Якість практичної підготовки – у фокусі наради-семінару із завідувачами лабораторій

     26 червня відбулася традиційна щорічна семінар-нарада, присвячена якості практичної підготовки студентів. Великому форуму передував ознайомчий огляд лабораторій на всіх факультетах та ННІ за чотирма групами.

     Технічний напрям, до якого увійшли представники факультетів механіко-технологічного, конструювання та дизайну, землевпорядкування, ННІ енергетики, автоматики і енергозбереження, був сконцентрований на ознайомленні з інженерними лабораторіями: теплоенергетики, біоенергетичних систем, технології наноматеріалів. Агробіологічний напрям, який зібрав представників факультетів агробіологічного, захисту рослин, біотехнологій та екології, ННІ лісового і садово-паркового господарства, оглянув лабораторії кафедр загальної хімії, аналітичної і біонеорганічної хімії та якості води, органічної, фізичної і колоїдної хімії та хімії пестицидів, розплідник таксонів та ботанічний сад, навчально-дослідні поля, плодоовочевий сад. Зооветеринарний напрям, участь в огляді за яким брали представники факультетів тваринництва та водних біоресурсів, ветеринарної медицини, харчових технологій та управління якістю продукції АПК, ознайомилися з лабораторіями конярства, бджільництва, Центром ветеринарної медицини. Соціально-гуманітарний напрям, до якого увійшли представники факультетів гуманітарно-педагогічного, юридичного, економічного, аграрного менеджменту, інформаційних технологій, ННІ післядипломної освіти, відвідали навчальні і навчально-наукові лабораторії програмування, кафедри соціальної педагогіки та інформаційних технологій в освіті тощо.

     Підсумковим стало розширене засідання за участі завідувачів кафедр, навчальних, наукових, навчально-науково-виробничих лабораторій, керівників і їхніх заступників факультетів та ННІ, директорів НДІ.

     Сьогодні в умовах жорсткої конкуренції, складної фінансової ситуації у вітчизняній освіті, бачачи агресивну конкуренцію за абітурієнта з боку європейських університетів, потрібно покращувати якість підготовки фахівців. Особливо це стосується практичного навчання, сказав ректор університету Станіслав Ніколаєнко розпочинаючи роботу фінальної частини семінару-наради.

     Проаналізувати стан та перспективи розвитку лабораторної бази наукових досліджень університету запропонував перший проректор Ігор Ібатуллін. Наразі в НУБіП функціонують 64 наукових і 61 науково-виробнича лабораторії. Найбільша кількість – 26 – на агробіологічному факультеті. Зважаючи на таку кількість, одним із завдань є укрупнення лабораторій та впорядкування їхнього фінансування. Тридцять відсотків кафедр наукових лабораторій не мають, що призводить до того, що не мають вони і відповідного фінансування наукових проектів. Лідерами ж із наповнення спецфонду вже кілька років є вчені агробіологічного факультету та ННІ енергетики, автоматики і енергозбереження.

     Ігор Ібатуллін також проаналізував фінансування лабораторій, забезпечення їх науковими кадрами, сертифікатами та назвав основні завдання для розвитку. А саме: упорядкування роботи, назви і виду, оптимізація структури лабораторій факультетів, інститутів відповідно до фактичного статусу, розміщення інформації про діяльність на сайті, створення у структурних підрозділах центрів колективного користування, оновлення матеріально-технічної бази, активна участь співробітників у наукових проектах тощо.

     Якість практичного навчання студентів – найперше завдання всього колективу університету, аналізуючи стан практичного навчання студентів НУБіП, розпочала начальник навчального відділу Оксана Зазимко. Вона нагадала вимоги до проведення лабораторних, практичних робіт, а також семінарів. Та представила результати соціологічного опитування головного роботодавця – студент. На запитання, чи влаштовує його рівень практичної підготовки в університеті майже 70% респондентів відповіли, що хотіли б поліпшити свої практичні навички. Тому головним завданням викладацького колективу є якраз покращення цієї складової навчання. Половина університетських лабораторій повністю відповідають існуючим вимогам чи потребують незначного оновлення, інша ж частина – суттєвого доопрацювання. Та зазначила, що з навчально-методичним забезпеченням тут проблем немає. Гірша ситуація з матеріально-технічним забезпеченням. Ситуацію з останнім вона детально проаналізувала по кожному факультету та ННІ. Вся наявна інформація з доповідей буде надіслана на кафедри згодом.

     Шляхи оновлення Станіслав Ніколаєнко бачить за рахунок мобілізації сил кафедр, активнішої співпраці з бізнесом і випускниками та підтримки ректорату.

     Актуальність наради підтвердило активне обговорення її тематики учасниками. Директор ННІ лісового і садово-паркового господарства Петро Лакида підняв питання системи оплати праці в науці. А також торкнувся специфіки підготовки лісників: вони мають справу з об’єктами, які займають велику територію та відповідно потребують охорони і постійного догляду.

     Питання державного фінансування лабораторій, що не є рекламно привабливими, але життєво необхідні для підготовки кваліфікованого фахівця підняв декан факультету конструювання та дизайну Зіновій Ружило.

     А очільниця факультету інформаційних технологій Олена Глазунова звернула увагу на інформаційну діяльність підрозділів: університет повинен бути обов’язково представлений у WEB-просторі і ця робота активно ведеться, тож на часі створення депозитарію наукових доробок.

     Проблеми модернізації існуючого обладнання та закупки нового, підняв директор НВВ Клінічний центр «Ветмедсервіс» В’ячеслав Соломон, який наголосив: щоб і надалі займати перше місце з підготовки фахівців ветеринарної медицини в Україні потрібно розвивати і базу.

     Оновлення лабораторій за допомогою передових компаній світу, які надають своє обладнання університету наразі здійснюється фактично за рахунок власних контактів науковців, зауважив завідувач кафедри автоматики та робототехнічних систем Віталій Лисенко. Але потрібно впроваджувати в Україні світовий досвід, коли держава спрощує фіскальну політику відносно таких виробників.

     На завершення Станіслав Ніколаєнко подякував за пророблену роботу з поліпшення університетської матеріально-технічної бази і наголосив: наш студент повинен мати можливість поглиблювати знання на практиці, отримувати навички ведення наукових досліджень, здобувати досвід організації виробництва і управління, займатися менеджментом і самоменеджментом. Тому роботу з покращення практичного навчання буде продовжено та розглянуто проблеми по кожній кафедрі.

     Серед напрямків роботи керівник університету виділив подальше поліпшення матеріально-технічної бази, аналіз найбільш проблемних місць практичної підготовки по кожній спеціальності, впорядкувати проведення лабораторних досліджень та розширити перелік місць для проходження навчальної практики. Університету потрібен новий освітній дослідницький курс, який зараз і формуємо в діалозі.

Ірина Білоус