Заключний акорд міжнародної конференції «Цифрова освіта у природничих університетах»

     27 жовтня 2017 рокудля обговорення кращих практик е-навчання зібрались викладачі факультету інформаційних технологій НУБіП України та представники делегації Вроцлавського природничого університету. Проблеми методики викладання циклу дисциплін з інформаційних технологій у природничих університетах – такою була тема Meetup, модератором якого виступила декан факультету Олена Глазунова.

     Спершу особливостями навчання поділились старший викладач кафедри інформаційних і дистанційних технологій, Тетяна Волошина та викладач з польського університету Кшиштоф Печарка.
     Тетяна Волошина, яка навчає інформаційних технологій майбутніх юристів, маркетологів та ІТ-фахівців, представила структуру е-курсів, підходи до поєднання формального навчання і неформальної освіти, кейси та проекти для формування професійних компетентностей студентів.

    Кшиштов Печарка, у відповідь, представив структуру однойменного курсу для студентів Вроцлавського природничого університету. Пан Кшиштов наголосив, що вимоги до студентів при навчанні інформаційних технологій відповідають міжнародній ліцензії ECDL (http://ecdl.org/), а навчання відбувається за змішаною технологією.

     У процесі жвавої дискусії, де обговорювались питання особливостей навчання та використання спеціалізованого програмного забезпечення для навчання студентів різних спеціальностей, учасники дійшли висновку, що:
I. Зменшення кількості годин, що відводиться на навчання інформаційних технологій, різний рівень підготовки студентів в межах однієї групи, недостатня ІК-підтримка навчання інших дисциплін - це спільні проблеми. Їх вирішення бачиться у активному, але виваженому впровадженні е-навчання, при цьому збільшується роль центрів дистанційного навчання, які є в обох наших вишах, а їх керівників, Максима Мокрієва та Яцека Марковськи, пов’язує багаторічна співпраця.
II. Особливістю навчання польських студентів є стандартизація на рівні міністерства вимог до результатів навчання і свобода викладача у формуванні навчальних програм. Також зацікавлення викликав досвід контролю знань польських студентів: за певних умов вони мають кілька спроб для проходження тематичного тестування – для досягнення найкращого результату деякі студенти проходять тести по 17 разів (докладно можна переглянути у презентації). Вивчення питань авторського права та ліцензій на е-контент на початку вивчення курсу (перший модуль) є, на думку завідувача кафедри інформаційних і дистанційних технологій, Олени Кузьмінської, вдалим рішенням. Разом з тим, за умови застосування технології змішаного навчання, зокрема, перевернутого класу, можливо обмежитись однією темою, як зараз є у навчальних програмах факультету інформаційних технологій.
III. Студенти нашого університету мають більше можливостей у вивченні спеціалізованого програмного забезпечення та професійного розвитку: доценти кафедри комп’ютерних систем і мереж Дмитро Касаткін та Тетяна Осипова навели приклади інструментів, які вони пропонують для майбутніх екологів та агрономів (наприклад, matcad), доцент кафедри інформаційних систем Володимир Харченко – для студентів економічних спеціальностей (наприклад MS Project Manager); доцент кафедри комп’ютерних систем і мереж Андрій Блозва представив досвід співпраці з академією Cisco, Тетяна Волошина – Microsoft Imagine Academy.
IV. Співпали і переконання у необхідності поглибленого вивчення англійської мови з врахуванням специфіки спеціальності, за якою навчаються студенти. І тут змішане навчання – це відповідь на запити сучасних студентів, про що свідчить досвід Еви Хайдаш (докладно можна переглянути у презентації).

     На завершення зустрічі викладачі обох вишів висловили готовність до академічних обмінів задля поширення досвіду цифрової педагогіки та проведення занять зі студентами в українсько-польській кооперації.

Олена Кузьмінська,
завідувач кафедри інформаційних і дистанційних технологій