Пленарне засідання об’єднало роботу мовознавців та літературознавців. Мовознавці представили цікаві наукові доповіді: В. Дубічинський (Польща, Варшава), Р. Тільманн (Клагенфурт, Австрія) «Особливості лексикографічного опису українсько-німецьких лексичних паралелей»; Т. Космеда (Познань, Польща) «Українська мова у стані стресу: окреслення актуальної проблематики української лінгвоконфліктології»; Л. Марчук (Кам’янець-Подільський, Україна) «Мовні засоби реалізація поняття толерантність / ворожість у сучасний український ЗМІ».
У другій половині дня почали роботу секції. Доповіді учасників конференції були згруповані у шість секцій, кожна секція поділена на дві підсекції. Працювало чотири мовознавчі секції. Ґрунтовними й актуальними, проблемними були доповіді відомих українських і польських лінгвістів, зокрема Бориса Коваленка «Відбиття подільських говіркових рис у працях польських дослідників кінця ХІХ ст.» (Кам’янець-Подільський, Україна); Наталії Кондратенко «Публічний виступ як мовленнєвий жанр політичної комунікації» (Одеса, Україна); Марії Личук «Двовимірна типологія нечленованих одиниць» (Київ, Україна); Зоряни Мацюк «Неофразеологізми та мовна картина світу» (Луцьк, Україна); Домініки Янчури «Формування політичних термінів на базі антропонімів українських політиків» (Познань, Польща).
Варто відзначити доповіді молодих науковців – аспірантів і докторантів: Оксана Дзюбенко «Компаративні конструкції як вербалізатори концепту НАВЧАННЯ» (Київ, Україна); Ольга Черненко «Концептуалізація духовних цінностей в українському науковому дискурсі» (Харків, Україна); Пшемислав Ліс-Марквич «Новинки в літературній діяльності Юрія Винничука (на матеріалі інтерв’ю з письменником) (Познань, Польща).
Неофіційне спілкування між науковцями продовжувалося за горнятком кави, увечері під час прогулянки містом та наступного дня, 27 жовтня.
Студентки-журналісти Катерина Мельник та Орина Зеленіна взяли інтерв’ю у д. філол. н. кафедри журналістики та мовної комунікації Личук Марії Іванівни.
1. Які актуальні лінгвістичні проблеми розглядали науковці на IV Міжнародній науковій конференції «Україністика: вчора, сьогодні, завтра»?
І українських, і польських лінгвістів цікавить та хвилює розвиток лінгвістичної науки. На порядку денному чимало важливих питань, зокрема теоретичної граматики – синтаксично нечленовані речення, фраеологізовані речення, дієслівний потенціал вираження оцінних значень; термінографічна критика; спрезентовано й окреслено шляхи дослідження таких нових мовознавчих напрямів як політична лінгвістика, лінгвоконфліктологія, лінгвонаціологія та ін.
2. Яка доповідь, на Вашу думку, є особливо актуальною та найцікавішою?
Це доповіді двох учасників: доктора габілітованого Анни Горнятко-Шумилович (Познань, Польща) на тему «Забуті імена: Василь Ткачук очима родичів й односельчан» та доктора габілітованого Романа Мніха «Дмитро Чижевський і його компаративістична теорія літератури». Вражає той факт, що це надзвичайно глибокі, дослідницькі доповіді.
3. Яка кафедра готувала Міжнародну конференцію?
Відповідальною за організацію та проведення конференції була кафедра україністики, яку очолює проф. Тетяна Космеда.
4. Чим імпонує Вам Тетяна Космеда?
Тетяна Анатоліївна Космеда — доктор філологічних наук, професор, професор звичайний, завідувач кафедри україністики в Познанському університеті ім. Адама Міцкевича. Це Науковець з великої букви. У її науковому доробку, що налічує майже 400 праць з різних напрямів наукових досліджень: прагмалінгвістика, лінгвоаксіологія, лінгвокоцептологія, комунікативна лінгвістика, лінгвоконфліктологія та ін., надзвичайно глибоко й послідовно розглянуто навіть неважливе мовне питання. Уперше моє знайомство з Тетяною Космедою було заочним: я прочитала монографію «Комунікативна компетенція Івана Франка: міжкультурні, інтерперсональні, риторичні виміри» (2006). Мені сподобався стиль викладу, цікава та надто деталізована інформація у деяких пунктах, талановите розкриття постаті Івана Франка не лише, як поета, письменника, а й ритора, мовної особистості.
Раджу прочитати й іншу монографію Т. Космеди «Ego і Alter Ego Тараса Шевченка в комунікативному просторі щоденникового дискурсу».
Я вважаю, що виголошені Тетяною Космедою у доповіді слова «Українська мова має сильну нервову систему і добре вироблений імунітет» можна вважати девізом IV Міжнародної наукової конференції «Україністика: вчора, сьогодні, завтра…».
5. Які цікаві знайомства відбулися на міжнародному науковому форумі?
Найважливішим було очне знайомство з Тетяною Космедою. Важливим для мене було спілкування з раніше відомими мені науковцями: д. філол. н., проф. Ярославом Поліщуком, канд. філол. н., доц., деканом філологічного факультету Кам’янець-Подільського національного університету ім. І. Огієнка Борисом Коваленком, канд. філол. н., доц. Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича, поетесою Світланою кирилюк та ін. Особливо втішними є нові знайомства: д. філол. н. Роман Мніх (Сєдльце, Польща); д. габ. Анна Горнятко-Шумилович (Познань, Польща); канд. філол. н. Уляна Холод (Оломоуц, Чеська Республіка).
6. Чим запам’яталася і захопила Вас Познань?
Познань, зокрема Старе місто, вражає своєю історичною архітектурою, вдалим поєднанням різних архітектурних стилів, ставленням кожного жителя до збереження історичних пам’яток. У Познанському національному музеї (пол. Muzeum Narodowe w Poznaniu) представлено багату колекцію польського живопису від ХІ ст. до наших днів. Серед картин – малярські шедеври італійських, іспанських, голландських та німецьких художників різного часу. Познань захоплює гостей своєю величністю, таємничістю та душевною гостинністю.
На Ратушній площі міста є фонтан Прозерпіни (1766). Він виконаний у стилі бароко.
Відвідала музей Г. Сенкевича, польського письменника, автора роману «Вогнем і мечем». У Музеї народних інструментів, площа Ринок, бачила старе фортепіано, на якому грав ще Фредерік Шопен.
Досконалим у своїй архітектурі є костел Святої Марії Магдалени, Свята Базиліка. За словами екскурсовода, це єдина у світі рожева релігійна будівля.
Мельник Катерина, Зеленіна Орина,
студентки-журналістки, І курс